Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №320/6851/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Київ справа №320/6851/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального

міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про зобов`язання закінчити виконавче провадження №65610978, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивачка) з адміністративним позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі – ВДВС, відповідач), в якому просить:

- зобов`язати Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження ВП №65610978 із примусового виконання Постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення за виконавчим документом у розмірі 64 282, 54 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що виконавче провадження №65610978 підлягає закінченню, оскільки в його межах стягується виконавчий збір, який був нарахований державним виконавцем без фактичного виконання рішення. Поряд з цим, позивач зазначає, що основна винагорода та витрати виконавчого провадження стягнуті у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався та не надав. Надав матеріали виконавчого провадження № 65610978.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями статті 287 КАС України. Зобов`язано відповідача подати до суду належним чином засвідченні копію матеріалів виконавчих проваджень № 65610978.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 повторно витребувано від Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчого провадження №65610978.

11.12.2025 від Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчого провадження №65610978.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича перебувало виконавче провадження № 65602874 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3161/11 виданого 25.08.2011 Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» кошти в розмірі 56415, 04 Євро (що за курсом НБУ станом на 10.03.2011 складає 623499, 42 грн.) та 14815, 94 грн., а також судові витрати у розмірі 1820, 00 грн.

22.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Також позивач у позовній заяві зазначає, що в провадженні Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 59321031 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3161/11 виданого 25.08.2011 Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» кошти в розмірі 56415, 04 Євро (що за курсом НБУ станом на 10.03.2011 складає 623499, 42 грн.) та 14815, 94 грн., а також судові витрати у розмірі 1820, 00 грн.

В рамках виконавчого провадження № 59321031 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27.05.2021 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 64 013, 54 грн.

31.05.2021 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 27.05.2021 № 59321031 відкрито виконавче провадження № 65610978.

Позивач вважаючи, що дане виконавче провадження (№ 65610978) підлягає закінченню, звергнувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

V. Оцінка суду.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, що встановлює умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, (далі - Закон № 1404-VIII/в редакції на день виникнення спірних правовідносин з винесення оскаржуваних постанов).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 цього Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В силу вимог частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не погоджується з відкриттям виконавчого провадження № № 65610978 із примусового виконання Постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення за виконавчим документом у розмірі 64 282, 54 грн та просить суд зобов`язати відповідача його закінчити. На підставу необхідності закінчення виконавчого провадження, позивач посилається на те, виконавчий збір був нарахований державним виконавцем без фактичного виконання рішення.

Так, статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору.

Відповідно до ч. 1 та 2 вказаної статті виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина п`ята).

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (частина дев`ята).

Матеріали справи не містять копії виконавчого провадження № 59321031 в рамках якого державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27.05.2021 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 64 013, 54 грн.

У той же час, відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2025 надано до суду копію матеріалів виконавчого провадження №65610978.

З наданої копії матеріалів виконавчого провадження №65610978 судом встановлено, що в них міститься заява стягувача (ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») від 27.04.2021 подана в у виконавчому проваджені 59321031 про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ.

Відповідно до частини третьої статті 40 указаного Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд зазначає, що випадки закінчення виконавчого провадження встановлено ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ.

При вирішенні даної справи суд бере до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі №320/6215/19, згідно якої застосування частини восьмої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин дає Верховному Суду підстави зробити такий висновок: у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається.

Указана норма містить правило стосовно неможливості подальшого стягнення виконавчого збору, якщо надалі виконавчий документ буде виконувати не державний, а приватний виконавець, а також спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди. Ця норма покликана уникнути подвійної плати боржником зазначених коштів. Тож її застосування дозволяє розв`язати спір стосовно справедливості подвійного стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа.

Як було встановлено вище, в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича перебувало виконавче провадження № 65602874 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3161/11 виданого 25.08.2011 Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» кошти в розмірі 56415, 04 Євро (що за курсом НБУ станом на 10.03.2011 складає 623499, 42 грн.) та 14815, 94 грн., а також судові витрати у розмірі 1820, 00 грн.

22.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно даної постанови, приватним виконавцем зазначено, що основна винагорода та витрати виконавчого провадження стягнуті у повному обсязі.

Вказане вище свідчить про те, що на час здійснення (31.05.2021) державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчого провадження № 65610978 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 27.05.2021 № 59321031 основна винагорода та витрати виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3161/11 виданого 25.08.2011 Деснянським районним судом міста Києва, стягнуті у повному обсязі.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що матеріали виконавчого провадження №65610978 містять постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.08.2025 №65610978 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд у постановах від 13.04.2023 у справі №160/695/22, від 19 серпня 2025 року у справі №380/22356/23 наголосив, що належним та ефективним способом захисту, який здатний відновити й захистити права боржника в такому випадку, є закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору в подібному випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині першій статті 39 Закону №1404-VIII, так і частину восьму статті 27 цього Закону, яка у таких обставинах має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження.

Зважаючи на вжиті у частині восьмій статті 27 Закону №1404-VIII часові маркери для її застосування, то застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє виснувати, що право на захист виникає з дня відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того самого документа, який раніше був на виконанні у державного виконавця.

Застосування аналогії закону дозволяє суду також зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права боржника, полягає у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Матеріали справи містять лист позивача від 04.02.2025 про закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у розмірі 64 013, 54 грн. у виконавчому провадженні №65610978. Втім даний лист відповідачем було залишено без відповіді. Натомість 24.08.2025 виносить постанову про закінчення виконавчого провадження №65610978 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Оскільки державний виконавець належним чином не перевірив факти, викладені в листі від 04.02.2025 про закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не у спосіб, визначений Законом №1404-VIII, допустивши тим самим протиправну бездіяльність.

Отже, з`ясувавши характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в спосіб: визнання протиправними дій Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо повторного стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору відповідно до постанови про стягнення з виконавчого збору від 27.05.2021 ВП № 59321031 у сумі 64 013, 54 грн.; визнання протиправною та скасування постанови Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.08.2025 про закінчення виконавчого провадження №65610978 та зобов`язання Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження зі стягнення виконавчого збору від 27.05.2021 ВП № 59321031 у сумі 64 013, 54 грн.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 1211, 20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо повторного стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору відповідно до постанови про стягнення з виконавчого збору від 27.05.2021 № 59321031 у сумі 64 013, 54 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.08.2025 про закінчення виконавчого провадження №65610978.

Зобов`язати Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження зі стягнення виконавчого збору від 27.05.2021 № 59321031 у сумі 64 013, 54 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02232, м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, буд. 64, код ЄДРПОУ 34972294).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Жук Р.В.