Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №280/686/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Справа № 280/686/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:

визнати протиправною відмову від 16.01.2026 відповідача щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 як виключеного з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ОПК №7871;

визнати протиправним рішення відповідача від 06.01.2026 щодо внесення інформації стосовно невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП»;

зобов`язати відповідача внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача, який є виключеним з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ОПК №7871;

зобов`язати відповідача прибрати статус як про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП» в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що за висновками військово-лікарської комісії позивач визнаний непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я з виключенням з військового обліку, про що свідчить відмітка у військовому квітку. Водночас, за відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач вважається таким, що перебуває на військовому обліку. У свою чергу позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак у вчиненні вказаних дій йому відмовлено. Тому позивач просить суд захистити його права у спосіб, встановлений у прохальній частині позову. Також вважає, що оскільки до адміністративної відповідальності позивач не притягувався відповідно до ст. 210, 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, то у відповідача не було наявних правових підстав для звернення до органів Національної поліції України для доставлення позивача до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Ухвалою судді від 02.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 13.03.2026 через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №13413), у якому вказано, що громадянина ОСОБА_1 , автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідачем будь-яких рішень про взяття на військовий облік позивача не приймалося, права та свободи громадянина не порушено. Посилається на приписи Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, та наголошує, що громадянин ОСОБА_1 на військовий облік за місцем фактичного проживання не взятий, відносно даного громадянина неможливо проведення мобілізаційних заходів, існує підозра що позивач ухиляється від виконання військового обов`язку, відповідно підлягає розшуку, чим порушує приписи абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 33, ч. 4 ст. 37, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підпадає під дію ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. Наголошує, що на теперішній час протокол про адміністративне правопорушення не складався, Національною поліцією ОСОБА_1 не доставлявся, місце перебування не відомо, облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_2 не складалися, особисто позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 не відвідав. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позивач був зобов`язаний стати на облік військовозобов`язаних за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, проте відповідних дій не вчинив, чим допустив порушення правил військового обліку, а тому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до запису у обліково-послужній картці серії ОПК №7871 форми № 6 (замість військового квитка), копія якої міститься в матеріалах справи, 21 грудня 2006 року позивач виключений із військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за станом здоров`я на підставі ст. 59-Б графи І наказу Міноборони України №207 від 12.07.1999.

Позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується відомостями, наявними в електронному військово-обліковому документі (далі - ЕВОД), сформованому позивачем за допомогою мобільного додатку «Резерв+» 26.01.2026.

Крім того, у роздруківці (витязі) військово-облікового документу з «Резерв+» наявні відомості відносно ОСОБА_1 «Порушення правил військового обліку».

На звернення позивача від 16.01.2026 щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно нього як виключеного з військового обліку по непридатності до військової служби відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ІНФОРМАЦІЯ_7 №7871, листом від 16.01.2026 №ЩТ/299 відповідач повідомив, що в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932 ОСОБА_1 автоматично, рішенням вищого штабу, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до даних Реєстру ОСОБА_1 є військовозобов`язаним. Водночас, відносно ОСОБА_1 було ініційовано розшук, оскільки позивач ігнорує обов`язок встати на військовий облік за місцем фактичного проживання, чим порушує приписи абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підпадає під дію ст. ст. 210 та 210-1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача не складався. Національною поліцією позивач не доставлявся. Облікові документи відповідачем не складалися, особисто позивач до відповідача не звертався, можливості перевірити оригінали документів не надав. З метою вирішення питання по суті заяви рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання (реєстрації), де ініціювати виконання процедури взяття його на військовий облік.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487, в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою до відповідача), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі – Порядок №559) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом, згідно з записом у обліково-послужній картці серії ОПК №7871 форми № 6 (замість військового квитка), копія якої міститься в матеріалах справи, 21 грудня 2006 року ОСОБА_1 виключений із військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за станом здоров`я на підставі ст. 59-Б графи І наказу Міноборони України №207 від 12.07.1999

Згідно з пунктом 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ передбачено вичерпні підстави для виключення військовозобов`язаного з військового обліку, серед яких, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Статтею 37 Закону №2232-ХІІ в чинній редакції врегульовані підстави для: взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (частини перша-п`ята); виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Суд вважає, що ключовим у спірних правовідносинах є факт прийняття рішення про виключення позивача з військового обліку та його реалізація, оскільки саме виключення з військового обліку є юридичним фактом, який свідчить про остаточну втрату позивачем статусу військовозобов`язаного.

За змістом указаних норм знятий з військового обліку не є тотожним виключений з військового обліку. Так зняття з військового обліку це тимчасовий захід, а виключення з обліку остаточне звільнення від військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/резервіста.

Поряд з тим, поняття знятий з військового обліку станом саме на дату проведення огляду ОСОБА_1 та визначення його непридатності до військової служби (2006 рік), означало, що особа набуває статусу невійськовозобов`язаного, та фактично прирівнюється до поняття виключений з військового обліку, позаяк виключенню з військового обліку підлягає особа яка визнана непридатною до військової служби.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку повинні існувати відповідні підстави. Запис у військово-обліковому документі непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку вчиняється на підставі постанови військово-лікарської комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ініціюючи у заяві від 16.01.2026 питання внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надав наявні у нього документи, які підтверджують, що останній визнаний непридатним до військової служби, в той час як відповідачем будь-яких доказів та обґрунтувань з посиланням на нормативно-правові акти щодо поновлення на військовому обліку позивача не надано.

Натомість встановлення та перевірка відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру, а у випадку відмови у вчиненні дій, про які йшлося повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави.

Однак відповідач не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 та не вирішив порушене у ній питання (про внесення даних щодо статусу та категорії обліку, підстави зняття/виключення з військового обліку, відомостей про постанову військово-лікарської комісії, якою його було визнано непридатним до військової служби). Отже, наявні підстави для висновку про те, що така заява не була вирішена по суті (відсутнє будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не надав оцінку документам позивача, які були додані ним до заяви від 16.01.2026 та не вирішив питання про внесення даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про стан здоров`я позивача відповідно до відомостей з його військово-облікового документа.

Недотримання порядку розгляду заяви позивача від 16.01.2026 вказує на протиправну бездіяльність відповідача.

Втім, саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Поряд з тим суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру чи військово-облікового документа.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.01.2026 про виключення його з військового обліку та про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ОПК №7871 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву позивача від 16.01.2026 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку з урахуванням висновків суду.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 , пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.01.2026 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до запису в обліково-послужній картці серії ОПК №7871.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.01.2026 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак