Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №280/221/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2026 року Справа № 280/221/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та його розшуку;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не повідомленні органів Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та відомості про його розшук.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час оновлення облікових даних в мобільному застосунку «Резерв+» позивачу стало відомо, що ним вчинено порушення правил військового обліку у зв`язку із неявкою до ТЦК та СП за повісткою, яке відображено в електронному військово-обліковому документі «Резерв+» та його розшук здійснюється з 30 червня 2025 року. Вказує, що повістка ним не одержувалсь. Вважає, що адміністративних порушень не вчиняв. Зазначає, що до реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку, дані про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача відсутні. Отже, відсутні підстави для відображення в електронному реєстрі «Резерв+» відомостей «про порушення правил військового обліку та розшук» позивача. З огляду на вказане, позовну заяву просить задовольнити.

Ухвалою судді від 19 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/221/26, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання та витребувано у відповідача докази по справі.

Також, вказаною ухвалою судді від відповідача по справі витребувано:

- інформацію, яка міститься в системі «РЕЗЕРВ» відносно позивача в паперовому вигляді;

- засвідчену належним чином повістки та докази її направлення позивачу;

- інформацію, щодо складання відносно позивача Протоколів чи/або Постанов про адміністративне правопорушення за статтями 210 чи 210-1 КУпАП;

- копію звернення до Національної поліції України позивача стосовно вчинення ним адміністративного правопорушення за статтею 210 чи 210-1 КУпАП.

Відповідач правом на подання відзиву на позов у строки, встановленні ухвалою судді від 19 січня 2026 року, одержаною ним в особистому кабінеті в підсистистемі «Електронний суд» 19 січня 2026 року, не скористався.

Проте, на виконня вимог ухвали судді від 19 січня 2026 року листом від 09 березня 2025 року повідомив суд, що протоколи та постанови про адміністративне правопорушення за статтями 210 чи 210-1 КУпАП у відношенні позивача не складались. Також наданав до суду копію повістки та рекомендованого повідомлення про її направлення на адресу позивача, що на думку відповідача підтверджує порушення позивачем правил військового обліку.

На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

У грудні 2025 року з військово-облікового документу «Резерв+» позивачу стало відомо про порушення ним правил військового обліку та розшук ТЦК та СП з 30 червня 2025 року у зв`язку із неприбуттям до ТЦК та СП за повісткою.

Вважаючи, що відповідач безпідставно вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення гр. ОСОБА_1 правил військового обліку протиправними, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно частини 5 Закон № 2232-XII, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Суд зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII, громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач в якості підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, посилається на те, що позивач за повісткою не з`явився до ТЦК та СП. З урахуванням наданої представником відповідача повістки позивач мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 25 червня 2025 року.

Позивач заперечуючи проти таких доводів відповідача вказував на те, що ним не отримувалась від відповідача повістка, а тому він не мав обов`язку прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 у червні 2025 року.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів (далі - Порядок №560).

Пунктом 21 Порядку №560 визначено, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 23 Порядку №560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Згідно підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Пунктом 28 Порядку №560 визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Як зазначалось раніше, із наданої представником відповідача до суду повістки на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що позивача зобов`язано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 25 червня 2025 року.

При цьому у повістці вказано наступну адресу позивача: АДРЕСА_4 .

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, доданого представнкиом відповідача до суду, направлення повістки також здійснено за адресою: АДРЕСА_4 .

В той же час згідно паспорту позивача та витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відтак, доказів направлення повістки позивачу засобами поштового зв`язку (рекомендованим поштовим відправлення з повідомленням про вручення) за адресою реєстрації чи місцезнаходження позивача відповідачем до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Згідно пункту 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано у встановленому порядку доказів складення та направлення на адресу позивача засобами поштового зв`язку повістки на 25 червня 2025 року, а відтак, в силу приписів пункту 41 Порядку №560, позивач вважається таким, що не належним чином повідомлений про його виклик до ТЦК та СП. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Окрім того, відповідно до підпункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Суд зазначає, що наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року №94 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №94), який встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №94, відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Згідно пункту 5 розділу ІІІ Порядку №94, військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов`язаного та резервіста є: військове звання; військово-облікова спеціальність (у СБУ - код профілю підготовки та напрям службової та оперативно-службової діяльності); рівень військової освіти; категорія запасу; склад обліку військовозобов`язаного; група обліку; розряд обліку; профіль; державні нагороди; знання іноземної мови; спортивні розряди; ступінь придатності до військової служби за станом здоров`я; антропометричні дані; група крові та резус-фактор; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №94, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.

Отже, до Реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, у встановленому порядку та строки, у зв`язку із неприбуттям до ТЦК та СП за повісткою на 25 червня 2025 року.

Водночас, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Порядком №94 не передбачено внесення до Реєстру такої інформації, як порушення правил військового обліку військовозобов`язаним (не прибуття до ТЦК та СП) до його притягнення до відповідальності у встановленому порядку.

Суд зазначає, що зазначене положення спрямоване в першу чергу на те, щоб факт порушення правил військового обліку був підтверджений у встановленому порядку (шляхом розгляду матеріалів правопорушення та прийняття постанови, якою затверджено результати), а також для того щоб особа, яку притягнуто до відповідальності за порушення правил військового обліку мала право на оскарження такого рішення.

В даному випадку, позивача у встановленому порядку не було притягнуто до відповідальності за порушення правил військового обліку у зв`язку із не прибуттям до ТЦК та СП за повісткою на 25 червня 2025 року, а тому внесення до Реєстру інформації про порушення ним правил військового обліку за такою повісткою є безпідставним.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ЗРТЦК та СП суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про Національну поліцію», поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676 затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».

За визначенням пункту 2 розділу I Положення №676, інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно- аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).

Згідно пункту 1 розділу II Положення №676, основними завданнями системи ІПНП є:

інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України;

забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС;

забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу;

забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.

Згідно пункту 1 розділу ІІІ Положення №676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується:

для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію»;

для формування баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень;

для формування баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.

Отже, ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» може містити дані щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а також щодо розшуку цих осіб.

Такі дані вносяться до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення ТЦК та СП, яке передбачене Додатком 20 до Порядку №1487 і надсилається органам Національної поліції для доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем правопорушення, яке передбачено статті 210 або 210-1 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Таким чином, у керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки були відсутні підстави для звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Аналізуючи вищевказане суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції України про наявність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до відповідача.

Враховуючи вищевказані положення пункт 79 Порядку №1487, позовні вимоги позивача зобов`язального характеру у вказаній частині суд задовольняє шляхом зобов`язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ЗРТЦК та СП.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

З метою ефективного захисту право позивача суд вважає за необхідне:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та його розшуку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити (вилучити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та відомості про його розшук;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що фактично, позовні вимоги задоволені, оскільки дії відповідача визнані протиправними, а зобов`язання вчинити певні дії є похідною вимогою, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2 129,92 грн.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та його розшуку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити (вилучити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та відомості про його розшук.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 129,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01 квітня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов