Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №280/754/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Справа № 280/754/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.08.2025 року № 084050022182 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести призначення та виплату з 12.08.2025 року ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до стажу роботи на пільгових умовах періоди його навчання в Металургійному технікумі ЗДІА з 01.09.2000 по 23.05.2003 та з 25.09.2003 по 31.12.2003.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням від 20.08.2025 року відмовлено позивачу в призначення пенсії за віком на пільгових умовах і зазначено, зокрема, що для призначення пенсії на пільгових умовах як працівнику на роботах згідно постанови №202 йому не вистачає пільгового стажу. Зазначає, що до пільгового стажу на роботах підземних професій не зараховано період навчання за спеціальністю з 01.09.2000 по 23.05.2003., що становить 02 роки 08 місяців 23 днів, а також час навчання з 25.09.2003р. по 31.12.2003р., що становить 03 місяці 7 днів. Вказує, що надавав відповідачу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Вважає, що відповідач незаконно позбавляє позивача права на призначення та нарахування пенсії за віком на пільгових умовах, неправомірно не враховуючи весь наявний в нього пільговий стаж, в результаті чого позивач втрачає можливість отримувати дохід у вигляді пенсійних виплат. Покликається на те, що при прийнятті рішення щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах порушено вимоги законодавства, які регулюють відносини правового механізму підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу, який дає право на такий вид пенсії. На підставі чого, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву вх. № 8928 від 18.02.2026, де вказано, що згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у ОСОБА_1 відсутнє. Вказує, що на підставі викладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 20.08.2025 №084050022182 . Вказує, що оскільки технікум, не належить до професійно-технічних навчальних закладів, визначених статтею 18 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, тому правові підстави для зарахування позивачу періоду навчання з 01.09.2000 по 23.05.2003 та з 25.09.2003 по 31.12.2003 у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відсутні. Просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 02.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/754/26. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 25.06.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.08.2025 №084050022182 відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач не погодившись з рішенням відповідача, з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзаців першого та третього частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Абзацами першим та другим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до частини третьою статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (підпункт «д»).

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Як встановлено судом, рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV прийняте відповідачем у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Необхідно зауважити, що оспорюване рішення не містить інформації про неврахування до пільгового стажу періодів навчання позивача, в тексті оспорюваного рішення зазначено, що за доданими документами до пільгового стажу зараховані всі періоди.

Згідно до наданого відповідачем розрахунку стажу Форма РС-право позивачу зараховані до стажу періоди трудової діяльності позивача, в оскаржуваному рішенні відповідач підтверджує, що пільговий стаж на роботах підземних професій (в металургії) за Постановою 202 становить 22 роки 10 місяців 20 днів.

Водночас, як видно з розрахунку стажу та підтвердив відповідач у відзиві на позовну заяву, період навчання з 01.09.2000 по 23.05.2003 та з 25.09.2003 по 31.12.2003 у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії зараховано лише до страхового стажу позивача.

При цьому, відповідач покликався на те, що даний навчальний заклад не належить до професійно-технічних навчальних закладів, визначених статтею 18 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, тому правові підстави для зарахування позивачу періоду навчання до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відсутні.

Аналізуючи вказані обставини, суд зазначає наступне.

Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, який втратив чинність 12.09.2025, тож був чинним на час звернення позивача за призначенням пенсії, було встановлено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За положенням ст.3 вказаного Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

За змістом статті 17 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Отже, на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст. 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту”.

Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17. Подібний висновок міститься також в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року справа №280/3343/23.

З аналізу вищезазначених норм встановлено, що для зарахування спірного періоду навчання до пільгового стажу, встановлено, що особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюючи обмежень щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії.

Суд зазначає, що відповідно до диплому НОМЕР_1 позивач навчався у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії з 01.09.2000 по 30.06.2004 за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах» і здобув кваліфікацію техніка-металурга.

Згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 20.04.2004, позивач у період з 25.09.2003 по 31.12.2003 проходив виробничу практику ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” за професією підручний сталевара мартенівської печі мартенівського цеху, в подальшому позивач працевлаштований 28.04.2004 ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” за набутою професією.

Таким чином, періоди навчання позивача в Металургійному технікумі ЗДІА з 01.09.2000 по 23.05.2003 та з 25.09.2003 по 31.12.2003 підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В свою чергу, з огляду на те, що вказані періоди навчання підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.08.2025 №084050022182 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах прийняте відповідачем без всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №591/5935/17, розглядаючи спір виходила з того, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Ця мета зазначена також у статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №0940/2394/18.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, необхідно зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди його навчання з 01.09.2000 по 23.05.2003, з 25.09.2003 по 31.12.2003, та повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням висновків суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 998,40 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.08.2025 №084050022182 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди навчання з 01.09.2000 по 23.05.2003, з 25.09.2003 по 31.12.2003 і повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 серпня 2025 року про призначення пенсії.

В іншій частині вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.04.2026.

Суддя Л.Я. Максименко