Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №521/11774/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/11774/25

1-кп/521/1061/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025167470000174 від 18.04.2025 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Роздільна Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.01.2019 Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75, 104 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік;

- 31.05.2022 Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців;

- 15.04.2024 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309, 71, 72 КК України остаточно до 3 років 7 місяців позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , придбав шляхом привласнення знахідки кристалічну речовину білого кольору, яка знаходилась у полімерному пакеті із застібкою масою 2,727г, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он), з кількісним вмістом PVP - 2,046г.

Після чого, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , почав зберігати у кармані одягнутих на ньому штанів кристалічну речовину білого кольору, яка знаходилась в полімерному пакеті із застібкою масою 2,727г, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з кількісним вмістом PVP - 2,046г., яку вживав шляхом куріння через саморобну скляну лампочку з нашаруванням речовини коричневого кольору на внутрішніх поверхнях з кількісним вмістом PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) - 0,060г, яку незаконно придбав у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці і зберігав у відділенні нагрудної сумки чорного кольору, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, 18.04.2025 у період часу з 13 год. 59 хв. по 14 год. 05 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська Дуга, біля будинку 3.

Загальний кількісний вміст особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 2,106г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті та пояснив, що йшов на робот у та побачив згорток, який поклав собі в карман, з метою вживання. Продавати не хотів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_5 за встановлених судом обставин за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту, у великих розмірах.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд враховує визнання обвинуваченим вини, щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, неодружений, раніше судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, у сфері обігу наркотичних засобів в тому числі, на обліку нарколога та психіатра не перебуває.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, та наявність обставини, що його обтяжую є у вигляді рецидиву, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий, та враховуючи його поведінку під час судового розгляду, який усвідомив свою провину, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 неможливе без ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки останній будучи раніше засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, відповідних висновків для себе не зробив, тобто не піддався заходам перевиховання, та знов вчинив умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, відсутність бажання стати на шлях виправлення, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість, а тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі, при цьому відсутні підстави для застосування при призначенні покарання ст. ст. 69, 75 КК України.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 засуджений вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2024 року, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 7 місяців.

Відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більше від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого, та буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , сприятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Крім того, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.06.2025 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_2 . Строк дії ухвали визначено до 11 серпня 2025 року.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно зарахувати у строк відбуття покарання строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 19.06.2025 року по 11.08.2025 року, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення експертизи в Одеському НДЕКЦ МВС України, в загальній сумі 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 80 копійок, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання, які відповідно до положень пп.2 п.4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши можливість вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, у виді 3 років позбавлення волі, частково приєднати не відбуте покарання, призначене за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2024 року та остаточно ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 8 (вісім) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Застосувати до ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У строк призначеного покарання ОСОБА_5 зарахувати строк попереднього ув`язнення відповідно до вимог ст.72 КК України із розрахунку день за день з 25.03.2026 року до набрання вироком законної сили та строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 19.06.2025 року по 11.08.2025 року, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 6239 гривень 80 копійок.

Речові докази по справі:

- DVD-R диск – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, кількісним вмістом 2,046г, 0,0060г, скляну лампочку та полімерну трубку (квитанція №001628) – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, - з дня отримання його копії.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1