Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №495/9458/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9458/25

Номер провадження 2/495/2065/2026

18 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Гелла С.В., при секретарі – Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.06.2012 року, справа №1524/2-542/12 був розірваний.

Від шлюбу мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 31.07.2007 року, актовий запис №163 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.12.2008 року, актовий запис №8.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.06.2012 року, справа №1524/2-543/12 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 04.05.2012 року, до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а після цієї дати стягувати аліменти у розмірі 500 грн до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Неповнолітні діти мешкають з матір`ю та знаходяться на її утриманні, що було підтверджено при розгляді справи №1524/2-543/12.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт проживання дітей з матір`ю не є новою обставиною, яка підлягає доведенню, зазначений факт вже був встановлений судом при первісному стягненні аліментів судовим рішенням, що набрало законної сили.

Наразі у Білгород-Дністровському відділі державної виконавчої служби у Білгород- Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-543, виданого 26.06.2012 року Роздільнянським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі 1000 грн, щомісячно, починаючи з 04.05.2012 року до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а після цієї дати стягувати аліменти у розмірі 500 грн. до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Враховуючи те, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є повнолітній з 20.07.2025 року, на даний час з ОСОБА_2 стягуються аліменти на молодшого сина ОСОБА_7 , у розмірі 500 грн. щомісячно до його повноліття.

Станом на теперішній час визначений рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.06.2012 року розмір аліментів у твердій грошовій сумі є недостатнім для забезпечення дитини, оскільки зросли ціни на продукти, одяг, такий розмір аліментів не покриває мінімальних базових потреб дитини, окрім того, розмір аліменти у розмірі 500 грн. не відповідає нормам ч.2 ст.182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розміру дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому є підстави для зміни способу стягнення аліментів і встановлення його у частки від доходу платника аліментів.

Окрім того, ОСОБА_2 , відповідач по справі, є особою працездатного віку, аліменти нікому не платить, має стабільний заробіток, що підтверджується інформацією про доходи, та взмозі сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. Окрім того, аліменти в розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на думку позивача, не призведуть платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач скористався своїм правом відповідно до ст.178 ЦПК України та на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в основу позову позивачем покладена теза, що діти мешкають з матір`ю та знаходяться на її утриманні, що було підтверджено при розгляді справи №1524/2-543/12 Роздільнянським районним судом Одеської області, що в силу приписів ч.4 ст.82 ЦПК України не потребує додаткового підтвердження.

Проте, на вказану тезу позивача не поширюються приписи ч.4 ст.82 ЦПК України, оскільки обставини, встановлені у 2012 року Роздільнянським районним судом Одеської області при розгляді справи №1524/2-543/12 станом на сьогодні могли та змінились, в тому числі і спільне мешкання позивача з дітьми та їх утримання нею.

Як відомо відповідачу з початку повномасштабного вторгнення рф на Україну позивача та їхні діти переїхали до Республіці Польща та на сьогодні проживають там, та чи є проживання спільним відповідачу не відомо, в свою чергу, позивач жодного доказу на підтвердження спільного проживання з дітьми не надала, а тому виникає обґрунтований сумнів з цього приводу.

Позивач у позові наголошує, що аліменти в розмірі 500 грн є недостатніми для забезпечення дитини та не відповідає ч.2 ст.182 СК України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому є підстави для зміни способу стягнення аліментів.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», станом на 1 січня 2026 рік установлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 гривень.

В той же час, згідно розрахунку заборгованості №33235977 від 12.06.2025 року, відповідачу з липня 2018 року державним виконавцем нараховується щомісячний розмір аліментів в сумі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказана обставина спростовує твердження позивача, що підставою для зміни способу стягнення аліментів є їх розмір в сумі 500 грн оскільки фактично відповідачу нараховується і останній сплачує аліменти в сумі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому з метою додержання принципу всебічності та законності розгляду даної справи та належного застосування статей 141, 179, 180, 182, 192 СК України встановленню підлягають усі обставини, які мають істотне значення для даної категорії справ.

На сьогодні у Республіці Польщі існує і працює багато програм щодо надання батькам фінансової допомоги на дітей, відповідно встановлення розміру фінансової допомоги, яку отримує позивач є істотною обставиною, що підлягає встановленню, оскільки вказана допомога не повинна створювати для її отримувача умови, при яких їх частина обов`язку фінансово утримувати дитину нівелюється.

З відповіді Державної податкової служби вбачається, що дохід відповідача за ІІ квартал 2025 року становить 20 2924,60 грн. без урахування податків у розмірі 36 526,42 грн, тобто приблизний дохід відповідача за місяць становить (20 2924,6 – 36 526,42) / 3 = 55 466,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить змінити спосіб стягнення аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/12 частини заробітку ОСОБА_2 щомісячно.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та справа призначена до розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань від нього до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до приписів ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.06.2012 року, справа №1524/2-542/12 був розірваний.

Від шлюбу мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 31.07.2007 року, актовий запис №163 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.12.2008 року, актовий запис №8.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.06.2012 року, справа №1524/2-543/12 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 04.05.2012 року, до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а після цієї дати стягувати аліменти у розмірі 500 грн до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Неповнолітні діти мешкають з матір`ю та знаходяться на її утриманні, що було підтверджено при розгляді справи №1524/2-543/12.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт проживання дітей з матір`ю не є новою обставиною, яка підлягає доведенню, зазначений факт вже був встановлений судом при первісному стягненні аліментів судовим рішенням, що набрало законної сили.

Наразі у Білгород-Дністровському відділі державної виконавчої служби у Білгород- Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-543, виданого 26.06.2012 року Роздільнянським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі 1000 грн, щомісячно, починаючи з 04.05.2012 року до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а після цієї дати стягувати аліменти у розмірі 500 грн. до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Враховуючи те, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є повнолітній з 20.07.2025 року, на даний час з ОСОБА_2 стягуються аліменти на молодшого сина ОСОБА_7 , у розмірі 500 грн. щомісячно до його повноліття.

Станом на теперішній час визначений рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.06.2012 року розмір аліментів у твердій грошовій сумі є недостатнім для забезпечення дитини, оскільки зросли ціни на продукти, одяг, такий розмір аліментів не покриває мінімальних базових потреб дитини, окрім того, розмір аліменти у розмірі 500 грн. не відповідає нормам ч.2 ст.182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розміру дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому є підстави для зміни способу стягнення аліментів і встановлення його у частки від доходу платника аліментів.

Окрім того, ОСОБА_2 , відповідач по справі, є особою працездатного віку, аліменти нікому не платить, має стабільний заробіток, що підтверджується інформацією про доходи, та взмозі сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. Окрім того, аліменти в розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на думку позивача, не призведуть платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Згідно положень статті 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції). Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 Сімейного кодексу України.

Так, відповідно до статей 183, 184 Сімейного кодексу України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, зміна способу стягнення аліментів (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (частина перша статті 192 Сімейного кодексу України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статями 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статей 181,192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року в справі №6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 Сімейного кодексу України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

За вказаних обставин, враховуючи те, що законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів, тому вбачаються підстави для задоволення позовних вимог щодо зміни способу стягнення аліментів та встановлення його в частці від доходу платника аліментів, а саме: у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Щодо доводів відповідача щодо витребування у позивача доказів розміру фінансової допомоги, яку остання отримує від Республіці Польща на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суд зазначає наступне.

Розмір фінансової допомоги за кордоном не входить до предмету доказування по даній справі. Фінансова допомога, яку позивач отримує у Польщі, не є доходом дитини або отримувача аліментів у розумінні Сімейного кодексу України і не звільняє відповідача від обов`язку утримувати дитину, а отже – ці відомості не мають значення для правильного вирішення спору, про зміну способу стягнення аліментів. Фінансова допомога є цільовою соціальною підтримкою, має тимчасових характер та спрямована на забезпечення мінімальних потреб дитини в умовах війни та вимушеного перебування за кордоном і тому, не може бути врахована при визначенні обсягу аліментних зобов`язань.

Враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях СК України, відповідають інтересам дитини, покращують її матеріальне становище, тому суд приходить до висновку, що є підстави для збільшення розміру аліментів на 1/4 заробітку (доходу) відповідача, до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи першочергово з інтересів неповнолітньої дитини, суд дійшов висновку про доцільність стягування з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 заробітку (доходу), до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст.4, 12-13, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.06.2012 року, справа №1524/2-543/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі - з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6

Стягнення за виконавчим листом, виданим Роздільнянським районним судом Одеської області у справі №2-543/2012 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дітей - припинити з дня набрання законної сили рішенням.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Гелла С.В.