Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №751/4234/25 — Чернігівський апеляційний суд

Суд: Чернігівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №751/4234/25

Суддя: Шитченко Н. В.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 квітня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/4234/25

Головуючий у першій інстанції – Ченцова С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/684/26

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року у розмірі 14 894,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 травня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9795456 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Макс Кредит» умови договору виконало, перерахувало 26 травня 2024 року ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6 300 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 належним чином не виконував кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 14 894,46 грн, з яких: 6 930 грн – заборгованість за кредитом та 7 964,46 грн – за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Позивач, посилаючись на наявність права вимоги, зазначав, що 17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17122024-МК, за яким клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 02 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу № 020425-У відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі і право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року в розмірі 14 894,46 та 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі представник відповідача – адвокат Кашуба М.О., посилаючись на ухвалення рішення без дотримання норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Доводи апеляційної скарги зводяться до недоведеності позивачем факту відступлення права грошової вимоги за договорами факторингу.

Сторона відповідача зазначає, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження передачі прав вимоги за договором факторингу від 17 грудня 2024 року від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «Онлайн Фінанс», зокрема, реєстру боржників з переліком договорів, які передані клієнтом фактору, та, як наслідок, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача.

Наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують видачу кредитних коштів ТОВ «Макс Кредит» відповідачу. Тобто не підтверджено належним чином доводи позову про виконання первісним кредитором власного обов`язку з переказу скаржнику коштів саме за кредитним договором від 26 травня 2024 року.

З огляду на те, що наведені вище обставини залишились поза увагою районного суду, розгляд справи проведено упереджено. Подання позову особою, яка не набула право грошової вимоги до ОСОБА_1 , є самостійною підставою для відмови у позові.

У наданому відзиві ТОВ «Юніт капітал», вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, просить у її задоволенні відмовити повністю, а рішення суду – залишити без змін.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 2.5 договору факторингу від 17 грудня 2024 року відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги. Згідно з п. 8.3.2. договору у день отримання фактором реєстру боржників в електронному вигляді фактор формує та надає клієнту для підписання акт приймання-передачі реєстру боржників у електронному вигляді. Дата відступлення прав вимоги – це робочий день, в якому сторонами складено і підписано акт прийому-передачі реєстру боржників. Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу від 17 грудня 2024 року від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

Указує, що за аналогічними обставинами після підписання акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 02 квітня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 14 894,46 грн.

Звертає увагу суду на те, що перерахування грошових коштів в сумі 6 300 грн на зазначений відповідачем рахунок первісний кредитор здійснив через посередника ТОВ «Платежі Онлайн», яке має право проводити таку фінансову операцію на підставі ліцензії НБУ, тобто є лише оператором платіжної системи. Надана ТОВ «Платежі Онлайн» інформаційна довідка від 23 грудня 2024 року та додаток до неї повністю підтверджують факт проведення 26 травня 2024 року безготівкового зарахування через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_2 коштів в сумі 6 300 грн. Надані документи відповідають вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач зазначає, що, реалізуючи процесуальне право, спрямоване на забезпечення повноти доказової бази, подав письмове клопотання про витребування від банківської установи необхідної для розгляду справи інформації, зокрема, щодо емітованої на ім`я ОСОБА_1 банківської картки, перерахування на його банківський рахунок коштів та інформації про його фінансовий номер телефону, наявний в анкеті клієнта, Отже, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України товариством надано всі наявні докази та вичерпано всі можливі механізми забезпечення додаткових доказів з метою справедливого розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал», суд першої інстанції виходив з доведеності факту укладення 26 травня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» і ОСОБА_1 кредитного договору шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразового ідентифікатора. Районний суд, пославшись на положення ст. 1077, 1081 ЦК України, виснував, що ТОВ «Юніт Капітал», як новий кредитор, набуло право вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним висновком, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що 26 травня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9795456, за умовами якого кредитодавець зобов`язувався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с. 49-53).

Пунктами 1.2-1.3 договору передбачено, що сума ліміту кредитної лінії становить 6 300 грн; цільове призначення кредиту – на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії – 360 календарних днів; Строк кредитування (дата остаточного повернення кредиту) – 21 травня 2025 року.

Відповідно до п. 1.5.1 договору стандартна процента ставка складає 1,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10 % від суми кредиту, що становить 630 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п. 3.4 цього договору.

Відповідно до п. 2.8 договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання кредиту – 26 травня 2024 року. Кредит в сумі 6 300 грн перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .

Договір кредитної лінії № 00-9795456 підписано ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 66282. Цей договір містить персональні дані ОСОБА_1 .

Наявні у справі графік платежів, який є додатком до кредитного договору № 00-9795456 від 26 травня 2024 року (а.с. 53 зворот), та паспорт споживчого кредиту (а.с. 59-60) також підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. У паспорті споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма), позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування

Згідно з довідкою про ідентифікацію, складеною директором ТОВ «Макс Кредит», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким укладено договір № 00-9795456 від 26 травня 2024 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору ним підписано одноразовим ідентифікатором 66282, направленим 26 травня 2024 року о 15 год. 08 хв на номер телефону НОМЕР_4 (а.с. 61).

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало належним чином, надавши позичальникові кредит в узгодженому розмірі. Листом директора ТОВ «Платежі Онлайн» від 23 грудня 2024 року підтверджено успішність операції з перерахування 26 травня 2024 року о 15 год. 09 хв грошових коштів в сумі 6 300 на банківську картку НОМЕР_2 (а.с. 62-63).

Відповідно до наданої ТОВ «Макс Кредит» додаткової інформації кошти в сумі 6 300 грн були перераховані ОСОБА_1 26 травня 2024 року на підставі кредитного договору № 00-9795456 від 26 травня 2024 року на картковий рахунок НОМЕР_2 , банком-емітентом є Ощадбанк (а.с. 64-65).

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «Макс Кредит», станом на 17 грудня 2024 року за кредитним договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 14 894,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 6 300 грн, заборгованість за відсотками – 7 964,46 грн та 630 грн пені (а.с. 13).

17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 17122024-01, згідно з п. 2.1. якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с. 14-20). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників та є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом п. 3.1 договору факторингу фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в сумі 2 203 656,28 грн на банківський рахунок протягом 14 банківських робочих днів від дати підписання договору.

17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 17122024-МК, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 17 грудня 2024 року, загальна сума заборгованості 96 819 668,50 грн (а.с. 20 зворот).

17 грудня 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано реєстр боржників, у витягу з якого зазначено боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року на загальну суму 14 894,46 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6 930 грн, заборгованість за відсотками – 7 964,46 грн (а.с. 23-24).

Як свідчать копії платіжних інструкцій в національній валюті від 27 грудня 2024 року № 342, від 26 грудня 2024 року № 335 та від 06 січня 2025 року № 358 ТОВ «Макс Кредит» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 1 500 000 грн, 500 000 грн та 203 656,28 грн в рахунок часткової оплати за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 17122024-МК від 17 грудня 2024 (а.с. 21-22).

02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 020425-У, згідно з п. 1.1. якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 25-28).

За змістом п. 3.2, 3.3, 3.4 договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором, становить 35 048 867,14 грн. Ціна продажу за договором становить 880 190,12 грн. Фактор сплачує клієнту 100 % ціни продажу не пізніше 30 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі реєстру боржників шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта.

02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 020425-У, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 1 223, загальна сума заборгованості 35 048 867,14 грн (а.с. 30).

Як свідчить витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 020425-У від 02 квітня 2025 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт капітал» право вимоги заборгованостей, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року на загальну суму 14 894,46 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6 930 грн, заборгованість за відсотками – 7 964,46 грн (а.с. 32-33).

Згідно з копією платіжної інструкції в національній валюті від 14 квітня 2025 року № 415 ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 880 190,12 грн в рахунок оплати за право грошової вимоги згідно з договором факторингу № 020425-У від 02 квітня 2025 (а.с. 31).

У виписці з особового рахунку за кредитним договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 зазначено, що заборгованість за період з 02 квітня по 07 травня 2025 року становить 14 894,46 грн, з яких: прострочене тіло 6 930 грн, прострочені відсотки 7 964,46 грн (а.с. 12).

04 квітня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу з рекомендацією сплатити заборгованість за договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року у розмірі 14 894,46 грн (а.с. 43).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Велика Палата Верховного суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Тобто за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (п. 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії»), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) зазначено, що право вимоги, яка відступається (продається), може мати так звану номінальну вартість та реальну вартість. Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення. Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення. Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про наявність підстав для задоволення вимог ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

У справі встановлено, що 26 травня 2024 року ОСОБА_1 , маючи намір отримати в кредит грошові кошти, ідентифікував себе в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Макс Кредит» та заповнив анкету клієнта. Цього ж дня сторони уклали договір кредитної лінії № 00-9795456, який підписано відповідачем відповідно до вимог ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора 66282. Договір містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, РНОКПП, номер та дату видачі паспорта, зареєстровану адресу проживання, номери мобільного телефону.

У договорі сторони узгодили наступні умови: сума кредиту – 6 300 грн; строк кредиту – 360 днів; кінцевий термін повернення кредиту – 21 травня 2025 року; стандартна процентна ставка – 1,47 % в день; одноразова комісія в сумі 630 грн.

Графік платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту також підписані відповідачем за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу особи на веб-сайт за допомогою логіну і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим (постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 та від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Зважаючи на наведене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позивачем тверджень щодо укладення між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронному вигляді.

ОСОБА_1 факт укладення кредитного договору в електронному вигляді не оспорюється. Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, сторона відповідача наголошує на відсутності доказів перерахування позичальнику кредитних коштів, а також доказів набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Надана АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова інформація (а.с. 104) свідчить про те, що в банківській установі на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_5 . Згідно з анкетними даними, які містяться в юридичній справі клієнта, фінансовим номером ОСОБА_1 визначено номер телефону НОМЕР_4 .

Копією платіжної інструкції від 27 травня 2024 року та випискою по особовому рахунку клієнта у період з 26 по 31 травня 2024 року підтверджується факт перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 6 300 грн (а.с. 105, 106-107).

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписка з банківського рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції. Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надана АТ «Ощадбанк» виписка за картковим рахунком позичальника № НОМЕР_5 та платіжна інструкція є належними доказами отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, тому доводи скаржника про відсутність у матеріалах справи належних доказів щодо видачі (перерахування) позичальнику кредитних коштів є безпідставними і не беруться до уваги апеляційним судом. Як власник карткового рахунку, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до нього, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості довести те, що перераховані на його рахунок кошти в сумі 6 300 грн не є кредитними, надавши документальне підтвердження щодо інших підстав їх набуття, проте зазначеного не здійснив.

Таким чином, скаржник, стверджуючи про недоведеність перерахування первісним кредитором кредитних коштів, застосовує концепцію «негативного доказу» (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 не надано. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, відповідач, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення.

Колегія суддів вважає також хибними твердження скаржника про недоведеність наявності у позивача права грошової вимоги до боржника за кредитним договором, яке перейшло спочатку від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а потім від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача, ураховуючи таке.

17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17122024-МК, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 17 грудня 2024 року.

02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу від № 020425-У. За змістом витягу з реєстру боржників за договором факторингу від 02 квітня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуто право вимоги до ОСОБА_1 на суму 14 894,46 грн.

Надавши оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність доказів, які свідчать про перехід до ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-9795456.

Підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

На підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора за кредитним договором № 00-9795456 від 26 травня 2024 року позивачем надано суду договори факторингу № 17122024-МК від 17 грудня 2024 року та № 020425-У від 02 квітня 2025 року (а.с. 14-20, 25-28), витяги з реєстру боржників (а.с. 23-24, 32-33), акти прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 20 зворот, 30), а також докази на підтвердження оплати за договорами факторингу (а.с. 21-22, 31).

Договори факторингу від 17 грудня 2024 року (між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») та від 02 квітня 2025 року (між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал») не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладені між фінансовими установами договори факторингу та додані до них письмові докази є належним доказом переходу до позивача права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 травня 2024 року, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення саме на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості у розмірі 14 894,46 грн.

Ураховуючи наведене вище у сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал». Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлено з дотриманням вимог закону.

Зазначаючи про необхідність скасування рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн, скаржник не наводить доводів щодо незаконності і (або) необґрунтованості висновку суду щодо розподілу судових витрат, а відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У зв`язку з наведеним апеляційний суд не вбачає законних підстав для перегляду висновку рішення суду щодо стягнутого з ОСОБА_1 розміру витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2025 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua