Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №133/4708/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/4708/25

Провадження № 33/801/342/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем`янова Ж. М.

Доповідач: Панасюк О. С.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Олянюка В. Л. на постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Постановою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без вилучення транспортного засобу за те, що 10 грудня 2025 року о 01 год 00 хв. по вул. Білоцерківській, 116 у м. Козятин Хмільницького району Вінницької області він керував транспортним засобом «SAAB», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування вказаним транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.

Крім того 10 грудня 2025 року о 02 год 07 хв. по вул. О. Довженка, 37 у м. Козятин Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SAAB», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування вказаним транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Олянюк В. Л. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було дотримано вимог щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а також не доведено повторність вчинення правопорушень.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху установлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Адміністративна відповідальність за частиною п`ятою статті 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.

Такими доказами є відомості, зафіксовані у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536302 від 10 грудня 2025 року, згідно з яким 10 грудня 2025 року о 01 год 00 хв. по вул. Білоцерківській, 116 у м. Козятин Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SAAB», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування вказаним транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП;

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536338 від 10 грудня 2025 року, відповідно до якого 10 грудня 2025 року о 02 год 07 хв. по вул. О. Довженка, 37 у м. Козятин Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SAAB», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування вказаним транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП;

- довідці про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП (постанова серія ЕНА № 6281380);

- постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6281380 від 05 грудня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн 00 к;

- поясненнях ОСОБА_1 від 10 грудня 2025 року, у яких він зазначив, що керував автомобілем без відповідної категорії; після оформлення першого протоколу поїхав додому, оскільки не мав місця для ночівлі та особи, яка могла б керувати транспортним засобом замість нього;

- матеріалах адмінпрактики щодо постанови серії ЕНА № 6281380 за частиною другою статті 126 КУпАП;

- відеозаписах, долучених до матеріалів справи, на яких зафіксовано момент зупинки транспортного засобу «SAAB», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , а також факт визнання ним керування автомобілем без наявності відповідної категорії.

Протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536302 та серії ЕПР1 № 536338 від 10 грудня 2025 року складені уповноваженими особами, а їх зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, протоколи підписані особами, яка їх склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідних графах протоколів підтвердив інформацію, зазначену у них, зокрема визнав факт керування транспортним засобом та відсутність у нього посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Будь-яких зауважень або заперечень на ці протоколи та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколах не вказав.

Отже наявні у матеріалах справи докази є належними та допустимими в розумінні статті 251 КУпАП, тому що містять відомості про подію правопорушення (час, місце, суть) і факт притягнення особи до відповідальності, що підтверджує склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростованні матеріалами справи, зокрема відеозаписами та особистими поясненнями самого ОСОБА_1 .

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини апеляційний суд розцінює як форму правомірного захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених статтею 38 КУпАП, і відповідає вимогам статті 33 КУпАП.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Олянюка В. Л. залишити без задоволення, а постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О. С. Панасюк