Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №130/3668/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 130/3668/25

Провадження № 22-ц/801/814/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокуСправа № 130/3668/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Берегового О.Ю., Голоти Л.О., секретар Кулішко Б.А., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 січня 2026 року, ухвалене суддею Грушковською Л.Ю. в м. Жмеринка, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі – ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №1202-9124 від 09 травня 2023 року в розмірі 115 500 грн, з яких: 23 100 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 92 400 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 травня 2023 року між сторонами за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1202-9124.

Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 23 100 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період – 14 днів; знижена процентна ставка – 1,20 % в день; стандартна процентна ставка – 1,50 % в день.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 13 жовтня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 129 544,80 грн: 23 100 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 102 979,80 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 3 465 грн – прострочена заборгованість за комісією. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 14 044,80 грн за умовами погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 115 500 грн.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 січня 2026 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що кредитний договір № 1202-9124 від 09 травня 2023 року укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до виданої ліцензії, а відтак не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. У зв`язку з чим надати будь-який первинний бухгалтерський документ, у тому числі виписки по рахунку ОСОБА_1 , не вбачається можливим. Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит. Інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними клієнтом. Інформація щодо належності карткового рахунку відповідачу є банківською таємницею установи банку, в якому було відкрито цей картковий рахунок. Як вбачається із змісту кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача з маскою, а саме НОМЕР_1 . Зазначену інформацію про банківські реквізити очевидно, що надав позивачу саме відповідач, зважаючи на ту обставину, що така інформація у відповідності з чинним законодавством України становить банківську таємницю та, відповідно, позивач за будь-яких обставин не міг би отримати ці банківські реквізити не інакше, як від самого відповідача або за його згодою. Відтак кредитні кошти були перераховані позивачем саме у відповідності з умовами кредитного договору та Правил і на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача. На підтвердження перерахування відповідачу коштів до суду надано довідку про перерахування суми кредиту №1202-9124 від 09 травня 2023 року, а також лист (довідку) АТ КБ «ПриватБанк», які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою. Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу), але відповідно до Постанов Правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року №113 та від 29 липня 2022 року №164 позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки. Перерахування відповідачу суми кредиту за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», а не безпосередньо позивачем обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року договору №4010 від 02 грудня 2019 року про надання послуг в системі LiqPay. Позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6. та п. 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору. Після закінчення строку кредитування, а саме після 03 березня 2024 року нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У судове засідання, призначене на 31 березня 2026 року, учасники справи не з`явилися.

31 березня 2026 року від адвоката Грабіка М.С., як представника ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з хворобою представника відповідача. Зазначено, що докази, які підтверджують те, що представник відповідача перебуває на лікарняному, будуть надані в наступному судовому засіданні.

У ст. 372 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки зазначені в заяві про відкладення розгляду справи обставини не підтверджені жодними доказами, і вони не перешкодили представнику відповідача подати заяву в день проведення судового засідання через канцелярію суду, тобто особисто.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 09 травня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1202-9124 продукту «На все».

За змістом п.2.3 договору, для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 70 днів з дати отримання кредиту ануїтетними платежами згідно рекомендованого графіку оплат.

Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту, становить 23100,00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 09 травня 2023 року (п.4.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована.

Пункт 1.1 кредитного договору передбачає, що базовий період сплати відсотків - проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за договором за зниженою ставкою дати, які є останніми днями відповідних базових періодів (п.4.5 договору).

Відповідно до п.4.6 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму виданого кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом.

Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту (п.4.7 договору).

Пункт 4.9 договору передбачає, що строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту: 03 березня 2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 130 515,00 гривень та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.11 договору).

У п. 5.1 договору зазначено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит у останній календарний день строку кредитування, вказаний у п.4.9 договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем, номер пароля А0710) (а.с.12-17).

Також ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за вказаним вище кредитним договором (а.с.25-28).

Вказаними документами визначено, що сума кредиту становить 23 100 грн. Строк кредитування 300 календарних днів, а базовий період сплати відсотків – 14 календарних днів.

09 травня 2023 року ОСОБА_1 на платіжну карту НОМЕР_1 за допомогою системи платіжної системи LiqPay ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало кошти в розмірі 23 100 грн (платіж №2304158086), що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1202-9124 від 09 травня 2023 року та квитанцією від 09 травня 2023 року (а.с.29,36).

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором №№1202-9124 від 09 травня 2023 року становить 129 544,80 грн, з яких: 23 100 грн – основна сума боргу; 102 979,80 грн – заборгованість за процентами; 3 465 грн – заборгованість по комісії (а.с.31-41).

Разом з тим, у зв`язку із прийняттям позивачем (кредитодавцем) рішення про можливість застосування до відповідача (позичальника) Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 115 500 грн, з яких: 23 100 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 92 400 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Відтак, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 115 500 грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України ««Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Оскільки ОСОБА_1 , уклавши договір в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи виходив з того, що згідно з пунктом 4.9 кредитного договору строк кредитування становить 300 календарних днів. Датою повернення кредиту є 03 березня 2024 року, отже строк кредитування відповідача є таким, що закінчився, як і його право законно користуватися позиченими коштами, а тому не підлягають задоволенню і вимоги про визнання нарахувань за цими процентами.

Із розрахунку заборгованості за договором №1202-9124 від 09 травня 2023 року вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані з 09 травня 2023 року по 13 жовтня 2025 року, тому суд вважав, що у позивача відсутні підстави для нарахування процентів за правомірне користування кредитом поза межами строку кредитування.

Судом також встановлено, що наявна в матеріалах справи довідка ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за договором №1202-9124 в сумі 23 100 грн за допомогою системи LiqPay на платіжну картку 444111*45 не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу. Відтак суд вважав, що матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» умов п. 4.2 договору про відкриття кредитної лінії №1202-9124 щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме відповідачу, як і доказів належності відповідачу номера телефону, на який був направлений цифровий ідентифікатор. Не заявлялося стороною позивача в суді першої інстанції у відповідному процесуальному порядку і клопотань про витребування доказів для підтвердження обставин, на які посилається ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитних, на АК КБ «Приватбанк» для здійснення переказу коштів на виконання вимог договору про відкриття кредитної лінії №1202-9124 року для подальшого переказу їх відповідачу.

За вказаних обставин суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено існування заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1202-9124, у зв`язку з чим відмовив в задоволенні позову.

Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 травня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1202-9124 продукту «На ВСЕ» у формі електронного документу, який підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А0710.

У п.3.4 цього договору зазначено, що позичальник зобов`язаний вказати реквізити банківської платіжної картки та/або банківського рахунку, що належить особисто йому, для можливості належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.4.2 договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1 цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа.

Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

У п. 11.1 вказаного договору зазначено, що договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

У кредитному договорі у розділі «Реквізити сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .

За змістом п.4.7 Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «На ВСЕ», затверджених наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 323-П від 11 квітня 2023 року, за результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та автентифікація банківської платіжної картки та/або банківського рахунку заявника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем, у тому числі, але не виключно, шляхом блокування наперед невідомої заявнику довільної суми в розмірі від 1 копійки до 1 гривні. Заявник зобов`язаний вказати реквізити банківської платіжної картки та/або банківського рахунку, що належить йому особисто, для можливості належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань. Заявник несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних зазначених під час укладання договору.

Тобто, за змістом укладеного договору кредит вважається наданим ОСОБА_1 з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб позичальника.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 23 100 грн відповідачу (списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця) підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів через систему платежів LiqPay на карту ОСОБА_1 (номер операції 23041580860) від 09 травня 2023 року.

Вказана обставина підтверджується також довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1202-9124 від 09 травня 2023 року на картку номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), яке затверджено постановою Правління Національного банку України 03 листопада 2021 року №113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

У п.64 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, яке затверджено постановою Правління Національного банку України 29 липня 2022 року №164, суб`єкт господарювання зобов`язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити.

Враховуючи вказані вище положення, номер картки відповідача (електронного платіжного засобу) зазначений у кредитному договорі не у повному обсязі.

Інформація щодо номеру електронного платіжного засобу у відповідності до чинного законодавства України становить банківську таємницю та, відповідно, позивач за будь-яких обставин не міг би отримати ці банківські реквізити не інакше, як від відповідача або за його згодою (стаття 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Зі змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» слідує, що первинні документи повинні фіксувати факт здійснення господарської операції. Ця норма не встановлює вичерпного переліку таких документів, а зосереджується на їхній суті.

У випадку перерахування коштів через платіжного оператора офіційний звіт платіжного оператора, що детально описує транзакцію (дату, час, суму та реквізити карткового рахунку позичальника, на який були зараховані кошти), є належним та допустимим доказом, що беззаперечно підтверджує факт перерахування грошових коштів позичальнику. Вони фіксують всі етапи господарської операції від кредитора до позичальника через платіжного оператора.

ОСОБА_1 у поданому на позовну заяву відзиві не зазначав, чому надані позивачем документи є недопустимими доказами. Як і не зазначав, що при укладенні договору ним вказувався інший номер картки.

Клопотань про витребування з банківської установи інформації на підтвердження (чи спростування) факту належності банківської картки за номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на неї 09 травня 2023 року коштів в розмірі 23 100 грн останнім заявлено не було.

Не зрозумілим є висновок суду першої інстанції про відсутність з боку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» клопотань про витребування доказів на підтвердження викладених у позові обставин, оскільки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на підтвердження викладених у позові обставин надав усі наявні у нього докази, які підтверджували факт укладення кредиту, надання кредитних коштів відповідачу та розмір наявної заборгованості.

У разі заперечень щодо викладених у позовній заяві обставин та поданих доказів саме відповідач повинен був надати докази на їх спростування.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Отже, апеляційний суд вважає, що подані позивачем докази у сукупності підтверджують як факт укладання договору, так і подальше отримання відповідачем грошових коштів, а відтак висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову є помилковими.

Отже доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

Що стосується розміру заборгованості, то апеляційний суд виходить з наступного.

З розрахунку заборгованості слідує, що ОСОБА_1 не було повернуто тіло кредиту, а відтак сума в розмірі 23 100 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується стягнення заборгованості за процентами, то апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проценти нараховані з 09 травня 2023 року по 13 жовтня 2025 року, тобто поза межами строку кредитування, оскільки він не відповідає обставинам справи.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначало, що заборгованість ОСОБА_1 за процентами становила 102 979,80 грн.

З розрахунку заборгованості слідує, що вказана сума - 102 979,80 грн визначена позивачем станом на 03 березня 2024 року, тобто проценти нараховані за 300 днів користування кредитом, в межах визначеного п.4.6 та п.4.9 строку кредитування.

З вказаної дати розмір заборгованості за процентами не змінювався кредитодавцем.

Натомість, з урахування часткового списання заборгованості позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 92 400 грн.

ОСОБА_1 не проаналізував наданий позивачем розрахунок, який в свою чергу містить складові заборгованості (період нарахування, використане тіло, порядок фактичного нарахування відсотків та їх суму, залишок непогашеної суми), не співвставив його із умовами договору, тобто розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами не спростував.

Доказів на підтвердження факту погашення заборгованості ОСОБА_1 не надав. Тобто ОСОБА_1 не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором.

Тоді як доведення факту повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, є обов`язком відповідача, як позичальника, а не позивача, чого зроблено останнім при розгляді даної справи не було.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 115 500 грн, з яких: 23 100 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 92400 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи .

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення вимог позову та апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 2422,40 грн та судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії від 09 травня 2023 року №1202-9124 у загальному розмірі 115 500 (сто п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень: 23 100 гривень – заборгованість за кредитом; 92 400 гривень – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок та судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2026 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

Л.О. Голота