Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №749/268/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/268/26

Номер провадження 1-кп/749/45/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026270370000037, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Малий Дирчин, Городнянського (нині – Чернігівського) району, Чернігівської області, маючого професійно-технічну освіту, не депутата, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліда 3 групи, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сновського районного суду Чернігівської області від 06.08.2025 у справі №749/1118/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за те, що він, о 13 год.41 хв., 17.07.2025, по вул. Затишній, біля будинку №12, а м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області керував автомобілем «ВАЗ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17000 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Вищевказана постанова набрала законної сили 19.08.2025.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку такого позбавлення.

Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови суду від 06.08.2025, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеній постанові суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.

Зокрема, близько 16 год. 03 хв., 18.02.2026, водій ОСОБА_4 керував автомобілем «ВАЗ-2108» з реєстраційним номером НОМЕР_2 по вулиці Чернігівська в м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, де поряд з будинком №20 був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, на підставі п.2 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме у зв`язку з очевидними ознаками, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Вказане діяння ОСОБА_4 свідчить про його ухилення від виконання судових рішень, що є однією з форм невиконання судових рішень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 , які виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, не оспорює. Пояснив, що, усвідомлюючи факт позбавлення його права керування транспортними засобами, 18.02.2026 року він дійсно керував в м. Сновськ автомобілем з метою придбання лікарських засобів.

Враховуючи те, що учасники розгляду кримінального провадження не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи беззаперечне визнання вини ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, з врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що інкриміноване ОСОБА_4 діяння в ході судового розгляду повністю доведене і правильно кваліфіковане органом досудового розслідування, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке виразилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, згідно наявних даних, що він на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, обставин, які пом`якшують покарання: щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів наявних у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу відсутні, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників розгляду кримінального провадження не надходило.

На підставі викладеного, керуючись 100, 349, 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот ) гривень.

Речові докази:

- DVD+R диск з написом 4.7GbData, 16х, 120 min Video типу МР4, на якому містяться відеозаписи отримані з службових камер, - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1