Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №731/95/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа № 731/95/26

Провадження № 1-кп/731/17/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Варвинського районного суду Чернігівської області №1 матеріали кримінального провадження №12026270330000140 від 18 лютого 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Озеряни Прилуцького району Чернігівської області, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, офіційно працевлаштований у СТОВ «ДРУЖБА НОВА», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей не перебувають, не має статусу УБД, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи протиправні наміри, в порушення вимог п. п. 1,2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України N?2471-ХII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ N?576 від 17.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України N?622 від 21.08.1998, у серпні 2022 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в полі неподалік с. Переволочна Прилуцького району Чернігівської області, знайшов корпус оборонної осколкової ручної гранати РГД-5 та 2 запали до ручної гранати, шляхом привласнення знайденого, забрав у власне користування, тим самим незаконно придбав боєприпаси.

Продовжуючи свої дії, спрямовані на носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що знайдені та привласнені ним предмети є боєприпасами, перевіз їх на власному автомобілі в приміщення свого житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та умисно, без передбаченого законом дозволу, зберігав до 17.02.2026.

В подальшому, 17.02.2026 в період часу з 20 год 11 хв по 22 год 49 хв в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та два запали ручних гранат типу УЗРГМ і УЗРГМ-2.

Згідно з висновком експерта від 24.02.2026 N?CE-19/125-26/2177-BTX встановлено, що наданий на дослідження корпус гранати у конструктивному поєднанні із запалом УЗРГМ та УЗРГМ-2 утворює наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:

Своїми умисними діями, що виразилися у носінні, придбанні та зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України;

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав. Суду пояснив, що дійсно у серпні 2022 року, перебуваючи в полі неподалік с. Переволочна Прилуцького району Чернігівської області, знайшов корпус оборонної осколкової ручної гранати РГД-5 та 2 запали до ручної гранати, які у подальшому транспортував до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де і зберігав. В подальшому, 17.02.2026 під час проведення у його житловому будинку обшуку працівниками поліції було віднайдено та вилучено корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та два запали ручних гранат типу УЗРГМ і УЗРГМ-2. Суспільну небезпеку своїх дій усвідомив та щиро розкаювався.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження, переконавшись при цьому, що вони правильно розуміють зміст усіх обставин, не виявивши сумніву у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснивши правові наслідки такого порядку розгляду справи, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які його характеризують.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена, а його дії, що виразилися у незаконному носінні, придбанні та зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, за що він і повинен нести кримінальну відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Також при визначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує висновок досудової доповіді, відповідно до якого, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі та становить середню небезпеку для суспільства.

При обранні виду та міри покарання, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; характеризуючі дані обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, негативно за місцем проживання не характеризується, обтяжуючі обставини покарання відсутні, пом`якшуючі обставини покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому, враховуючи вище викладене, зокрема ступінь тяжкості кримінального правопорушення, характеризуючі дані обвинуваченого, позитивну соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, викладену у досудовій доповіді, суд доходить висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за доцільне застосувати до нього положення ст. 75, 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком, з покладенням відповідних обов`язків, визначених у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація є примусовим безоплатним вилученням у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, до предметів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або таких, зберігання чи обіг яких є незаконними.

Оцінивши фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що вилучена граната та запали: є предметами, носіння яких саме по собі становить кримінально каране діяння, передбачене ч.2 ст.263 КК України; вилученої з легального цивільного обігу та обмеженої для використання приватними особами; є знаряддям кримінального правопорушення, безпосередньо пов`язаним з обставинами обвинувачення.

Верховний Суд у своїй практиці наголошує, що спеціальна конфіскація має на меті усунення з цивільного обігу предметів, використання яких створює підвищені ризики для суспільної безпеки, та не залежить від того, чи є засуджений їх власником. Визначальним є функціональний зв`язок предмета з учиненим злочином та його небезпечність.

З огляду на імперативні приписи п.1 ч.9 ст.100 КПК України, предмети, що є знаряддям кримінального правопорушення та належать обвинуваченому, підлягають конфіскації або знищенню. З урахуванням висновків експертів, а також положень Інструкції МВС України № 622 від 21.08.1998 року щодо порядку обігу зброї, суд дійшов висновку, що граната та запали мають бути вилучені із приватного обігу та конфісковані у дохід держави, а саме – Збройних Сил України, адже це відповідає інтересам державної та громадської безпеки.

У разі, якщо в подальшому відповідні предмети виявляться технічно непридатним до використання або таким, що не можуть бути передані відповідним органам, вони підлягають знищенню згідно з установленим порядком.

Цивільний позов не заявлено.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відсутня.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили суд не вбачає.

Витрати, пов`язані із залученням експерта, у кримінальному провадженні становлять – 3 565,60 грн, що підтверджується відповідною довідкою, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. 349, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме – корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 (пакування №2998763), два запали ручних гранат УЗРГМ та УЗРГМ-2 (пакування №2998762), передані на зберігання на склад військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, конфіскувати в дохід Збройних Сил України, в порядку спеціальної конфіскації (згідно приписів, передбачених статтями 96-1, 96-2 КК України), а у разі не придатності – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в загальній сумі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1