Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №583/1633/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1633/26

3/583/639/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2026 року м. Охтирка Сумська область

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, приватного підприємця, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 777914 від 28.03.2026 року

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , згідно якого 28.03.2026 року ухилилася від виконання батьківських обов`язків, а саме не приділення належної уваги вихованню та дозвіллю свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що останній знаходився в стані алкогольного сп`яніння за адресою м.Охтирка, вул.Паркова, 38,в громадському місці, чим порушено вимоги ст. 150 СК України.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, про що в матеріалах справи мається довідка про вручення судової повістки в додаток «Viber», в судове засідання не з`явилася, будь яких заяв від неї не надійшло. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд проаналізував матеріали справи, дослідивши додані до протоколу письмові докази, дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Так, згідно протоколу ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків, що виразилося у не приділенні уваги своєму сину ОСОБА_2 , який у громадському місці перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак у підтвердження факту алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 не додано належних доказів, які підтверджують вказаний факт.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що працівниками поліції в установленому законом порядку було проведено огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`янінні та зафіксовано результати такого огляду.

Інших належних доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, згідно ст. 256 КУпАП з наданих суду матеріалів справи, за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, в діях ОСОБА_1 не вбачається наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У рішеннях по справам «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016 Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд приходить до висновку про сумнівний характер наявності протиправних дій ОСОБА_1 , а тому всі сумніви відповідно до правил ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, і таким чином справа про притягнення особи до відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.9, п.1 ч.1 ст.247, ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко