Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №688/5329/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/5329/25

Провадження № 22-ц/820/828/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2026 року (суддя Огороднік І.В.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову зазначала, що 15.01.2022 між сторонами укладено шлюб, який розірвано рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.08.2023 у справі № 688/3140/23.

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2022 у справі № 688/3048/22 стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 31.10.2022 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Вказувала, що встановлений рішенням суду розмір аліментів не є достатнім для утримання дитини та забезпечення її гармонійного розвитку у зв`язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку. Іншої матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає.

Зазначала, що наразі утримує також неповнолітнього сина від іншого шлюбу.

Враховуючи викладене вище, просила суд збільшити розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2022 у справі № 688/3048/22. Стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повноліття дитини.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом, позивачка не довела обставини, на підставі яких допускається збільшення розміру аліментів, не надала суду будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення аліментних зобов`язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і їх одержувача.

Вказує, що обов`язок по утриманню сина ОСОБА_4 виконує та не має заборгованості по аліментах.

На думку скаржника, суд не надав оцінки викладеним в запереченні суттєвим обставинам, які відіграють значну роль як в житті платника аліментів, так і при розгляді спору про збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням.

Звертає увагу на те, що в нього на утриманні перебуває також старший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього, рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2015 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь держави – Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду в розмірі 464513 грн та рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2025 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/10 частин всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 14.03.2025 і довічно.

Наголошує на тому, що його матеріальне становище погіршилося у зв`язку із втратою придатності до військової служби. Наразі перебуває на обліку як безробітній.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту присудження аліментів дитина сторін підросла і витрати на її утримання зросли, враховуючи, що спільна дитина сторін проживає разом із матір`ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по її утриманню та вихованню, а також те, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, підлягає зміні за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Водночас, відповідач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, а тому, на думку суду, така зміна розміру стягнення аліментів не порушить прав платника аліментів та відповідатиме інтересам як стягувача, якій законом надано право вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, такі інтересам спільної дитини.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 28.07.2022 серії НОМЕР_2 .(а.с. 7)

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2022 у справі № 688/3048/22 стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 31.10.2022 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Вказаним рішенням також встановлено, що за судовим наказом Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 липня 2019 року у справі № 688/2740/19 з ОСОБА_2 стягуються аліменти у розмірі частки доходу на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також здійснюється стягнення майнової шкоди в розмірі 464513 грн за рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2015 року.

Відповідно до рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2025 року у справі № 688/1128/25 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/10 частин всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 14.03.2025 і довічно.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 2025-0416-1046-2535-3 від 16.04.2025, ОСОБА_2 непридатний до військової служби.

Відповідно до довідки № 19-18.2/2604 від 02.12.2025 ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітній з 31.10.2025

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків / рішення від 7 грудня 2006 року у справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111/04, § 54).

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд при вирішенні спорів про зміну способу та розміру аліментів неодноразово наголошував на тому, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 17, 23 постанови № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Згідно з положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року (справа №759/22898/20) зазначено, що у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги для зменшення розміру аліментів. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

З урахуванням викладеного вище, позивачка ОСОБА_7 на підтвердження позовних вимог щодо збільшення розміру аліментів не надала суду доказів, які, відповідно до положень статті 192 СК України, могли б слугувати підставою для зміни розміру аліментів (їх збільшення). І з цього приводу, є підставними доводи апеляційної скарги.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки майновий стан і стан здоров`я відповідача ОСОБА_2 погіршився, що підтверджується дослідженими судом матеріалами справи.

А тому підстав для збільшення розміру аліментів, визначених рішенням суду, немає.

Відповідно, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З врахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 1816,80 грн слід компенсувати скаржнику за рахунок держави в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави сплачений ним судовий збір в розмірі 1816 грн 80 коп в порядку, визначеному КМУ України

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай