Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №686/1855/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/1855/26

Провадження № 22-ц/820/959/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

розглянув в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 686/1855/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року у складі судді Павловської А.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

19 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду до Держави України в особі Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 75 000 000 грн моральної шкоди, завданої йому порушенням його права на справедливий суд внаслідок тривалого невиконання постанови Верховного суду у справі № 686/25511/20.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з посиланням на вимоги п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки позивач зазначив, що іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та за той самий строк (період, проміжок) час ним не подавалося. Тому, вказано на необхідність позивачу на виконання вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України уточнити, за який саме період часу ним уже подавався позов до того ж відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав, а також за який період заявлені позовні вимоги у зазначеній позовній заяві.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна, представник: Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті. Апелянт посилається, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки суддя фактично відмовилася здійснювати розгляд поданого ним позову. Також апелянт вказує, що уточнення з приводу заявлених позовних вимог можуть мати місце виключно у підготовчому судовому засіданні.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України, зазначивши представника держави – Державну казначейську службу України, про відшкодування моральної шкоди у розмірі 75 000 000 гривень, завданої внаслідок невиконання рішення суду у справі № 686/25511/20.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2026 року позовна заява залишена без руху з підстав того, що позивачу необхідно уточнити за який саме період часу ним подавався позов до того ж відповідача, з тим самим предметом і з тих же підстав, а також за який період заявлені позовні вимоги в зазначеній позовній заяві.

На виконання ухвали суду ОСОБА_1 02.02.2026 року надав суду відповідну заяву.

Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 20.01.2026 року.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

На підставі частин 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частинами 1 і 3 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

П.п. 2, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, а тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Як вбачається з матеріалів справи позивач подав до суду позов про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання рішення суду у справі № 686/25511/20.

В позові вказав, що позивачем іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та за той самий строк, час не подавався.

Тобто позивач зазначив в позову про вказану обставину як того вимагає п. 10 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, а тому позовна заява відповідає вимогам даної норми ЦПК України в цій частині, а обґрунтування суду щодо невідповідності змісту заяви даним вимогам є безпідставним.

Крім того питання щодо повторного звернення до суду позивачем до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та за той самий строк за відсутності таких даних на стадії відкриття провадження в справі є предметом дослідження в ході розгляду справи і відповідно принципів змагальності, диспозитивності цивільного процесу має з`ясовуватись і доказуватись сторонами в ході розгляду справи.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не мав достатніх підстав для повернення позовної заяви та визнання її неподаною з підстав, зазначених в ухвалі суду, при цьому суд послався на такі обставини, які не передбачені ст.ст. 175, 185 ЦПК України як підстави залишення без руху позовної заяви, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 004 лютого 2026 року скасувати і направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про відшкодування моральної шкоди для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2026 року.

Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук

Л.М. Грох