Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №465/3096/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/3096/25 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 33/811/194/26 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді – Белени А.В.,

з участю захисника – адвоката Умероджі А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника – адвоката Умероджі А.М. на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 13 січня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 13 січня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 05.04.2024 о 21 год. 39 хв. у м. Львові на вул. Алли Горської, 3, керував транспортним засобом "BMW 528I", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна бідність шкірного покриву обличчя, зіниці очей розширені, не реагують на зміну світлового потоку, тремтіння кінцівок рук, поведінка що не відповідає обстановці, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку водій відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису №230731 та №47167, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову судді захисник – адвокат Умероджа А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог звертає у вагу, що суддя у постанові помилково покликається на те, що подія за участю ОСОБА_1 мала місце 05.04.2024 та як на доказ покликається на протокол серії ЕПР1 №291955 від 05.04.2024, тоді як у матеріалах справи такий протокол відсутній.

Вважає, матеріали справи не містять доказів того, що були наявні об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння, жодна з ознак наркотичного сп`яніння не мала місця та не доведена відповідними доказами, при цьому жодних оглядів на місці чи інших дій, спрямованих на встановлення таких ознак, поліцейськими не здійснювалося.

Зазначає також, що матеріали справи не містять інформації, які саме дії ОСОБА_1 вчинив щодо ухилення від наркотичного огляду.

Стверджує, що наявні відеозаписи підтверджують відсутність підстав для проведення огляду, нерозуміння ОСОБА_1 української мови, спотворення працівниками поліції обставин справи, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказує, що працівниками поліції не надано ОСОБА_1 пояснення щодо необхідності пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а також не роз`яснено права та обов`язки, а також порядок проведення огляду, забезпечення можливості скористатися юридичною допомогою, а ознаки наркотичного сп`яніння визначали на власний розсуд.

Також зауважує, що інспектори поліції не пояснили ОСОБА_1 , що саме надається йому для підпису та самостійно визначили, що він не буде надавати пояснення.

Наполягає, що на відеозаписі відсутня відмова ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння та всупереч вимогам закону останній не був доставлений до медичного закладу.

Окрім цього вказує, що у протоколі не зазначено відомостей про долучення технічних засобів, якими зафіксовано правопорушення.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про поважні причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення справи не подав.

Захисник – адвокат Умероджа А.М. повідомив, що ОСОБА_1 перебуває у м. Києві по роботі. Не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 .

З огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, враховуючи відсутність клопотання про відкладення судового засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасника, що не з`явився.

Заслухавши пояснення захисника – адвоката Умероджу А.М. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд.

Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З протоколу серії ЕПР1 № 291955 від 05.04.2025 (а.с. 1) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: блідість шкірного покриву обличчя, зіниці очей розширені не реагують на світло, тремтіння кінцівок рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій те ОСОБА_2 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки "BMW 528I", д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , який порушив ПДР, а саме: невиконання вимог знаку 3.21 «В`їзд заборонений», що ОСОБА_1 не заперечив. В ході спілкування поліцейські виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували останньому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, проте останній відмовився.

Щодо тверджень сторони захисту про нерозуміння ОСОБА_1 як громадянином Туреччини української мови, то як вбачається з відеозапису працівники поліції спілкувалися з ОСОБА_1 та в подальшому через перекладача, який був залучений ОСОБА_1 у телефонному режимі.

Надуманими є доводи апелянта про спотворення працівниками поліції обставин справи, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також. Що на відеозаписі відсутня відмова від огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 виголосив відмову самостійно англійською мовою, а також через перекладача.

Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не вперше притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння (постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 07.05.2025 у справі № 466/974/25), а відтак обізнаний з порядком проведення огляду.

Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника адвоката Умероджі Аліма Музаффаровича залишити без задоволення.

Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 13 січня 2026 рокув справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Альберт БЕЛЕНА