Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №450/4537/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/4537/25 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н. Б.

Провадження № 33/811/188/26 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді – Белени А.В.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Оприска М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника – адвоката Оприска М.В. на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 січня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 січня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 19 вересня 2025 року о 16:47 год. в на вул. Лесі Українки у с. Сокільники Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку останній відмовився, що зафіксовано на нагрудний реєстратор 1619, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову судді захисник-адвокат Оприско М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що копію постанови отримав лише 15.01.2025, що підтверджується заявою.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у ОСОБА_1 не було виявлено жодних ознак наркотичного сп`яніння, а намір провести огляд водія на стан наркотичного сп`яніння виник у поліцейського безпідставно, що підтверджується долученим до матеріалів справи фрагментом відеозапису.

Вважає зазначені поліцейським ознаки наркотичного сп`яніння формальними.

Звертає увагу, що на відеозаписі з відеокамер зафіксовано як патрульні після спілкування з ОСОБА_1 радіють, що можуть за допомогою оформлення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП «закрити показник за місяць».

Окрім цього апелянт зауважує, що ОСОБА_1 не було вказано, в яку медичну установу він може бути скерований, а також не роз`яснено прав та обов`язків.

Стверджує, що ОСОБА_1 , зателефонувавши та порадившись з юристом, відразу повідомив поліцейських про готовність пройти огляд на стан сп`яніння, проте йому було у цьому відмовлено, оскільки він відмовився від огляду раніше.

Захисник також вказує, що направлення на огляд було складено формально вже після оформлення протоколу та ОСОБА_1 не надавалось та не пред`являлось.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Оприска М.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд.

Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З протоколу серії ЕПР1 № 455779 від 16 вересня 2025 року (а.с. 1) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 за порушення ПДР – проїхав на заборонний знак,, що ОСОБА_1 не заперечив. В ході розмови ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки у працівників поліції виникла підозра, що ОСОБА_1 може перебувати у стані наркотичного сп`яніння у зв`язку з виявленими в останнього ознаками такого, на що останній кілька разів категорично відмовився.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 в подальшому погодився проїхати у медичний заклад апеляційний суд до уваги не бере, оскільки як вбачається з відеозапису на цей час відмова ОСОБА_1 уже була зафіксована у протоколі про адміністративне правопорушення, та поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 , що вони не мають права скасувати протокол про адміністративне правопорушення, а такий може бути оскаржений в суді.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Поновити захиснику – адвокату Оприску Миколі Васильовичу строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Оприска Миколи Васильовича залишити без задоволення.

Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 січня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Альберт БЕЛЕНА