Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №441/1312/23 — Львівський апеляційний суд

Справа № 441/1312/23 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 22-ц/811/4158/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Гаврилюк Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Яцишина Андрія Володимировича на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 01 травня 2025 року в складі судді Яворської Н.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Городоцька державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на житловий будинок, як на майно колгоспного двору, -

встановив:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 , в якому просив визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 05.08.2011, виданого Суховільською сільською радою Городоцького району Львівської області на підставі рішення виконавчого комітету Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області №103 від 30.06.2011 та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером №34320157 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 4620987700:12:014:0088, площею 0,146 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 619775046209, номер відомостей про речове право: 9391412 від 15.04.2015.

Крім цього, у серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Городоцька державна нотаріальна контора в якому просив визнати протиправним та скасувати Свідоцтво про право на спадщину, видане 05 жовтня 1994 року державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори в порядку спадкування за заповітом посвідченого від імені ОСОБА_3 15 січня 1993 року, за яким ОСОБА_2 набула у власність житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , як на майно колгоспного двору.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 18 вересня 2024 року вказані справи об`єднані в одне провадження.

30 квітня 2025 представник відповідача - адвокат Золотухін О.О. скерував на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку зі смертю відповідачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17.04.2025.

Оскаржуваною ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 01 травня 2025 року клопотання представника відповідача адвоката Золотухіна О.О. задоволено.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Городоцька державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на житловий будинок, як на майно колгоспного двору - закрито.

Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якого подав адвокат Яцишин А.В, вважає такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

В обґрунтування доводів скарги покликається на те, що предметом даної справи є визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок, тобто майновий спір з приводу визнання права власності на нерухомість, який допускає правонаступництво. Відтак, суд першої інстанції мав не закривати провадження у даній справі, а зупинити таке провадження до вступу у спадщину правонаступників (спадкоємців) померлої ОСОБА_2 .

Просить скасувати ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 01 травня 2025 року та прийняти нове рішення, яким провадження у справі зупинити до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення.

Учасники справи будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 31 березня 2026 року не прибули, представник позивача ОСОБА_4 подав клопотання про розгляд справи у його та ОСОБА_1 відсутність, інші не повідомили про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Закриваючи провадження у справі з підстав, передбачених п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що сторонами не ставилося питання правонаступництва.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з такого.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Цивільно-процесуальний кодекс України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно із частиною 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміна кредитора у зобов`язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом вказаної статті у позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.04.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Лапаївка Львівського району Львівської області, актовий запис № 354.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини визначені в статті 1219 ЦК України.

Відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Тобто вимоги, які випливають з цієї категорії правовідносин, процесуального правонаступництва не допускають.

Водночас допускається правонаступництво у справі за позовами про право, яке за своєю природою є майновим та тісно пов`язані з особою суб`єкта.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року в справі № 752/16818/18 (провадження № 61-8339св22) зроблено висновок, що «процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами. Проте, процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах».

Визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та чи відомі особи, які прийняли спадщину.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами, в тому числі, до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на житловий будинок, як на майно колгоспного двору, вказуючи на безпідставність такого набуття ОСОБА_2 .

При цьому, необхідно зазначити, що правовідносини, з приводу яких виник спір у даній справі, стосуються оспорення права власності померлої відповідачки на будинок, а відтак, допускають правонаступництво.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 461/5113/16 Верховний Суд зазначив, що захист права власності не належить до тих прав, які відповідно до статті 1219 ЦК України є особистими і стосовно яких правонаступництво є недопустимим, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.

Крім цього, у постанові від 07 грудня 2020 грудня у справі № 760/8799/17 Верховний Суд виснував, що право власності на частину квартири, з метою захисту якого і звернувся до суду позивач, не належить до тих прав, які згідно зі статтею 1219 ЦК України є особистими і щодо яких правонаступництво є недопустимим, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.

Суд першої інстанції не вчинив жодних дій щодо встановлення спадкоємців померлої ОСОБА_2 , помилково вважаючи, що правовідносини у справі не допускають правонаступництво.

Оскільки матеріалами справи доводиться, що рішення у даній справі може вплинути на охоронювані законом права та інтереси спадкоємців померлої відповідачки ОСОБА_2 , тому суд першої інстанції, відповідно до приписів чинного цивільного процесуального законодавства, зобов`язаний був з`ясувати коло спадкоємців померлої відповідачки та вирішити питання про залучення до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеним, висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України не узгоджується із вищезазначеними приписами норм права, які регламентують дані правовідносини.

З врахуванням викладеного, оскаржувану ухвалу місцевого суду через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права необхідно скасувати з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підстави для зупинення провадження для залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 на стадії перегляду процесуальної ухвали у даному випадку відсутні, оскільки питання залучення правонаступників вирішує суд першої інстанції у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження по суті спору. За таких обставин, судова колегія доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Яцишина Андрія Володимировича - задовольнити частково.

Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 01 травня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 31 березня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк