Додаткове рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №331/4458/23 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 02.04.2026 Справа № 331/4458/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/4458/23 Головуючий у 1 інстанції Яцун О.О.

Провадження № 22-з/807/28/26 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Гончар М.С.,

Трофимової Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» тапредставника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі,середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки.

Рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2025 року задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 26 122,75 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59 654,78 грн.; компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13 783,24 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18 856,63 грн. (без урахування податків та збору), а всього на загальну суму 118 417 (сто вісімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 40 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь держави судовий збір у розмірі 1184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн. 17 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» подало апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просили рішення суду в частині задоволення позову та прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Окрім цього, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник ОСОБА_1 – Коваль М.О. подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду змінити у наступній частині: 1) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 75 508,39 грн.; середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки у розмірі 150 730,78 грн.; компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13 783,24 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18 856,63 грн. (без урахування податків та збору), а всього на загальну суму 258 879,04 (двісті п`ятдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. 2) Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» (код ЄДРПОУ – 41973071, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 109, кв. 75) видати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) трудову книжку.

Додатковим рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року задоволено частково заяву представника ОСОБА_1 – Коваля Максима Олеговича про ухвалення додаткового рішення.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 258,85 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» подало апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 258, 85 грн. та прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 925, 11 грн.

Окрім цього, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник ОСОБА_1 – Коваль М.О. подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з Відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 47 900,00 (сорок сім тисяч дев`ятсот) гривень.

Додатковим рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки`про ухвалення додаткового рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки`витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» подало апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати в частині часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертнотехнічний центр промислової безпеки» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. та прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі - 10 665 грн.

Окрім цього, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник ОСОБА_1 – Коваль М.О. подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати в частині часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. та прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково стягнувши з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» залишено без задоволення.

Рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2025 року, додаткове рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року та додаткове рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року залишено без змін.

05 лютого 2026 року в провадження Запорізького апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі,середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки.

В обґрунтування заяви зазначено, що вимогу про стягнення судових витрат з позивачки було заявлено безпосередньо під час проведення судових дебатів.

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу в межах даної судової справи на стадії апеляційного провадження відповідно до акту прийманняпередачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.02.2026р. складає 17 000 грн.

Однак, враховуючи резолютивну частину постанови суду, Відповідач просить суд стягнути з позивачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн лише за підготування та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та участь адвоката у судовому засіданні, оскільки апеляційну скаргу позивачки на оскаржуване рішення залишено судом без задоволення.

09 лютого 2026 року в провадження Запорізького апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі,середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки.

В обґрунтування заяви зазначено, що в апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 було заявлено клопотання про здійснення розподілу суових витрат.

Зазначають, що Позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

Так, за умовами укладеного між Позивачем і Адвокатом договору № 27/092024 про надання правової допомоги від 27.09.2024 року, розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами у Додатках до цього Договору (пункт 3.2.). Пунктом 4.1. Договору встановлено, що факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг (далі – «Акт»).

Задля підтвердження факту надання зазначених вище послуг за Договором, його сторонами був підписаний 05.02.2026 року Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 по Договору № 27/092024 про надання правової допомоги від 27.09.2024 року.

Вказаним Актом, сторони підтвердили факт надання відповідних послуг та їх вартість.

З урахуванням згоди досягнутої між Позивачем та адвокатом, оплата вартості наданих послуг у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяви про ухвалення додаткового судового рішення підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» залишено без задоволення.

Рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2025 року, додаткове рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року та додаткове рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року залишено без змін.

Питання щодо понесення сторонам судових витрат пов`язаних з отримання професійної правничої допомоги не вирішено.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За приписами статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Форми гонорару відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи складає 10 000,00 грн. та підтверджується наступними документами:

-копією договору про надання правничої допомоги 27/092024 від 29.09.2025 року;

-ордером на надання правничої (правової) допомоги №1131124 від 30.09.2025 року;

-Додатком №2 до Договору №27/092024 від 29.09.2025 року;

-актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 05.02.2026 року.

Розмір витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи складає 8 000,00 грн. та підтверджується наступними документами:

-копією договору про надання правничої допомоги б/н від 14.06.2024 року;

-ордером на надання правничої (правової) допомоги №1272517 від 23.10.2025 року;

-Довідкою про отримання грошових коштів у розмірі 17 000 гривень;

-актом приймання-передачі наданих послуг від 04.02.2026 року.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.02.2023 року у справі №915/606/21).

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Враховуючи викладене, залишення без задоволення апеляційних скарг сторін, колегія суддів дійшла висновку, що заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 270, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» тапредставника ОСОБА_1 – Коваля Максима Олеговичапро ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі,середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 02 квітня 2026 року.

Головуючий

Судді: