Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №378/350/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 квітня 2026 року місто Київ

справа № 378/350/25

провадження № 22-ц/824/1394/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача- Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс»

на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Марущак Н. М.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 78833946 від 25 квітня 2023 року в сумі 32000 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» 25 квітня 2023 року укладено договір позики № 78833946.

3 липня 2023 року між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 034-030723, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в томі числі за вищевказаним договором позики.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором позики не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 32000 грн., з яких 8000 грн. за основною сумою боргу, 24000 грн. за процентами.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року в задоволенні позову ТОВ «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ТОВ «Сіроко Фінанс» - Матухно С.П. 20 червня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та позов задовольнити.

Зазначає, що судом не було враховано, що позовна заява і додані документи позивача були подані через електронний суд, і відповідно були підписані електронним підписом, а отже витяг з реєстру є належним документом в розумінні ст. 95 ЦПК України. Також позивачем надано договір факторингу № 034-030723 від 3 липня 2023 року, належним чином завірений електронним підписом позивача витяг з реєстру прав вимог № 05/09/23.

Суд, не всебічно, не повно, не об`єктивно з`ясував обставини справи та не оцінив докази по справі, а також невірно застосував норми матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 8 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 квітня 2026 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 25 квітня 2023 року між ТОВ «ФК» «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, шляхом підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором gAxt01Jqlp, укладено Договір позики № 78833946. За умовами зазначеного Договору позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти - позику на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути суму позики та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики в порядку і на умовах, що визначені Договором позики.

Згідно п. 2.1 договору сума позики складає 8000 грн., за п. 2.2 строк позики -30 днів, за п. 2.3 процентна базова ставка становить 2.5% в день.

Згідно інформаційної довідки АТ «Таскобанк» від 31 грудня 2024 року про перерахування на вказаний позичальником в п. 28 Договору рахунок № НОМЕР_1 зараховано кошти в сумі 8000 грн..

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК» «1 безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість ОСОБА_1 за договором позики 78833946 від 25 квітня 2023 року складає 32000,00 грн., з яких 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 24000,00 грн. - заборгованість за процентами.

3 липня 2023 року між ТОВ «Сіроко Фінанс (Фактор) та ТОВ «ФК» «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 034-030723, за умовами якого Клієнт відступив Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги.

На підтвердження переходу права вимоги за договором позики № 78833946 від 25 квітня 2023 року до позивача від первісного кредитора до позову додано витяг з Реєстру прав вимоги № 05/09/23 від 5 вересня 2023 року до договору факторингу № 034-030723 від 3 липня 2023 року, в якому ОСОБА_1 зазначений як боржник за договором позики № 78833946, заборгованість за основною сумою - 8000,00 грн., заборгованість за відсотками 24000,00 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження у нього права вимоги до відповідача. Наданий позивачем витяг з Реєстру прав вимоги до договору факторингу № 034-030723 від 3 липня 2023 року не підписано ні представником первісного кредитора (Клієнта), ні представником Фактора та не завірено їх печатками.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не може повністю погодитись колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.ч.1,2 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постановах Верховного Суду від 2 листопада 2021 року № 905/306/17, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

На підтвердження права вимоги за Договором позики № 78833946 від 25 квітня 2023 року позивач надав: копію Договору факторингу від 3 липня 2023 року № 034-030723, укладений між ТОВ «Сіроко Фінанс (Фактор) та ТОВ «ФК» «1 безпечне агентство необхідних кредитів»(Клієнт), за умовами якого Клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги (а. с. 12 - 15), додаток № 1 до договору факторингу (форма реєстру прав вимоги з печатками та підписами Фактора та Клієнта), інші додатки до договору факторингу, витяг з Реєстру прав вимоги № 05/09/23 від 5 вересня 2023 року до договору факторингу № 034-030723 від 3 липня 2023 року, в якому ОСОБА_1 зазначений як боржник за вищевказаним договором позики № 78833946, заборгованість за основною сумою - 8000 грн., заборгованість за відсотками 24000 грн. (а. с. 10).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що оскільки витяг з Реєстру прав вимоги № 05/09/23 від 5 вересня 2023 року не містить підпису сторін договору факторингу, такий не може бути доказом на підтвердження набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 .

Звертаючись з цією апеляційною скаргою, позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що витяг з реєстру прав вимоги підписаний ЕЦП позивача, оскільки позовну заяву та відповідно додані до неї додатки ТОВ «Сіроко Фінанс» подав через підсистему «Електронний суд»/, відповідно без її підписання ЕЦП така дія не можлива.

Колегія суддів вважає доводи позивача такими, що заслуговують на увагу, а висновок суду першої інстанції помилковим.

У матеріалах справи наявна форма реєстру прав вимоги з печатками та підписами Фактора (ТОВ «Сіроко Фінанс») та Клієнта (та ТОВ «ФК» «1 безпечне агентство необхідних кредитів»), витяг з Реєстру прав вимоги № 05/09/23 від 5 вересня 2023 року підписаний ЕЦП позивача, договір Факторингу недійсним не визнавався та суд встановив, що такий був укладений, а тому колегія суддів вважає, що підстави визнавати такий витяг з реєстру неналежним доказом відсутні. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, відповідно факт набуття ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до відповідача за Договором позики № 78833946 є доведеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом установлено та відповідачем не спростовано, що 25 квітня 2023 року між ТОВ «ФК» «1 безпечне агентство необхідних кредитів»та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 78833946, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором gAxt01Jqlp, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 2.1 договору сума позики складає 8000 грн., за п. 2.2 строк позики -30 днів, за п. 2.3 процентна базова ставка становить 2.5% в день.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором ТОВ «ФК» «1 безпечне агентство необхідних кредитів» загальна сума заборгованості становить 32000 грн., з яких 8000 грн. за тілом кредиту та 24000 грн. за процентами (а. с. 6 - 8)..

Також позивачем надано інформаційну довідку АТ «Таскобанк» від 31 грудня 2024 року про перерахування на вказаний позичальником в п. 28 Договору рахунок № НОМЕР_1 грошової позики в сумі 8000 грн. 25 квітня 2023 року ОСОБА_1 за договором № 78833946 від 25 квітня 2023 року (а. с. 5), що є належним та допустимий доказом зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача та відповідно укладення ним кредитного договору.

Відтак, первісний кредитор свої зобов`язання за договором № 78833946 виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно умов договору тіло кредиту складає 8000 грн., строк 30 днів, 2.5% в день, таким чином сума погоджених сторонами відсотків в межах строку кредитування становить 6000 грн.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Однак, у цій справі, таких позовних вимог не заявлено.

Відтак колегія суддів зазначає, що у позивач відсутнє право вимоги на стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками поза межами дії строку кредитного договору.

Відповідно загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором позики від 25 квітня 2023 року № 78833946 становить 14000 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 8000 грн. та заборгованості за відсотками, розрахованих в межах строку кредитування, 6000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, у тому числі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 с. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в процентному співвідношення на 43,76 %, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» підлягає стягненню сума судового збору за подання позовної заяви в розмірі1060,04 грн.

Крім того, оскільки апеляційна скарга «Сіроко Фінанс» також задоволена частково, на його користь на 43,76 % з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1590,06 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 25 квітня 2023 року № 78833946 в загальній сумі 14000 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8000 гривень та заборгованості за відсотками в сумі 6000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в сумі 1060,04 гривень та 1590,06 гривень відповідно, що в загальній сумі становить 2650,10 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус