Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 31 березня 2026 р.
Справа: №755/20686/24
Суддя: Яворський Микола Анатолійович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи 755/20686/24 Головуючий у суді першої інстанції - Хромова О.О. Номер провадження № 22-ц/824/3684/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хромової О.О., у місті Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
У листопада 2024 року ТОВ «Юніт Капітал»звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з останнього на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 829632138 від 26 липня 2021 року у розмірі 16 058,49 грн, судові витрати у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 26 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №829632138 у формі електронного документа з використанням електронного цифрового підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV448YQ.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 19 160 грн.
Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 26 липня 2021 року відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 19 160 грн на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням, довідкою та письмовими поясненнями первісного кредитора.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого сторони продовжували до 31 грудня 2022 року. Відповідно до умов договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 право грошової вимоги за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , у розмірі 16 058,49 грн, перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі реєстру прав вимоги від 11 січня 2022 року № 168.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/2013-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Відповідно до умов договору факторингу від 30 жовтня 2023 року № 30/1023-01 право грошової вимоги за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , у розмірі 16 058,49 грн, перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі реєстру прав вимоги від 20 грудня 2023 року № 2.
30 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 3009/24, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , у розмірі 16 058,49 грн, перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».
Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138 у розмірі 16 058,49 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 9 776,27 грн, сума заборгованості за відсотками - 6 282,22 грн.
На підставі вказаного просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138 у розмірі 16 058,49 грн.
Додатково наголошує, що всі нарахування заборгованості за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138 здійснювалися первісним кредитором до дати отримання ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 рокучастково задоволено позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором від 26 липня 2021 року № 829632138, а саме заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 9 776,27 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 6 282,22 грн, що разом складає - 16 058,49 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів по справі, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що на момент укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року боргові зобов`язання за кредитним договором № 829632138 від 26 липня 2021 року ще не існували, а тому не могли бути передані в подальшому новому кредитору на час укладення договору факторингу від 28.11.2018.
Зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Вказує, що позивачем не доведено порушення саме його прав з боку відповідача та наявність у останнього права звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138, який був укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс».
Отже, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору факторингу 28/1118-01 не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Таким чином, позивач немає права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитними договором № 829632138 від 26 липня 2021 року за відсутності його порушеного права.
Вважає, оскільки, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
05 лютого 2026 року на адресу апеляційного суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу від представника ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М.С. відповідно до яких остання просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змінта просила врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25. Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду у вище вказаній справі допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги; наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу; майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу; майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26 липня 2021 року на підставі заявки ОСОБА_1 на отримання грошових коштів в кредит від
26 липня 2021 року, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 829632138, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 19 160,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору кредит надається строком на 140 днів від дати отримання кредиту позичальником. Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку, на який надано кредит.
Згідно пункту 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за весь час користування ним (дисконтна процентна ставка).
На умовах, визначених у пункті 1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка).
Відповідно до пункту 1.6 договору, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен черговий платіж, здійснений не пізніше строку, вказаного у Графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня, що слідує за датою платежу. У разі, якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
Водночас, за умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою загальні витрати за кредитом складають 22 140,44 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 41 300,44 грн.
За умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою загальні витрати за кредитом складають 29 730,40 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 57 330,40 грн
Відповідно до п 1.9 договору проценти за користування кредитом, в розмірі передбаченому договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, починаючи з першого дня користування кредитом, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника.
Відповідно до п 1.10 договору у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені на дату кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець, по аналогії з порядком, визначеним в абз. 2 пункту 1 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника.
Згідно із пунктом 4.1 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору, і позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розумію, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний (пункт 4.2 кредитного договору). Цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (пункт 4.13 кредитного договору).
Додаток № 1 до договору від 26 липня 2021 року № 829632138 містить графік платежів за договором з розрахунку застосування дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії договору.
Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту продукту «Комфорт» до договору від 26 липня 2021 року № 829632138, у якому також визначені основні умови кредитування.
Відповідно до довідки від 29 грудня 2023 року щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 26 липня 2021 року. Дій на продовження дисконтного періоду позичальником не вчинялося, довідка такої інформації не містить.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язувалося відступити фактору ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його (п.2.2).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п.4.1).
Відповідно до пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).
Відповідно до Додаткової угоди від 28 листопада 2018 року № 19 до вказаного договору, строк дії договору закінчується 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Із копії Додаткової угоди від 31 грудня 2020 року № 26 до вказаного договору, вбачається, що сторони договору дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а згідно із пунктом 8.2 договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 строк цього договору закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.
З досліджених судом додаткових угод від 31 грудня 2021 року № 27, від 31 грудня 2022 року№ 31 та від 31 грудня 2023 року № 32 встановлено, що сторони погодили продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Згідно наданої позивачем копії реєстру прав вимоги від 11 січня 2022 року № 168, на виконання договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Клієнт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило факторові ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138 у розмірі 16 058,49 грн, з яких: 9 776,27 грн - заборгованість по основному боргу, 6 282,22 грн - заборгованість по відсоткам.
Таким чином, відповідно до пункту 4.1 договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 право вимоги до боржника - ОСОБА_1 в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» 11 січня 2022 року, тобто, в день підписання Реєстру прав вимоги від 11 січня 2022 року № 168.
Відповідно до складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості за кредитним від 26 липня 2021 року № 829632138 станом на 13 грудня 2021 року (до 11 січня 2022 року розрахунок не змінено) загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 16 058,49 грн, з яких: 9 776,27 грн - залишок заборгованості за основним боргом, 6 282,22 грн - залишок заборгованості за відсотками. Розрахунок проведено за період з 26 липня 2021 року по 13 грудня 2021 року (до 11 січня 2022 року розрахунок не змінено).
Також з наданого розрахунку заборгованості встановлено, що ОСОБА_1 періодично вносила кошти на погашення заборгованості, а саме: 28 серпня 2021 року - 3 072,80 грн, 22 серпня 2021 року - 3 072,00 грн, 08 вересня 2021 року - 3 072,00 грн, 22 вересня 2021 року - 3 072,00 грн, 05 жовтня 2021 року - 3 061,46 грн, 20 жовтня 2021 року - 3 061,44 грн, на загальну суму - 18 414,10 грн. Вказаний факт відповідачем не заперечувався. Вказане також свідчить про факт визнання ОСОБА_1 факту укладення кредитного договору та наявності заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язувався відступити факторові ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором. Згідно з пунктом 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
Згідно копії Реєстру прав вимоги від 20 грудня 2023 року № 2, на виконання укладеного договору факторингу від 30 жовтня 2023 року № 30/1023-01, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 26 липня 2021 року № 829632138, на загальну суму 16 058,49 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 776,27 грн, заборгованість за відсотками - 6 282,22 грн.
30 вересня 2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 3009/24, відповідно до умов якого фактор ТОВ «Юніт Капітал» зобов`язувався передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до умов пункту 1.2 вказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників від 30 вересня 2024 року до Договору факторингу від 30 вересня 2024 року № 3009/24, до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138 в сумі 16 058,49 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 9 776,27 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам - 6 282,22 грн.
Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Копії договорів факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, від 30 жовтня 2023 року № 30/1023-01, від 30 вересня 2024 року № 3009/24 містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, на підтвердження укладання таких договорів.
Копії витягів з Реєстру прав вимоги від 11 січня 2022 року № 168 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, Реєстру прав вимоги від 20 грудня 2023 року № 2 до договору факторингу № 30/1023-01, Реєстру боржників від 30 вересня 2024 року до Договору факторингу від 30 вересня 2024 року № 3009/24, відповідають вимогам до форми Реєстру прав вимог, укладених договорів факторингу.
З огляду на те, що договір факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який було пролонговано на підставі додаткових угод № 19, № 26, № 27, № 31 та № 32 до даного договору (строк договору пролонговано до 31 грудня 2024 року) на момент укладання кредитного договору від 26 липня 2021 року № 829632138 був чинним, то відповідно до витягу з Реєстру права вимоги від 11 січня 2022 року № 168 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яке в подальшому перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», відповідно, та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Згідно із випискою з особового рахунка за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138, розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 16 058,49 грн, з яких: прострочене тіло (заборгованість за тілом кредиту) - 9 776,27 грн, прострочені відсотки - 6 282,22 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором № 829632138 від 26 липня 2021 року належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 16 058,49 грн, з яких: прострочене тіло (заборгованість за тілом кредиту) - 9 776,27 грн, прострочені відсотки - 6 282,22 грн., а тому майнові права позивача підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання фінансових послуг в розмірі 16 058,49 грн.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд повністю погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Зміст апеляційної скарги зводиться до того, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 829632138 від 26 липня 2021 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» та вважає, що наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал».
Розмір заборгованості за кредитним договором сторонами не оспорюється, а встановлені в цій частині рішення суду першої інстанції обставини справи відповідачем не оскаржуються.
Оскільки рішення в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором не оскаржується, то відповідно до норм ст. 367 ЦПК України апеляційним судом у цій частині рішення не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.
У частині першої статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Так? Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянувши 07 січня 2026 року цивільну справу № 727/2790/25 (провадження № 61-13862св25) виклав наступні правові висновки щодо відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги : «Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (частина друга статті 1078 ЦК України).
Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:
допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги;
наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;
майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;
у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки);
майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом».
Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором кредитної лінії від 26 липня 2021 року № 829632138 позивач надав копії договору факторингу № 28/1118-01 укладеного 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його (п. 2.2).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п. 4.1).
Відповідно пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).
Строк дії вказаного договору згідно п. 8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року.
У подальшому додатковими угодами вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 року включно.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
В той же час, відповідно до п.1.5 договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до договору.
Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.
Пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що згідно з умовами договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Отже, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Згідно наданої позивачем копії реєстру прав вимоги від 11 січня 2022 року № 168, на виконання договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Клієнт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило факторові ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138 у розмірі 16 058,49 грн, з яких: 9 776,27 грн - заборгованість по основному боргу, 6 282,22 грн - заборгованість по відсоткам.
Таким чином, відповідно до пункту 4.1 договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 право вимоги до боржника - ОСОБА_1 в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» 11 січня 2022 року, тобто, в день підписання Реєстру прав вимоги від 11 січня 2022 року № 168.
Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку до договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 20 грудня 2023 року № 2, на виконання укладеного договору факторингу від 30 жовтня 2023 року № 30/1023-01, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 26 липня 2021 року № 829632138, на загальну суму 16 058,49 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 776,27 грн, заборгованість за відсотками - 6 282,22 грн.
30 вересня 2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 3009/24, відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників від 30 вересня 2024 року до Договору факторингу від 30 вересня 2024 року № 3009/24, до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 липня 2021 року № 829632138 в сумі 16 058,49 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 9 776,27 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам - 6 282,22 грн..
Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Юніт Капітал».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем ТОВ «Юніт Капітал» доведено факту переходу до нього права вимоги до відповідачки за укладеним кредитним договором № 829632138 від 26 липня 2021 року.
Таким чином посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи відсутні докази переходу до ТОВ «Юніт Капітал» прав вимоги до відповідача спростовуються наведеними судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку.
За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 ,залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua