Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №759/952/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 759/952/26 Головуючий у суді першої інстанції - Проскурня О.І.

Номер провадження № 33/824/1742/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Гайдук Світланою Володимирівною, на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555319 від 30 грудня 2025 року, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW M340I» д.н.з. НОМЕР_1 30 грудня 2025 року о 21 годині 00 хвилин та рухаючись у місті Києві по вулиці Велика Кільцева Дорога, навпроти вулиці Соборна, 2В, не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів та гучномовця.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555302 від 30 грудня 2025 року, водій ОСОБА_1 , 30 грудня 2025 року о 21 годині 00 хвилин у місті Києві по вулиці Велика Кільцева Дорога, навпроти вулиці Соборна, 2В, керував транспортним засобом «BMW M340I» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - Гайдук С.В. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що із дослідженого судом відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що на вимогу водія ОСОБА_1 працівники поліції не змогли одразу повідомити законну причину зупинки транспортного засобу та не надали жодних доказів її наявності. У подальшому пояснення поліцейських були непослідовними, а підстави зупинки змінювалися.

Посилання на наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння не було належним чином обґрунтовано, при цьому водій не заперечував проти проходження медичного огляду, однак обґрунтовано вимагав роз`яснення причин зупинки та законності подальших вимог.

За таких обставин, підстави для зупинки транспортного засобу не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим подальші вимоги працівників поліції не можуть вважатися правомірними.

Відтак, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, є передчасними та необґрунтованими.

Стосовно доведеності вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначає наступне.

Із відеозапису вбачається, що відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була фактично спровокована діями працівників поліції з метою обґрунтування правомірності зупинки транспортного засобу.

Такі дії є неприпустимими, оскільки суперечать завданням поліції, визначеним п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», яка покликана здійснювати превентивну діяльність, спрямовану на запобігання правопорушенням, а не їх провокування.

При апеляційному розгляді справи захисникОСОБА_1 - адвокат Гайдук С.В. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Гайдук С.В., дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555302 від 30 грудня 2025 року, водій ОСОБА_1 , 30 грудня 2025 року о 21 годині 00 хвилин у місті Києві по вулиці Велика Кільцева Дорога, навпроти вулиці Соборна, 2В, керував транспортним засобом «BMW M340I» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1 -2).

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що від підпису відмовився.

В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 грудня 2025 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння:, неприродна блідість, тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає дійсності. (а.с. 3)

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555319 від 30 грудня 2025 року, водій ОСОБА_1 , 30 грудня 2025 року о 21 годині 00 хвилин у місті Києві по вулиці Велика Кільцева Дорога, навпроти вулиці Соборна, 2В, керував транспортним засобом «BMW M340I» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів та гучномовця. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. (а.с. 5)

Згідно протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 075942 від 30.12.2025 ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також право та можливість отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Про місце перебування затриманого згідно з ч. 2 ст. 261 КУпАП повідомлено відмовився. Від підпису у протоколі ОСОБА_1 відмовився.

Крім того, як вбачається із протоколу мотивами затримання вказано, що 30 грудня 2025 року о 21 год 20 хв у зв`язку із вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, для припинення правопорушення, складення адміністративних матеріалів, особа своїми діями могла нести небезпеку оточуючим та собі.

З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_2 (а.с.3).

Також в матеріалах справи містяться відеозаписи працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 30 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 6)

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано,як працівники патрульної поліції наздогнали та зупинили транспортний засіб «BMW M340I» підійшовши до автомобіля працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 причини зупинки, а саме: ймовірне порушення правил дорожнього руху в частині невиконання законної вимоги працівників поліції про зупинку, поданої належним чином, перевірка наявності при собі посвідчення водія, орієнтування на автомобіль (21:04:00). Працівники поліції роз`яснюють, що ними було у встановленому порядку подано сигнал про зупинку транспортного засобу шляхом ввімкнення проблискових маячків синього і червоного кольорів та гучномовця (21:04:39). Водій ОСОБА_1 повідомив, що не розуміє значення сигналу, поданого за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів поліцейського автомобіля. Водій повідомив працівникам, що на його думку сигнал, поданий за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів є нацистським та означає «наче нацисти йдуть, тому зупинятись не дуже і хочеться» (21:05:57). Інший поліцейський під час розмови з водієм повідомляє останньому, що він вбачає у водія ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога (21:09:10) ОСОБА_1 повідомив працівникам, що він погоджується на огляд на стан наркотичного сп`яніння лише за умови надання доказів працівниками поліції перебування його у стані наркотичного сп`яніння та роз`яснення причини зупинки транспортного засобу (21:09:53). ОСОБА_1 ігнорував законні вимоги працівника поліції про надання документів, що посвідчують особу та посвідчення водія (21:10:10), працівники поліції висловили повторну пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога (21:10:30), водій почав ухилятись від спілкування з працівниками поліції та закривав вікно автомобіля (21:11:26), працівники поліції втретє запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та запропоновано вийти з транспортного засобу та поїхати у супроводі працівників поліції до лікаря-нарколога (21:11:30), працівники поліції повторно роз`яснили причини зупинки, при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 називає останніх «нацистами», оскільки вони зупинили його транспортний засіб (21:11:55), працівники поліції вчетверте запропонували проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та запропонували зачинити автомобіль та прослідувати разом з працівниками поліції до лікаря-нарколога (21:12:15.), ОСОБА_1 постійно сперечається з працівниками поліції. Надалі водій вийшов з автомобіля (21:13:39), проте взявши куртку з багажника автомобіля, знову сів до салону транспортного засобу та закрив скло, ігноруючи пропозиції працівників поліції щодо проходження огляду (21:14:11). ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції що «йому це все не потрібно», вказував, що він не затриманий та повідомив, що залишає місце зупинки, фактично намагався втекти від працівників поліції (21:17:07), надалі працівники поліції затримують ОСОБА_1 та доставляють у відділок поліції (21:20:00)

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол підписаний особою, яка його склала й будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не зазначив та відмовився.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння - поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, виявлені працівниками поліції 30 грудня 2025 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,4 п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Вказане зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Факт відмови (пасивної відмови) водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Факт відмови (пасивної відмови) водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.

Відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Законодавець передбачив настання адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, саме з метою забезпечення неможливості ухилитись від проходження такого огляду водіями, які підозрюються у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.

Так, з дослідженого відеозапису вбачається, що на неодноразову вимогу працівника поліції до ОСОБА_1 про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, останній хоч словесно і не висловлював відмови від проходження огляду, проте його поведінка вказувала на те, що останній свідомо розумів та категорично не бажав пройти медичний огляд, що проявилось у пасивній формі відмови.

Крім того, суд звертає увагу на те, що погодження особи на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи, щодо погодження на проходження огляду та виконання вказівок працівників поліції при проходження такого огляду для отримання результату.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу і пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Таке прямо передбачено п. 2.5 ПДР України та абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги працівника поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння, чого не зробив.

Вказані докази спростовують доводи апелянта щодо недотримання працівниками поліції процедури проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також те, що працівниками поліції не надано достатніх доказів, що протокол відповідає нормам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 співробітниками поліції не мала місце, а отже не виконувались вимоги ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що в свою чергу не породжує для ОСОБА_1 обов`язку, передбаченого п. 2.4, 2.5 ПДР, не знайшли свого підтвердження.

Апеляційний суд звертає увагу, що підстави зупинки транспортного засобу не можуть впливати на вирішення питання про винність чи не винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність підстав для зупинки транспортного засобу не підлягає доказуванню у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із тим, що ці обставини не входять до об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, а тому дана обставина не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином вищевказані доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта судом сприймаються критично, оскільки вони не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 рокує законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Гайдук С.В., слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Гайдук Світланою Володимирівною, залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський