Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №677/400/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/400/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01.04.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Федишина І.В.,

за участі секретаря судового засідання Панасюк Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лукіянчук О.М. звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначила, що 31.08.2009 року сторони зареєстрували шлюб у Лагодинецькій сільській раді Хмельницького району Хмельницької області, про що зроблений актовий запис № 2. Від шлюбу дітей немає. Сімейне життя між сторонами не склалося в зв`язку з несумісністю характерів, з цього приводу в сім`ї почали виникати сварки та конфлікти, що призвело до погіршення відносин та розлад у сім`ї, позивач та відповідач жили кожен своєм життям, не намагалися перейнятися проблемами іншого. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинилися з серпня 2024 року. На даний час сторони не підтримують подружні стосунки, між ними відсутня взаємоповага та підтримка. Відповідач відмовляється розірвати шлюб в органах реєстрації актів цивільного стану. За таких обставин позивач вважає, що їх шлюб фактично припинив існування, носить формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому позивач просить строк на примирення не надавати та шлюб між ними розірвати.

Ухвалою суду від 13.03.2026 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили розглядати справу за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечили.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та забезпечення її процесуальних прав, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження, доказів на підтвердження своїх заперечень, та, за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого відповідач за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування, що зареєстровані у встановленому законом порядку, відсутня, що, згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК вважається належним врученням поштового відправлення, а саме ухвали про відкриття провадження в справі, позовної заяви з додатками та повідомлення про день, місце та час судового засідання з розгляду даної справи.

Відповідач, належно повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення розгляду справи не подала, що суд розцінює як неявку до суду без поважних причин та нехтування своїм процесуальним правом.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 3 статті 131 ЦПК передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. В разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами 1, 3 статті 223 ЦПК визначено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач, належно повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзиву не подала та те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 31.08.2009 сторони зареєстрували шлюб у Лагодинецькій сільській раді Красилівського району (на даний час Хмельницький район) Хмельницької області, про що зроблений актовий запис № 2. Від шлюбу дітей немає. Сімейне життя в сторін не склалось через різні погляди на життя та сімейні цінності. Сторони втратили взаєморозуміння та почуття, що єднали їх сім`єю, між ними виникали конфлікти та сварки. Шлюб існує формально.

Відповідно до стст. 24, 55, 56, 112 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається; дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній; кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність; суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя; суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Розірвання шлюбу позивача та відповідача не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб.

Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однак відповідачем у ході судового розгляду справи не надано будь-яких заперечень чи спростувань фактів, викладених у позовній заяві.

З огляду на викладене, оцінюючи всі докази, слід прийти до висновку, що поновлення сімейних відносин та збереження сім`ї позивача та відповідача стали неможливими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, сторони не мають наміру підтримувати сімейні стосунки, що має істотне значення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і суд має підстави для розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись стст. 24, 55, 56, 112 СК України, стст. 2, 3, 12, 13, 23, 81, 95, 133, 141, 258, 260, 264, 265, 272, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 31 серпня 2009 року Лагодинецькою сільською радою Красилівського району Хмельницької області між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 02 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 гривні 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. В. Федишин