Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №674/332/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/332/26

Провадження № 2/674/547/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 березня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 15 565 грн),

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що 19.02.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №2002973, згідно з умовами якого остання отримала кредит у сумі 12 000 грн, строком на 30 днів, який на підставі платіжного доручення було перераховано на її картковий рахунок, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, а також сплатити проценти за користування ним у термін, встановлений договором. ТОВ «Авентус Україна» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит. Однак, відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконує, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 15 565 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12 000 грн та заборгованість за відсотками 3 565 грн.

11.09.2020 згідно з умовами Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020, ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №2002973 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а відповідно ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідачки. У зв`язку із чим, позивач просить суд стягнути заборгованості з відповідачки за вказаним договором в розмірі 15 565 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02.03.2026відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадженняз повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. В позовній заяві просить проводити розгляд справи без участі представника.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялась про час та місце розгляду справи. Надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що частково визнає позов, а саме в частині позовних вимог про стягнення з неї основної суми заборгованості заперечень не має. Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн заперечує, просить зменшити їх розмір до 2 000 грн, оскільки такі є неспівмірними із складністю справи та не відповідають принципу розумності. Також просить надати розстрочку виконання рішення суду строком на 4 місяці зі сплатою суми заборгованості рівними частинами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 19.02.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2002973 про надання споживчого кредиту.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А455734 шляхом надіслання на номер мобільного телефону відповідачки, зазначений в п. 10 Договору.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що сума кредиту складає 12 000 грн. Строк кредиту 30 днів (п. 1.4.). Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5.). Знижена процентна ставка 1,26% в день (п. 1.5.1.). Стандартна процентна ставка становить 1,80% в день (п. 1.5.2.).

Відповідно до п. 1.7. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 486,78% річних (п.1.7.1.); за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 695,40% річних (п.1.7.2.).

Відповідно до п.1.8. Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 16 536 грн (п.1.8.1.); за стандартною ставкою 18 480 грн (п.1.8.2.).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем в особистому кабінеті.

Договір про надання споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту, підписані електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором А455734, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

ОСОБА_1 19.02.2020 отримала кредитні кошти у сумі 12 000 грн, що підтверджується листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей» №6519-ВП від 16.12.2025, а також листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260311/73004-БТ від 16.03.2026, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 19.02.2020 здійснено зарахування коштів в розмірі 12 000 грн.

Згідно з наданим ТОВ «Авентус Україна» розрахунком заборгованості за кредитним договором, розмір простроченої заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 15 565 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12 000 грн та заборгованість за відсотками 3 565 грн.

11.09.2020 згідно з умовами Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020, ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №2002973 від 19.02.2020 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а відповідно ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідачки.

12.02.2026 позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було надіслано відповідачці досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості. Однак, відомості щодо погашення в добровільному порядку вказаної у досудовій вимозі суми заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, ТОВ «Авентус Україна» було перераховано на картковий рахунок відповідачки кошти в розмірі 12 000 грн. Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за сумою кредиту (тілом) кредиту в розмірі 12 000 грн, яка підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За умовами Договору про надання споживчого кредиту №2002973 від 19.02.2020 сторони встановили строк кредитування 30 днів.

При цьому, умовами пункту 4.1 Договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів визначену в пункті 1.4 Договору, якщо між Сторонами буде досягнуто домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2-4.5. Договору.

Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору (п. 4.2. Договору).

Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем (п.4.3 Договору).

Згідно з п. 4.4 Договору товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

Пункт 4.3. Договору не містить положень щодо обов`язку Споживача повідомляти Товариство про відсутність наміру (небажання) продовжувати строк кредитування у разі здійснення ним платежу у розмірі процентів. Отже, відсутність такого застереження у п.4.3. Договору свідчить про недопустиме одностороннє розширення змісту пункту 4.3. Договору, яке покладає на Споживача додатковий, не передбачений Кредитним договором, обов`язок (зобов`язання щодо повідомлення про відмову).

Крім того, суд критично оцінює доводи позивача щодо пролонгації кредитного договору, оскільки пролонгація строку кредиту не відбувається автоматично лише на підставі дій позичальника щодо сплати процентів обов`язковою умовою є вчинення товариством конкретних акцептуючих дій, передбачених пунктом 4.4 кредитного договору.

В той же час заборгованість за кредитним договором суд визначає, виходячи з 30-денного строку кредитування, а саме в розмірі 3 565 грн (12 000 х 1,80% х 30/100), з урахуванням сплати відповідачкою 2 915 грн, що слідує із розрахунку заборгованості.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №2002973 від 19.02.2020, яка становить 15 565 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12 000 грн та заборгованість за відсотками 3 565 грн, підлягають задоволенню з урахуванням наведених вище обставин та висновків суду.

Щодо розстрочення відповідачці виконання рішення, суд зазначає, що підстави для розстрочки виконання судового рішення визначені ч.4 ст.435 ЦПК України (ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Разом з тим у відзиві відповідачкою не обґрунтовано та не доведено наявність підстав для розстрочки виконання судового рішення. Тому у задоволенні клопотання відповідачки про розстрочку виконання рішення суду необхідно відмовити.

В силу вимог ч.1ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, Актом №660 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 13.02.2026, детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом підтверджується розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000 грн.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат.

З огляду на конкретні обставини справи, враховуючи заперечення відповідачки щодо неспівмірності витрат на правову допомогу позивача, складність даної справи, яка відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір з 8 000 грн до 3 500 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 247, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2002973 від 19.02.2020 в розмірі 15 565 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження – м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236);

Відповідачка: ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 02 квітня 2026 року.

Суддя О.М.Сосна