Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №607/312/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2026 Справа №607/312/26 Провадження №2/607/1471/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІДЖИ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 , просить стягнути заборгованість за Кредитним договором №1323171892613 від 19.09.2023 у грошовій сумі 13168,00 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що 19.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (далі- ТОВ “ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та відповідачем ОСОБА_2 , шляхом самостійного заповнення в особистому кабінеті на сайті Товариства клієнтом анкети-заявки на отримання кредиту та надалі підписання за допомогою одноразового ідентифікатора D9D4L7 було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитної лінії Старт» № 1323171892613. Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на споживчі цілі у розмірі 6700,00 грн строком на 120 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 895,00% до 915,00% (1,50% (денна) перші 20 днів, 2,50 % (денна) з 21 дня по дату повернення річних від суми кредиту. ТОВ «ФК «Віва Капітал» повністю виконало взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.

Однак, відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого 22.07.2024р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», (“Новий кредитор”) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №22072024 (далі - «Договір факторингу»). Згідно даного Договору факторингу 22.07.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1323171892613 від 19.08.2023року, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 26800 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6700 грн.; заборгованість за відсотками становить 20100грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.01.2026 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Згідно відповіді УДМС у Тернопільській області від 08.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована АДРЕСА_1 .

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не подала.

Суд вважає, що відповідно до ст. 280 ЦПК України, постановив про заочний розгляд справу з ухваленням заочного рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповіднодо ч.1ст.244ЦПКУкраїниухвалення судовогорішеннябуло відкладене до 26.03.2026.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.

Первісний кредитор “ФК «ВІВА КАПІТАЛ»та ОСОБА_2 19.08.2023 уклали електронний договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитної лінії Старт» №1323171892613, шляхом самостійного заповнення в особистому кабінеті на сайті Товариства клієнтом анкети-заявки на отримання кредиту та надалі підписання за допомогою одноразового ідентифікатора D9D4L7, відповідно до умов якого кредитор надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії із сумою кредитного ліміту 6700 грн. (п.1.2). Строк кредиту визначений у 120 днів з датою повернення 17.12.2023 (п. 1.3). Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у графіку платежів (додаток №1), 07.09.2023, протягом дії кредитної лінії, тип процентної ставки — фіксована (п.1.3.1, 1.4).

Згідно умов п. 1.4.1., 1.4.2. дисконтна процентна ставка становить 1,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.3. цього Договору, але не більше 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Базова процентна ставка складає 2,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.3. цього Договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дні користування кредитом, по день повернення кредиту.

Пункти 1.6., 1.7., 1.8. містять інформацію щодо загальних витрат за кредитом, орієнтовної реальної річної процентної ставки на дату укладення договору, орієнтовної загальної вартості кредиту на дату укладання Договору.

Попередньо самостійно ознайомившись із діючими Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА Капітал», розміщеними на офіційному сайті кредитодавця та підписуючи Договір №1401641600034 і паспорт до Договору про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт», відповідач підтвердила, що усі істотні умови Договору погоджені сторонами.

Факт перерахування кредитором суми кредиту та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6700,00 грн підтверджено листом ТОВ “ФК “Контрактовий дім” про підтвердження успішної оплати 19.08.2023 на банківський картковий рахунок за номером НОМЕР_1 , який відповідає номеру банківської картки, яка була вказана позичальником ОСОБА_2 у Анкеті-Заяві на отримання кредиту.

Згідно довідки №б/н від 19.08.2023, виданої ТОВ «ФК «ВІВА Капітал» про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_2 як позичальник ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ВІВА Капітал». Акцепт оферти підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором D9D4L7 для укладення договору №1323171892613, час відправлення ідентифікатора 19.08.2023 о 22:58:38 на електронну пошту позивальника.

Як убачається із додатку №1 до договору, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 17.12.2023 та суму до сплати: кредит 6700,00 грн; проценти 3350,00 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за договором кредиту №1323171892613від 19.08.2023, заборгованість ОСОБА_2 станом на 22.07.2024 становить: прострочене тіло 6700,00 грн; прострочені відсотки 20100,00 грн.

ТОВ «ФК «ВІВА Капітал»та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»22.07.2024 уклади договір факторингу №22072024 (далі - «Договір факторингу»), відповідно до умов якого клієнт ТОВ «ФК «ВІВА Капітал» зобов`язуєтьсявідступити фактору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язуєтьсяїх прийняти та сплатити суму фінансування на умовах, визначених цим договором.

Права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання ним відповідного Реєстру прав вимоги у формі, наведеній у Додатку № 1 до Договору за умови перерахування сум грошових коштів фінансування, передбачених розділом 3 договору. Відповідно до п.3.1.2 Договору фінансування сплачується впродовж 7 робочих днів від дати підписання Реєстру прав вимоги.

Згідно з копією платіжної інструкції №9083 від 30.07.2024 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»сплатило ТОВ «ФК «ВІВА Капітал»грошові кошти в сумі 122450,42 грн за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу №22072024від 22.07.2024.

Як вбачається з копії Акту приймання-передачі кредитор передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог за договором за формою згідно з Додатком № 1, зокрема, вимогу за договором №1323171892613 від 19.08.2023, позичальником за яким є ОСОБА_2 сума заборгованості по тілу кредиту 6700 грн., сума заборгованості по відсотках 20100 грн, загальна сума заборгованості 26800 грн.

Досудовою вимогою №3620201144-АВ від 15.08.20245 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та направив вимогу про сплату вищевказаної суми боргу.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтвердив висновок щодо застосування норм права, що належними та допустимими доказами укладання між сторонами договору про надання фінансового кредиту є його підписання особою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють договір позики (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом із тим, згідно із нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

З огляду на те, що судом встановлено, що «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_2 19.08.2023 уклали кредитний договір, факт перерахунку коштів в розмірі 67000 грн на виконання кредитного договору підтверджено доказами, крім того, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано невиконання ним умов договору та виникнення заборгованості в розмірі 26800,00 грн., з яких: 7600,00 грн – сума простроченої заборгованості за кредитом; 20100,00 грн - сума простроченої заборгованості за відсотками, які нараховані в межах строку кредитування, а також зважаючи на те, що за договором факторингу право вимоги за кредитним договором, позичальником за яким є ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», що підтверджується договором факторингу, актом приймання передачі, платіжним дорученням та витягом із реєстру прав вимоги, тому, позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо вирішення питання судових витрат позивача суд зазначає наступне.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн зі сплати судового збору.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн, що підтверджуються договором про надання правової допомоги із адвокатом Лівак І.М. від 01.01.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності, серед іншого, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановлено, що адвокат Лівак І.М. і позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі клієнт) уклали договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025, додаткову угоду до даного договору від 17.11.2025, відповідно до п. 1.1, 2.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає зобов`язання надавати юридичну (правничу) допомогу, зокрема, представництво інтересів в судах загальної юрисдикції під час розгляду правових спорів, підписувати та подавати від імені клієнта позовні заяви, відзиви, заперечення, зокрема, щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 .. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 6000,00 грн, яку клієнт зобов`язаний сплатити не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

Згідно акту про підтвердження факту надання послуг від 17.11.2025 зазначений детальним опис видів виконаних робіт: надання правових консультацій щодо захисту прав клієнта 1,5 год, вартість 2250 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості 3 год, вартість 3000 грн.; формування додаткові до позовної заяви 1 год, вартість 750 грн., разом 6000 грн.

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є необґрунтованими та непропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову. Так, перелічені в детальному описі до акту види послуги «формування додаткові до позовної заяви» за своєю суттю охоплюється таким видом правничої допомоги, як «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором» та не вимагали від адвоката витрат часу у зазначеному ним обсязі, тому заявлена до відшкодування сума та витрачений час на складання позовної заяви 5,5 год хвилин очевидно не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

При цьому, суд також виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, який подав до суду відповідну заяву, ціна позову є незначною, в той час як сума послуг правової допомоги становить значну частку ціни позову.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що необхідними і розумними витратами на правову допомогу є витрати на суму 4000,00 грн.

Також у силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов «ДІДЖИ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІДЖИ ФІНАНС»заборгованість за Кредитним договором №1323171892613від 19.08.2023 у розмірі 26800 ( двадцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІДЖИ ФІНАНС»6422 ( шість тисяч чотириста двадцять дві ) грн. 40 коп понесених судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: «Фінансова компанія «ДІДЖИ ФІНАНС», юридична адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ – 42649746.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 23.03.2026.

Головуючий суддя К.М. Грицай