Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №603/582/25 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/582/25

Провадження №2/603/22/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за участю представника позивача – адвоката Андрусенка І. Я. (у режимі відеоконференції), відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко І. Я., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що за час перебування з відповідачем у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом із нею. ОСОБА_3 , попри досягнення повноліття, продовжує перебувати на її утриманні, оскільки навчається у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника на денній бюджетній формі навчання (передбачуваний термін закінчення навчання – 30.06.2028 року), у зв`язку із чим не має змоги працювати і потребує матеріальної допомоги. Водночас відповідач працевлаштований, здоровий, має можливість утримувати сина, проте жодних коштів не надає. Враховуючи наведені обставини, просить стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення ОСОБА_3 навчання або до досягнення ним двадцяти трьох років за умови, що він продовжуватиме навчання. Окрім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що він є постраждалим учасником Революції Гідності, у зв`язку із чим його син ОСОБА_3 користується встановленими законом пільгами під час здобуття вищої освіти – оплата його навчання здійснюється за рахунок коштів державного/місцевого бюджетів, він отримує соціальну стипендію та має право на безоплатне забезпечення підручниками і безоплатне проживання у гуртожитку. Водночас позивач не надала жодних доказів в обґрунтування заявленої до стягнення суми аліментів чи доказів понесених витрат, пов`язаних із навчанням сина. За таких обставин та з урахуванням рівних обов`язків щодо утримання повнолітнього сина, вважає, що розмір аліментів не може перевищувати 1/2 від прожиткового мінімуму працездатної особи, тобто 1514,00 грн станом на 2025 рік (2920,00 грн * 1/2). Окрім того, просить врахувати те, що він вже сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також те, що ОСОБА_3 перебуває за кордоном і навчається за індивідуальною формою. З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні позову.

У додаткових поясненнях у справі представник позивача – адвокат Андрусенко І. Я. зазначає, що обов`язок батьків утримувати повнолітнього дочку/сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання та охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання. Вказує, що середній місячний дохід ОСОБА_1 становить 20 534,21 грн. Відрахувавши від вказаної суми щомісячні платежі відповідача за двома кредитними договорами (6937,00 грн), суму аліментів на двох неповнолітніх дітей (3474,24 грн), а також заявлений розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , сума коштів, що залишиться в ОСОБА_1 , майже вдвічі перевищуватиме прожитковий мінімум для працездатних осіб (станом на 2026 рік). Адвокат Андрусенко І. Я. також просить врахувати, що у 2025 році ОСОБА_1 придбав автомобіль та причіп, загальна орієнтовна вартість яких становить приблизно 248 400,00 грн, що перевищує його сукупний дохід за попередній рік (225 423,24 грн без урахування податків і сплати аліментів). Проте у матеріалах справи відсутні відомості про джерела походження додаткових коштів, які він сплатив за вказані транспортні засоби. Окрім того, представник позивача вважає, що відповідач приховує інформацію про наявне у нього нерухоме майно. Так, у липні 2025 року ОСОБА_1 уклав кредитні договори № 34МК і № 38МК, метою отримання кредиту у яких вказано ведення особистого селянського господарства і ремонт нерухомого майна. Проте згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, як і не є власником чи користувачем іншого нерухомого майна.

У додаткових поясненнях у справі від 28.01.2026 року відповідач ОСОБА_1 наголосив, що при визначенні розміру аліментів за обставин цієї справи необхідно враховувати вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Проте позивач ОСОБА_2 не надала жодних доказів таких витрат. Водночас невикористання пільгового статусу, наданого його синові, та не пов`язаний із навчанням виїзд за кордон, вважає, свідчить про те, що останній вирішив утримувати себе самостійно. Окрім того, ОСОБА_3 особисто не висловлював потреби у допомозі з витратами на навчання, адже вони покриваються за рахунок державного фінансування. Вказані обставини, на його думку, свідчать про те, що позивач має намір використовувати аліменти для власних потреб. Також зазначає, що для здійснення розрахунку його щомісячних витрат представник позивача не врахував суму податків, що вираховується з його доходу (23 %). Більш того, у провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області перебуває справа № 603/645/25 за позовом ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх синів та стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн на кожну дитину. Отже, задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в обох справах зумовить його повну неплатоспроможність та не відповідатиме його реальній можливості зі сплати аліментів. Також звертає увагу на те, що вартість конкретного транспортного засобу залежить від його стану, моделі, комплектації тощо, а тому інформація з маркетплейсу, на яку посилається представник позивача, не може бути доказом вартості придбаного ним автомобіля. Водночас йому не належить на праві власності жодне нерухоме майно, а отримані у кредит кошти він використав для підготовки до зимового сезону і ремонту житла, яким користується.

У додаткових поясненнях у справі від 17.02.2026 року відповідач також зазначив, що 02.09.2026 року його дружина ОСОБА_6 за власні кошти придбала дві земельні ділянки і житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Для придбання нерухомого майна ОСОБА_6 уклала низку кредитних договорів на загальну суму 250 000,00 грн, погашення заборгованості за якими вона здійснювала самостійно. Окрім того, сторони договорів купівлі-продажу вказаного нерухомого майна домовились про поступову сплату вартості цього майна та дійшли згоди щодо одночасного проживання у зазначеному житлі. У зв`язку із наведеними обставинами звертає увагу на те, що у разі придбання майна, хоч і в період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 58675691 стосовно боржника ОСОБА_1 , інформацію про наявність у відповідача заборгованості зі сплати аліментів та відповідний розрахунок. Окрім того, цією ухвалою в Головного управління ДПС у Тернопільській області витребувано інформацію (документи) про джерела/суми нарахованого доходу ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року частково задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів та про визнання обов`язковою явки у судове засідання третьої особи. Цією ухвалою у Державної прикордонної служби України витребувано інформацію про перетин ОСОБА_3 державного кордону України за період з 01.01.2025 року, а в Карпатського національного університету імені Василя Стефаника – графік відвідувань занять ОСОБА_3 , інформацію про частки проведених за його участю навчальних занять з використанням дистанційних технологій у порівняні із заняттями з очною присутністю, а також про розмір його стипендії і підстави її призначення.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у Монастириської державної нотаріальної контори копії нотаріальних справ з посвідчення 02.09.2025 року договорів купівлі-продажу земельних ділянок № 1655 та № 1651 та з посвідчення 02.09.2025 року договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями № 1651. Окрім того, цією ухвалою у приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф. М. витребувано копію нотаріальної справи з посвідчення 07.03.2025 року договору купівлі-продажу земельної ділянки № 120.

Представник позивача – адвокат Андрусенко І. Я. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позові, просив задовольнити позов ОСОБА_2 у повному обсязі. Представник позивача додатково пояснив, що за час перебування сторін у шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Останній, хоч і досяг повноліття, проте продовжує навчаєтися у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника та не має змоги працювати, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги, зокрема, у частині оплати проїзду, купівлі одягу, продуктів харчування, ліків тощо. Відповідач працевлаштований, працює на посаді фельдшера, впродовж 2025 року придбав транспортні засоби, а також нерухоме майно, що свідчить про можливість ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 . Зазначив, що його повнолітній син проживає за кордоном, навчається за індивідуальним графіком, у зв`язку із чим має можливість працювати. Окрім того, останній отримує соціальну стипендію. Водночас будь-яких доказів наявності витрат, пов`язаних із навчанням сина, позивач та його представник не надали. Відповідач зауважив, що розмір його середньомісячної заробітної плати після утримання податків становить 15 700,00 грн, проте щомісяця він сплачує приблизно 7000,00 грн за кредитними зобов`язаннями, а у зв`язку із ухваленням рішення суду в іншій справі за позовом ОСОБА_2 також сплачуватиме приблизно 7000,00 грн на утримання двох інших його синів. Проте інших доходів, окрім зарплати, у нього немає. Відповідач додатково пояснив, що у 2025 році купив автомобіль «Fiat Doblo» за кошти від раніше відчуженого за довіреністю транспортного засобу, а причіп придбав ще у 2020 році, проте зареєстрував його лише у 2025 році. Водночас зазначене представником позивача нерухоме майно придбала його дружина за рахунок отриманих нею кредитних коштів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У матеріалах справи є письмові пояснення стосовно позову, надіслані на офіційну електронну адресу суду від імені ОСОБА_3 . Проте з огляду на те, що вказані пояснення подані із порушенням вимог ч. 8 ст. 43 ЦПК України, оскільки не скріплені електронним підписом учасника справи (його представника), суд не бере їх до уваги.

Суд установив такі обставини.

Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 12.04.2016 року у справі № 603/752/15-ц.

За час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.09.2007 року.

Як видно зі змісту довідки про склад сім`ї/зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 195 від 23.10.2025 року, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею за вказаною адресою також зареєстровані її сини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою Карпатського національного університету імені Василя Стефаника № 06-05-с/2244 від 03.10.2025 року ОСОБА_3 навчається на факультеті природничих наук цього університету на освітньому рівні «Бакалавр» (другий рік навчання) за спеціальністю 201 «Агрономія» на денній бюджетній формі здобуття освіти. Передбачуваний термін закінчення навчання – 30.06.2028 року.

Також до позовної заяви долучено копію договору № 1450/06-05-0 від 16.08.2024 року про навчання ОСОБА_3 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (теперішній Карпатський національний університет імені Василя Стефаника) на денній бюджетній формі здобуття освіти за спеціальністю 201 «Агрономія».

На підтвердження зарахування ОСОБА_3 на навчання у Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника на пільгових умовах до відзиву на позовну заяву долучено копію протоколу № 12 засідання приймальної комісії від 16.08.2024 року та копію списку вступників, переведених на вакантні місця державного замовлення, у якому зазначено про належність ОСОБА_3 до пільгової категорії, код категорії – 133 (діти постраждалих учасників Революції Гідності, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни).

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 19.07.2018 року відповідач ОСОБА_1 є постраждалим учасником Революції Гідності і має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Зі змісту відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19/101583-25-Вих від 31.12.2025 року видно, що син сторін ОСОБА_3 з 12.03.2025 року перебуває за кордоном.

Згідно з відповіддю Карпатського національного університету імені Василя Стефаника № 2026-01-26/13/08 від 02.01.2026 року на підставі розпорядження № 637 від 13.10.2025 року ОСОБА_3 переведено на індивідуальний графік через виїзд за кордон. У зв`язку із цим відвідування навчальних занять здійснювалося з використанням дистанційних технологій. Облік навчальних занять у розрізі очної/дистанційної форми для індивідуального графіка не ведеться.

На підтвердження вказаних обставин до відповіді долучено копії заяви ОСОБА_3 від 01.10.2025 року про надання дозволу на навчання за індивідуальним графіком у зв`язку із перебуванням за кордоном, паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 , службового подання та розпорядження № 637 від 13.10.2025 року про переведення ОСОБА_3 на індивідуальний графік навчання, індивідуального графіка відвідування занять на перший семестр 2025-2026 навчальних років студента групи АГ-21 ОСОБА_3 , а також витягу з електронного журналу обліку навчальних досягнень студентів групи АГ-21.

Зі змісту вищевказаної відповіді також видно, що ОСОБА_3 навчається за кошти державного бюджету, як особа з числа дітей постраждалих учасників Революції Гідності, та отримує соціальну стипендію.

Згідно з долученою до відповіді довідкою про доходи № 460 за період із січня 2025 року до грудня 2025 року ОСОБА_3 отримав стипендію на загальну суму 14 471,52 грн.

На підтвердження наявності у позивача інших витрат на утримання дітей, зокрема, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до матеріалів справи долучено відповідь Заліщицького навчально-реабілітаційного центру Тернопільської обласної ради № 30 від 29.01.2026 року.

Зі змісту вказаної відповіді видно, що неповнолітній син сторін ОСОБА_4 є учнем 9 класу цього навчально-реабілітаційного центру та навчається у ньому з 01.09.2016 року. Останній є дитиною з інвалідністю і потребує регулярного диспансерного та амбулаторного обстеження/лікування. ОСОБА_2 забезпечує сина належним медичним обслуговуванням і медикаментозним лікуванням – приблизно 1-2 рази на рік ОСОБА_4 проходить стаціонарне лікування у медичних закладах.

Як видно зі змісту довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської обласної ради (далі – КНП «ЦЕМД та МК» ТОР) № 155 від 17.12.2025 року, відповідач працює в КНП «ЦЕМД та МК» ТОР (Монастириська підстанція) з 2014 року та обіймає посаду парамедика першої категорії. Сума заробітної плати ОСОБА_1 за 2024 рік становить 225 423,24 грн, з яких утримано 62 536,54 грн ПДФО та військового збору.

Згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Тернопільській області від 11.12.2025 року сума доходу відповідача ОСОБА_1 за період з січня 2024 року до жовтня 2025 року становить 438 899,67 грн, з яких 430 765,38 грн – заробітна плата у КНП «ЦЕМД та МК» ТОР, 8134,29 грн – дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду (джерело доходу – ФГ «Новий рівень 2006»). Сума ПДФО та військового збору, утриманих з доходу ОСОБА_1 за вказаний період, становить 93 676,07 грн.

07.03.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки (реєстровий № 120), за умовами якого відповідач ОСОБА_1 продав ОСОБА_7 належну йому земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га з кадастровим номером 6124289800:01:001:2016, розташовану на території Яргорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Як видно зі змісту п. п. 2.1, 2.4 вказаного договору продаж цієї земельної ділянки вчинено за 176 400,00 грн, що відповідає її ринковій вартості.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 02.12.2025 року ОСОБА_1 належать транспортні засоби «АМС 500 Старконь» 2020 року випуску (дата останньої операції – 20.05.2025 року), «Fiat Doblo» 2008 року випуску (дата останньої операції – 20.05.2025 року), «Audi 100» 1990 року випуску (дата останньої операції – 14.12.2017 року).

На підтвердження факту відчуження автомобіля «Audi 100» до матеріалів справи долучено витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 36113981 від 22.03.2018 року, відповідно до якого 22.03.2018 року ОСОБА_1 видав довіреність на ім`я ОСОБА_8 на транспортний засіб «Audi 100» 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Строк дії довіреності – до 22.03.2021 року.

Окрім того, згідно з відповіддю ТСЦ МВС № 6142 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях Головного сервісного центру МВС від 12.12.22025 року станом на 12.12.2025 року за ОСОБА_1 зареєстровані такі транспортні засоби: «Fiat Doblo» 2008 року випуску (підстава – договір купівлі-продажу № 6142/2025/533061 від 09.05.2025 року); причіп «АМС 500 Старконь» 2020 року випуску (підстава – договір купівлі-продажу № 200504/23П від 05.05.2020 року).

На підтвердження розміру орієнтовної середньої вартості вищевказаних транспортних засобів до матеріалів справи долучено скриншоти з маркетплейсу «AutoRia» з оголошеннями про продаж причепів «АМС 500» та автомобілів «Fiat Doblo» 2008 року випуску.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 19.07.2016 року відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_9 19.07.2016 року зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу остання змінила прізвище « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».

02.09.2025 року ОСОБА_6 і ОСОБА_12 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки (реєстровий № 1655), за умовами якого ОСОБА_12 продала ОСОБА_6 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1436 га з кадастровим номером 6124210100:03:001:1004, яка розташована на АДРЕСА_2 .

Як видно зі змісту п. п. 3, 4 вказаного договору, продаж цієї земельної ділянки вчинено за 2000,00 грн, оціночна (ринкова) вартість земельної ділянки – 87 600,00 грн.

Окрім того, 02.09.2025 року ОСОБА_6 і ОСОБА_12 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку з надвірними будівлями (реєстровий № 1651). За умовами цього договору ОСОБА_12 продала ОСОБА_6 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка) площею 0,1000 га з кадастровим номером 6124210100:03:001:1003, а також розташований на ній житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 загальною площею 109,3 кв. м, житловою площею 62,1 кв. м.

Як видно зі змісту п. п. 2. 3 вказаного договору, продаж цієї земельної ділянки вчинено за 100 000,00 грн (оціночна(ринкова) вартість – 222 800,00 грн), будинку – за 140 000,00 грн (оціночна (ринкова) вартість – 758 720,00 грн).

Вказані договори купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_6 уклала за нотаріально посвідченою письмовою згодою відповідача.

На підтвердження того, що ОСОБА_6 придбала зазначене вище нерухоме майно за власні кошти, до матеріалів справи долучено копії кредитних договорів № 18МК від 18.04.2024 року, № 56МК від 01.08.2023 року, № 58МК від 02.08.2023 року, № 37МК від 09.08.2024 року, № 43МК від 26.08.2024 року, які ОСОБА_6 уклала з Кредитною спілкою «Самопоміч», а також копію квитанції про сплату 4425,00 грн за договором № 37МК від 09.08.2024 року. Загальна сума кредитування за цими договорами становить 250 000,00 грн, строк кредитування – до квітня/серпня 2025 року.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 26.07.2016 року у справі № 603/369/16-ц, яке набрало законної сили 06.08.2016 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Бучацького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 20.03.2019 року відкрито виконавче провадження № 58675691 щодо примусового виконання виконавчого листа № 603/369/16-ц від 26.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання синів ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі змісту відповіді Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 28.7-24/74 від 08.01.2026 року видно, що заборгованість зі сплати аліментів у вищевказаному виконавчому провадженні відсутня.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 16.03.2026 року у справі № 603/645/25 частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів і ухвалено стягувати з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3512,00 грн на кожну дитину щомісяця. На час розгляду цієї справи вищевказане рішення суду не набрало законної сили.

На підтвердження додаткових щомісячних витрат відповідача до матеріалів справи також долучено копії кредитних договорів № 34МК від 01.07.2025 року та № 38МК від 03.07.2025 року, які ОСОБА_1 уклав з Кредитною спілкою «Самопоміч».

За умовами кредитного договору № 34МК від 01.07.2025 року кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 50 000,00 грн на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти у розмірі 30 % річних. Мета отримання кредиту – ведення особистого селянського господарства, строк кредитування – 24 місяці (з 01.07.2025 року до 01.07.2027 року), загальні витрати за кредитом – 29 999,97 грн.

До матеріалів справи, окрім того, долучено копії квитанцій (чеків) від 01.08.2025 року, від 01.09.2025 року, від 01.10.2025 року, від 03.11.2025 року, від 01.12.2025 року про здійснення оплати за кредитними договором № 34МК від 01.07.2025 року на суму 3357,00 грн, 3303,00 грн, 3270,00 грн та 3045,00 грн.

За умовами кредитного договору № 38МК від 03.07.2025 року кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 50 000,00 грн на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти у розмірі 42 % річних. Мета отримання кредиту – ремонт нерухомого майна, строк кредитування – 23 місяці (з 03.07.2025 року до 03.06.2027 року), загальні витрати за кредитом – 40 273,99 грн.

До матеріалів справи також долучено копії квитанцій (чеків) від 01.08.2025 року, від 29.08.2025 року, від 01.09.2025 року, від 30.09.2025 року, від 01.10.2025 року, від 31.10.2025 року, від 03.11.2025 року, від грудня 2025 року про здійснення оплати за кредитними договором № 38МК від 03.07.2025 року на суму 3843,00 грн, 200,00 грн, 3680,00 грн, 200,00 грн, 3550,00 грн, 300,00 грн, 3525,00 грн та 3500,00 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши учасників судового провадження, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, встановлений ст. 199 Сімейного кодексу України (далі – СК України).

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3 ст. 199 СК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури тощо).

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2 ст. 200 СК України).

Окрім того, СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків – брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установлено, що повнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника за рахунок коштів державного бюджету на індивідуальній формі навчання, отримує соціальну стипендію. Останній перебуває за кордоном та відвідує навчальні заняття за допомогою дистанційних технологій. У зв`язку із продовженням навчання ОСОБА_3 не має змоги працювати та потребує матеріальної допомоги.

Відповідач ОСОБА_1 працевлаштований, працює у КНП «ЦЕМД та МК» ТОР на посаді парамедика та отримує заробітну плату, а тому у змозі надавати матеріальну допомогу синові.

З огляду на матеріальне становище повнолітнього сина сторін, його вік та потреби, враховуючи відсутність доказів незадовільного стану здоров`я відповідача, а також зважаючи на його матеріальне становище, його обов`язок утримувати двох неповнолітніх дітей, керуючись принципом рівності батьків у виконанні обов`язку щодо матеріального забезпечення повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд приходить до переконання, що з ОСОБА_1 слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн щомісяця, починаючи з 07.11.2025 року і до досягнення ним двадцяти трьох років або до припинення навчання. Такий розмір аліментів, на переконання суду, буде достатнім для забезпечення потреб сина сторін, який продовжує навчання.

Водночас суд критично оцінює доводи відповідача та зауважує, що навчання ОСОБА_3 на індивідуальній формі за рахунок коштів державного бюджету, отримання ним стипендії само по собі не свідчить, що останній не потребує матеріальної допомоги. При навчанні за індивідуальним графіком ОСОБА_3 повинен виконувати усі види робіт, які передбачені індивідуальним навчальним планом, а також відвідувати навчальні заняття, для чого йому необхідні відповідні технічні засоби і телекомунікаційні послуги. Стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчатися, також покликано забезпечити йому інші необхідні потреби (харчування, одяг тощо), адже через навчання він не має змоги працювати і самостійно заробляти кошти. Окрім того, обов`язок батьків утримувати повнолітнього дочку/сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання.

У силу ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 1331,20 грн судового збору у дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 273, 315, 354 ЦПК України, ст. ст. 141, 182, 191, 199, 200 СК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) грн щомісяця, починаючи з 07.11.2025 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років або до припинення навчання.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 (двадцять) коп. судового збору.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 31.03.2026 року.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова