Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №489/2880/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/2880/26

Провадження № 2-а/489/48/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі:

представника позивача – Долганюк Ю.Ю.,

відповідача – ОСОБА_1 , який приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України,

встановив

02.04.2026 позивач Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області із використанням системи «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України.

Свої вимоги мотивувало тим, що 30.03.2026 року співробітниками УМП в Миколаївській області виявлено та доставлено до приміщення відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Миколаївській області громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До УДМС у Миколаївській області надійшло подання Управління міграційної поліції ГУНГІ в Миколаївській області № 50947-2026 від 30.03.2026 року про те, що ОСОБА_1 порушує норми міграційного законодавства України та про необхідність вжиття відповідних заходів, що визначені законодавством України. На час виявлення громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в іноземця паспортний документ був відсутній. За результатами перевірок за обліками територіальних органів ДМС України було встановлено, що ОСОБА_1 до органів ДМС для легалізації свого перебування на території України після закінчення строку дозволеного перебування на території України не звертався, дозвіл на імміграцію в Україну не отримував, щодо продовження строку перебування на території України не`звертався. Офіційно не працевлаштований. Із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного іноземця біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня. Раніше ОСОБА_1 вже порушував міграційне законодавство та притягувався до адміністративної відповідальності, стосовно іноземця було прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну. Також на адресу УДМС у Миколаївській області неодноразово надходили звернення-скарги стосовно погроз іншим громадянам зі сторони ОСОБА_1 . У зверненнях порушувалось питання легального перебування на території України іноземця та прийняття відповідних рішень. Також на адресу УДМС у Миколаївській області неодноразово надходили звернення-скарги стосовно погроз іншим громадянам зі сторони ОСОБА_1 . У зверненнях порушувалось питання легального перебування на території України іноземця та прийняття відповідних рішень.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач раніше притягувався до адміністративної відповідальності, проживав без документів та дозволів на право перебування на території держави Україна, до органів та підрозділів міграційної служби з заявою і документами, необхідними для вирішення питання про надання дозволу перебування на території України або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 02.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання; відповідач ОСОБА_1 приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Представник позивача Долганюк Ю.Ю. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , який приймає участь у розгляді справи в режимі відео конференції, в судовому засіданні позов визнав. Підтвердив обставини, викладені у позові, протоколах, надав пояснення, що у 5 років прибув із батьком та бабусею до України, навчався у школі, проте через відсутність паспорту не зміг вступити до навчального закладу та почав неофіційно працювати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступні обставини.

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого ГРАГС Зардабського району, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі Зардаб Республіки Азербайджан (а.с. 24, зворотня сторона, 25).

Зі змісту позовної заяви та пояснень сторін вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в Україну приїхав у малолітньому віці разом з батьком та бабусею у 2009 році.

Відповідно до постанови уповноваженої особи Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 17.09.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 203 КУпАП, ч. 1, 3 ст. 3, ч. 1, 3 ст. 9, ст. 17 ЗУ «Про правовий статус іноземців та ОБГ» (а.с. 42 зворотня сторона, 43).

03.01.2026 на адресу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від ОСОБА_2 надійшло повідомлення про можливе порушення міграційного законодавства відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 19).

Також анонімне звернення про можливе порушення міграційного законодавства відповідачем надійшло на адресу Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області 17.12.2025 (а.с. 21, зворотня сторона).

Згідно довідки про особу, і видану 30.03.2026 Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Азербайджану, документ, що посвідчує особу – відсутній, інформація про особу за обліками ДМС – відсутня (а.с. 23).

Відповідно до протоколу про адміністративне затримання № ММК 000083 за ч. 2 ст. 263 КУпАП від 30.03.2026 громадянин Азербайджану ОСОБА_1 був доставлений у службове приміщення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 144) 30.03.2026 о 13:04 год. у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, для встановлення обставин правопорушення, забезпечення примусового видворення за межі території України (а.с. 23 звортня сторона, 24).

30.03.2026 уповноваженими посадовими Державної міграційної служби України було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , про те, що 30.03.2026 о 12:20 год. вказана особа була доставлена співробітниками УМП ГУ НП у Мик. обл. в приміщення ВОЗНМРВ УДМС у Мик.обл., як такий, який порушив правила перебування в Україні, а саме проживає без документів, які його ідентифікують, та на право проживання в Україні, ухиляється від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування, що підтверджується витягом з БД «Аркан», чим порушив ч. 2 ст. 203 КУпАП, ч. 1, 3 ст. 3, пп. 22 ст. 4, ч. 1, 3 ст. 9, ст. 17 ЗУ «Про правовий статус іноземців та ОБГ».

У відповідності до рішення начальника ВОЗНМРВ УДМС у Миколаївській області від 30.03.2026 громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщений до ДУ «Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України», з метою подання адміністративного позову до суду для забезпечення примусового видворення за межі території України (а.с. 32).

Відповідно до рішення УДМС України в Миколаївській області від 30.03.2026 громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає примусовому видворенню з України (а.с. 33-36).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773- VI).

У частині 3 статті 3 розділу І Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону № 3773- VI іноземець це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №3773- VI паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

У частині 1 статті 15 Закону № 3773-УІ наведений перелік документів, за якими здійснюється в`їзд в Україну та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства. Основними такими документами є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України, відповідні посвідки на постійне або тимчасове проживання, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документом для виїзду за кордон тощо.

Згідно з п. 27 ч.1 ст.1 Закону № 3773-УІ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.

Окрім того, в абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-УІ визначено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до Конституції України, а саме ст. 26 - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України; ст. 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; ст. 68 - кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У Конституції України та Законі №3773- VI вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов`язані поважати та додержуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці зобов`язані підтверджувати законність свого перебування на території України. Законність перебування іноземця на території України, підтверджується, у тому числі наданим візою дозволом в межах строку дії візи; посвідкою на тимчасове чи постійне проживання; довідкою про звернення за захистом в Україні; дозволом на імміграцію тощо. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх затримання з поміщенням в ПТПІ та подальшим примусовим видворенням.

У частині 1 ст. 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Згідно з частиною 4 статті 30 Закону № 3773- VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення, (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ч.11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Враховуючи наведене, та зокрема те, що відповідач перебуває на території України без відповідних законних підстав, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для задоволення позову.

У відповідності до положень ч. 19 ст. 289 КАС України за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Керуючись статтями 241-246, 289 КАС України, суд –

вирішив:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України – задовольнити.

Затримати громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, ЄДРПОУ 37844163, адреса: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 144;

відповідач: громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , місце тимчасового перебування: АДРЕСА_1 (ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні»).

Повний текст рішення складено 02.04.2026.

Суддя Г.А. Микульшина