Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №489/10544/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №489/10544/25

Суддя: Рум’янцева Н. О.

02.04.2026

Справа №489/10544/25

Провадження №2/489/864/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Південна товарна біржа про визнання договору купівлі – продажу дійсним

встановив.

Позивач, через свою представницю – адвокатку Костенюк М.В., звернувся до суду з позовом, яким просив визнати дійсним договір № 4385 купівлі – продажу нерухомого майна, укладений на Південній товарній біржі 31 травня 1996 між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони, що був зареєстрований на Південній товарній біржі у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 4385 від 31 травня 1996 та Миколаївським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за реєстровим № 145 від 08 липня 1996. Мотивуючи свої вимоги тим, що 31 травня 1996 між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони укладено Договір № 4385 купівлі – продажу нерухомого майна, а саме гаража № НОМЕР_1 ряду № 7 сектору № 3 розташованого у місті Миколаєві в авто гаражному кооперативі «Олимп». Вказаний договір був посвідчений на Південній товарній біржі та зареєстрований в ММБТІ 08.07.1996 за реєстровим № 145. Договір купівлі – продажу нерухомого майна підписаний сторонами. Дотепер ніхто із сторін ніяких вимог щодо порушення їх прав не заявляв, жодного спору з питань укладення договору у сторін не виникло. Під час укладення договору купівлі – продажу нерухомого майна, сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, однак, визнання такого договору дійсним можливо лише в судовому порядку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, позивач прийняв спадщину після смерті його матері ОСОБА_3 , проте, оформити право спадщину на гараж № НОМЕР_1 ряду № 7 сектору № 3 розташованого у місті Миколаєві в авто гаражному кооперативі «Олимп» немає можливості. Визнання договору купівлі – продажу дійсним позивачу потрібно для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 25.12.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Раніше гараж № НОМЕР_1 ряд № НОМЕР_2 сектор № 3 розташований у місті Миколаєві в авто гаражному кооперативі «Олимп» належав ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на гараж від 23.09.1994 за № НОМЕР_3 , зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації 25.05.1996 за реєстровим № 145.

31 травня 1996 між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_3 з другого боку на Південній товарній біржі укладено договір № 4385 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, гаража № НОМЕР_1 ряду № 7 сектору № 3 розташованого у місті Миколаєві в авто гаражному кооперативі «Олимп». Зазначений договір було зареєстровано в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 08.07.1996 за № 145.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відразу після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у травні 1996 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявив, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.

На час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на теперішній час, визнання такого договору дійсним можливе лише у судовому порядку.

Позивач вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторонами були виконані всі умови договору.

Відповідно до довідки з комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 03.02.2026 за вих. № 2659/40.02/40/020/26, відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи КП ММБТІ, станом на 28.02.2012, право власності на гараж № НОМЕР_1 ряд № НОМЕР_2 сектор № НОМЕР_4 розташований у місті Миколаєві в авто гаражному кооперативі «Олимп» зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі Договору № 4385 купівлі – продажу нерухомого майна від 31.05.1996 укладеного та Південній товарній біржі за № 4385 та зареєстрованого в ММБТІ 08.07.1996 за реєстровим № 145.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , вбачається, що ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з гаража № НОМЕР_1 ряд № НОМЕР_2 сектор № 3 розташований у місті Миколаєві в авто гаражному кооперативі «Олимп».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 .

ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ягужинської К.Т. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16 грудня 2025 за вих.. № 335/02-14 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинською К.Т. надано роз`яснення щодо оформлення спадщини, відповідно до якого зазначено, що для вчинення будь-яких нотаріальних дій щодо гаража № НОМЕР_1 ряд № НОМЕР_2 сектор № 3 розташований у місті Миколаєві в авто гаражному кооперативі «Олимп», слід звернутися до суду для визнання дійсним договору купівлі продажу нерухомого майна від 31.05.1996.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Зважаючи на вимоги ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на майно у порядку спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Беручи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним підлягає задоволенню.

Оскільки при поданні позовної заяви позивач вимоги про розподіл судового збору не заявляв та таких вимог не заявляв і в судовому засіданні, враховуючи межі судового розгляду і диспозитивність цивільного судочинства, розподіл судового збору суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Південна товарна біржа про визнання договору купівлі – продажу дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір № 4385 купівлі – продажу нерухомого майна від 31 травня 1996, а саме, гаража № НОМЕР_1 ряду № 7 сектору № 3 розташованого у місті Миколаєві в авто гаражному кооперативі «Олимп», укладеного на Південній товарній біржі, зареєстрованого в ММБТІ 08.07.1996 за реєстровим № 145, між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Третя особа: Південна товарна біржа, юридична адреса: м. Миколаїв, вул.. Андрія Покровського, 3, кВ. 69, ЄДРПОУ 13854212.

Повний текст судового рішення складено «02» квітня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua