Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №489/2865/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/2865/26

Провадження № 1-кп/489/657/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

02 квітня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні №12026153040000034 від 11.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луговики Чорнухинського району Полтавської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, відповідно до обвинувального акту зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого по АДРЕСА_2 , не судимого відповідно до ст. 89 КК України, номер телефону НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – 11.03.2026 близько 17:00 год ОСОБА_2 , діючи з умислом, направленим на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою їх подальшого особистого вживання без мети збуту, незаконно придбав через мережу Інтернет у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, точну кількість не встановлена, але масою не менше 0,2840 г, яку почав незаконно зберігати при собі для власного вживання.

11.03.2026 о 17:37 год ОСОБА_2 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля АЗС «Газ» по просп. Богоявленському, 55-В, м. Миколаєва, був зупинений працівниками ВП № 2 Миколаївського МРУП ГУНП в Миколаївській області для перевірки документів в умовах воєнного стану. В ході встановлення анкетних даних ОСОБА_2 повідомив, що має при собі психотропну речовину та добровільно видав працівникам поліції особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, масою 0,2840 г, яку він незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. До суду прокурор надіслав обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, до якого додані: письмова заява підозрюваного ОСОБА_2 від 31.03.2026, складена в присутності захисника ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні; а також матеріали досудового розслідування (кримінального провадження №12026153040000034 від 11.03.2026), у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним ОСОБА_2 своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт, додані до нього матеріали та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, вважається раніше не судимим, на лікуванні у лікарів психіатра та нарколога не перебував. Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає вказане в обвинувальному акті щире каяття. Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вважається раніше не судимим, не одружений, характеризується позитивно, визнання ним своєї вини, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, з покладанням обов`язків, визначених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Цивільний позов не заявлявся. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні запобіжний захід не застосовувався та оскільки суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину - PVP - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 80 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1