Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №509/6939/24 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6939/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 та її законного представника ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162380000251 від 07.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, працюючого на посаді змінного механіка (суднового) СПК «Богатир» служби флоту ЧФ ДП «Адміністрація морських портів України», одруженого, здійснює догляд за повнолітньою донькою, яка є особою з інвалідністю І групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2023 року приблизно о 10 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 грубо порушив пункти: 12.6 ґ; та 12.3 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі - Правил), які зобов`язують водія:

п. 12.6 ґ) – «іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.»

п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»

Так, в зазначений день та час водій ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у денний час доби здійснював рух по автомобільній дорозі Т 16-41 в межах населеного пункту с. Молодіжне, по асфальтному сухому дорожньому покриттю, з боку вул. Садова в напрямку вул. 1-го Травня в межах Одеського району Одеської області.

Наближаючись до нерегульованого перехрестя автомобільної дороги Т 16-41 та вул. Степова, водій ОСОБА_4 рухаючись зі швидкістю близько 121 км/год, що значно перевищувала допустиму у населеному пункті швидкість руху (50 км/год.), і також перевищувала швидкість руху 90 км/год. (за умови відсутності знаку 5.51 «Початок населеного пункту»), вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, не урахував дорожню обстановку, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення, проявляючи злочинну самовпевненість, продовжив рух, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 308» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював виїзд на перехрестя ліворуч з вул. Степова.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітньому пасажиру автомобіля марки «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені наступні тілесні ушкодження: відкритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку середнього ступеню, перелому медіальної стінки лівої орбіти без зміщення, рани тім`яної області зліва, рани лівої лобно-тім`яної ділянки (в медичній документації вказана як скальпована), забійної рани завушної ділянки праворуч, забою м`яких тканин скроневих та тім`яних ділянок, черепно-мозкова травми ускладнилась розвитком коми; закритої травми грудної клітки - забою обох легень, правобічний пневмоторакс (наявність повітря в плевральній порожнині), яка ускладнилась гострою дихальною недостатністю; садна по передній поверхні грудної клітини праворуч, підшкірної гематома передньої поверхні верхньої третини правого плеча, садна верхньої третини лівого плеча; перелому діафізу правої стегнової кістки на рівні верхньої та середньої третини із зміщенням відламків, підшкірною гематомою правого стегна, закритої багато-відламкового перелому верхньої третини діафізу лівої стегнової кістки, міжм`язової гематома лівого стегна.

Вищевказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень транспортної травми, які за ознакою небезпеки життя, згідно з п. 2.1.3 «о» «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критеріям небезпеки для життя.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «Peugeot 308» реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спричинені наступні тілесні ушкодження: закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням відламків, закритого перелому 1-10 лівих ребер зі зміщенням уламків, які супроводжувалися незначним потраплянням крові (5 мл) та повітря в ліву плевральну порожнину.

Вказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, які за критерієм тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день, згідно п.п. 2.2.2, 4.6, Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 MO3 України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дії водія автомобіля «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_3 в умовах пригоди регламентувалися вимогами пунктів п. 12.6 ґ) і 12.3 Правил, які передбачають необхідність руху зі швидкістю, яка б не перевищувала стандартне обмеження швидкості на автомобільних дорогах - 90 км/год, а з моменту об`єктивного виявлення небезпеки для руху - зниження швидкості до зупинки.

Водій автомобіля «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_3 належним виконанням вимог пункту 12.6 ґ) ПДР, тобто рухом з допустимою швидкістю не більш 90 км/год, мав технічну можливість уникнути пригоди, при цьому від водія цього автомобіля не було потрібне будь-яке зниження швидкості (тобто виконання вимог пункту 12.3 Правил).

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.6 ґ) та п. 12.3 Правил стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , з урахуванням зміненого обвинувачення, кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження і що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, не визнавав, надавши наступні показання. 07.06.2023 року о 10.00 годині він керував власним автомобілем та рухався по автодорозі Т-16 в напрямку с.Санжійки зі швидкістю близько 120 км/год. На пасажирському сидінні автомобіля перебувала його неповнолітня донька ОСОБА_7 . Під`їжджаючи до Т-подібного перехрестя, рухаючись по головній дорозі в крайній лівій смузі, він побачив як з прилеглої дороги під`їжджав автомобіль «Peugeot» під керуванням ОСОБА_6 та призупинився. Вважав, що водій даного автомобіля мав надати йому дорогу, оскільки на це вказував йому дорожній знак «Дати дорогу», тому продовжив рух далі. Однак, потім, водій ОСОБА_6 почав рух та відбулось ДТП.

Стверджував, що він не мав технічної можливості запобігти ДТП, а водій ОСОБА_6 бачив його на дорозі та мав таку технічну можливість.

На запитання учасників судового провадження відповідав, що виявив небезпеку для руху коли автомобіль під керуванням ОСОБА_6 виїхав на середину лівої смуги, при цьому відстань між автомобілями була близько 15-20 метрів. З метою уникнення зіткнення він натиснув на гальма, однак спрацювала система ABS, у зв`язку з чим гальмівний шлях відсутній. Також, вважав, що автомобіль під керуванням ОСОБА_6 мав надати йому дорогу, тому з метою уникнення зіткнення він повертав ліворуч, при цьому стверджував, що подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки він не перетинав.

Щодо питань про те, чи визнає він порушення ПДР в частині перевищення дозволеної максимальної швидкості руху, ОСОБА_4 декілька разів змінював свої покази, то визнавав порушення, то ні – стверджуючи, що рух на даній ділянці дороги зі швидкістю 120 км/год не є порушенням ПДР.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні надав показання, що в той день та час він рухався на своєму автомобілі Peugeot 308 по вул. Степовій, маючи в подальшому намір виїхати на трасу ліворуч. Перед виїздом наявний дорожній знак «Дати дорогу», він зупинився перед перехрестям, подивився праворуч, де не було нікого, ліворуч – бачив автомобіль, який перебував від нього на відстані близько 300 метрів. Будучи впевненим у безпечності свого маневру, оскільки автомобіль зліва перебував ще дуже далеко, він почав рух та повертнув ліворуч вже на свою смугу руху. Однак, у цей момент, рухаючись на великій швидкості, перетинаючи подвійну суцільну лінію, автомобіль під керуванням ОСОБА_4 вдаряє його автомобіль у ліве колесо. Від такого удару та отриманих травм він втратив свідомість. Опритомнів вже коли працівники МЧС застосовували спецзасоби щоб витягти його з автомобіля.

На запитання учасників судового провадження відповідав, що під час виїзду на головну дорогу та перетинання її для повороту ліворуч, він вже не дивився вліво, оскільки був упевненим у безпечності свого маневру. Виявив небезпеку вже під час завершення повороту ліворуч на своїй смузі руху при безпосередній близькості автомобіля під керуванням ОСОБА_4 . Повідомив, що жодних збитків обвинувачений ОСОБА_4 йому не відшкодував.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_7 (станом на момент вчиненя кримінального правопорушення) в присутності свого законного представника ОСОБА_8 погодилась надати показання, однак вона не пам`ятая ні день, в який сталась дана подія, ні обставини самої події. Від отриманих під час ДТП травм вона втратила свдомість та перебувала в комі майже місяць.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом також досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.06.2023 року (Том 1, а.п. 65-73) та додаток 1 до протоколу «Таблиця ілюстрацій» (Том 1, а.п. 74-82);

- схема до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.0.2023 року (Том 1, а.п. 83);

- постанова від 07.06.2023 року про долучення до матеріалів кримінального провадження речового доказу - автомобіля «Тойота Камрі» НОМЕР_3 (Том 1, а.п. 87-88), а також ухвала слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.06.2023 року про накладення арешту на вказаний автомобіль (Том 1, а.п. 89-90);

- постанова від 07.06.2023 року про долучення до матеріалів кримінального провадження речового доказу - автомобіля «Пежо 308», д.н.з. НОМЕР_2 (Том 1, а.п. 91-92), а також ухвала слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.06.2023 року про накладення арешту на вказаний автомобіль (Том 1, а.п. 93-94);

- висновок експерта № 23-3480 судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля Peugeot 308 д.н.з. НОМЕР_2 , згідно якого судовий експерт лабораторії авто-технічних та транспортно-товарознавчих видів досліджень ОНДІСЕ ОСОБА_9 дійшов наступних висновків:

1. Ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля Peugeot 308 д.н.з. НОМЕР_2 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем.

2,3. Оскільки в ході експертного дослідження систем керування та ходової частини несправностей які б привели до втрати управління автомобілем при русі виявлено не було, то розгляд питань слідства який характер цих несправностей та коли вони виникли безпредметні та не розглядалися (Том 1, а.п. 96-98);

- фототаблиця до висновку експерта №23-3480 (Том 1, а.п. 99-101);

- висновок експерта № 23-3481 судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля Toyota Camry НОМЕР_3 , згідно якого судовий експерт лабораторії авто-технічних та транспортно-товарознавчих видів досліджень ОНДІСЕ ОСОБА_9 дійшов наступних висновків:

1. Ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля Toyota Camry НОМЕР_3 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем.

2,3. Оскільки в ході експертного дослідження систем керування та ходової частини несправностей які б привели до втрати управління автомобілем при русі виявлено не було, то розгляд питань слідства який характер цих несправностей та коли вони виникли безпредметні та не розглядалися (Том 1, а.п. 106-108);

- фототаблиця до висновку експерта №23-3481 (Том 1, а.п. 109-111);

- висновок експерта № 23-3542 судової транспортно-трасологічної експертизи механізму зіткнення автомобілів Peugeot 308 д.н.з. НОМЕР_2 та Toyota Camry НОМЕР_3 , згідно якого судовий експерт лабораторії авто-технічних та транспортно-товарознавчих видів досліджень ОНДІСЕ ОСОБА_9 дійшов наступних висновків:

1. Кут між подовжніми осями транспортних засобів у момент первинного контакту складав близько 100° який вдлічується в плані проти ходу годинникової стрілки від подовжньої осі автомобіля Toyota Camry НОМЕР_3 до подовжньої осі автомобіля Peugeot 308 д.н.з. НОМЕР_4 . Примірне положення транспортних засобів у момент первинного контакту відносно один одного та меж проїзної частини наглядно проілюстровано на масштабній схемі № 3 .

2. Первинний контакт мав місце передньою правою частиною автомобіля Toyota Camry НОМЕР_3 з лівим бортом попереду автомобіля Peugeot 308 д.н.з. НОМЕР_4 (Том 1, а.п. 116-118);

- фототаблиця до висновку експерта №23-3542 та Схеми №1-№4 (Том 1, а.п. 120-122, 123-124);

- висновок експертів № 23-4516 судової комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи, складеної 21.12.2023 року судовим експертом лабораторії авто-технічних та транспортно-товарознавчих видів досліджень ОНДІСЕ ОСОБА_9 та судовим експертом завідуючим лабораторії досліджень об`єктів інформаційних технологій, телекомунікаційних систем та засобів ОНДІСЕ ОСОБА_10 , згідно якого дійшли наступних висновків:

1. Наданий на дослідження оптичний носій DVD-R з маркуванням «Artex» дозволяє зчитувати записану на ньому інформацію.

2. На оптичному носії DVD-R з маркуванням «Artex», був виявлений мультимедійній файл, який містить відеозапис.

Медіахарактеристики виявленого відеозапису наведено у Розділі 2 Дослідницької частини цього Висновку.

Параметр fps відеозапису у файлі «Відео WhatsApp, дата_ 2023-06-07 о 17.04.39.mp4» відповідно до отриманих експертом метаданих становить 21,7 кадрів на секунду.

3. В умовах пригоди швидкість руху автомобіля Toyota Camry р.н. НОМЕР_3 в умовах пригоди становила 121 км/год.

4. В умовах пригоди швидкість руху автомобіля Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 в умовах пригоди становила 121 км/год.

5. Належні дії водія автомобіля Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 в умовах події формально регламентувалися вимогами пункту 16.11 ПДР, згідно з якими при виїзді на перехрестя йому належало надати дорогу транспортним засобам які рухаються по головній дорозі.

Експертом з наданих матеріалів не вбачається даних, згідно з якими можливо б було зробити висновок про наявність у водія автомобіля Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 об`єктивних ознак, по яких йому можливо було визначити факт руху автомобіля Toyota Camry р.н. НОМЕР_3 із значно перевищеною швидкістю, що його виїзд буде небезпечним, і що йому потрібно надати дорогу.

Тому експертне вирішення питання про технічну можливість у водія автомобіля Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 уникнути пригоди належним виконанням вимог пункту 16.11 ПДР, з експертної точки зору неможливо, бо на момент виїзду на перехрестя у водія автомобіля Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 не вбачається ознак його небезпечності внаслідок перевищення водієм автомобіля Toyota Camry р.н. НОМЕР_3 своєї швидкості руху.

Дії водія автомобіля Toyota Camry р.н. НОМЕР_3 в умовах пригоди регламентувалися вимогами пунктів п. 12.6 ґ) і 12.3 ПДР, які передбачають необхідність руху зі швидкістю, яка б не перевищувала стандартне обмеження швидкості на автомобільних дорогах - 90 км/год, а з моменту об`єктивного виявлення небезпеки для руху - зниження швидкості до зупинки.

Водій автомобіля Toyota Camry р.н. НОМЕР_3 належним виконанням вимог пункту 12.6 ґ) ПДР, тобто рухом з допустимою швидкістю не більш 90 км/год, мав технічну можливість уникнути пригоди, при цьому від водія цього автомобіля не було потрібне будь-яке зниження швидкості (тобто виконання вимог пункту 12.3 ПДР).

Невиконання вимог п. 12.6 ґ) ПДР України водієм автомобіля Toyota Camry р.н. НОМЕР_3 , з експертної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з фактом ДТП (Том 1, а.п. 129-138);

- відеозапис обставин ДТП від 07.06.2023 року, який міститься на інформаційному накопичувачі DVD-R диску марки Artex 4.7 Gb (Том 1, а.п. 139), та надавався на дослідження судовим експертам для проведення судової комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи (висновок експертів № 23-4516 від 21.12.2023 року), а також бувдосліджений під час судового розгляду даного кримінального провадження;

- висновок експерта № 24-998 транспортно-товарознавчої експертизи КТЗ Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 з додатками, згідно якого судовий експерт лабораторії товарознавчих та транспортно-товарознавчих видів досліджень ОНДІСЕ ОСОБА_11 дійшов наступних висновку, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Peugeot 308» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 07.06.2023 року, становить 364706 грн. (Том 1, а.п. 143-167);

- висновок експерта № 880 від 08.07.2024 року, згідно якого лікар судово-медичний експерт відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_12 , на підставі даних судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_6 , 1962 р.н., по наданій медичній документації, дійшов до наступних підсумків:

1. У гр-на ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням відламків, закриті переломи 1-10 лівих ребер зі зміщенням уламків, які супроводжувалися незначним потраплянням крові (5 мл) та повітря в ліву плевральну порожнину.

Перелічені ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, та могли бути отримані в умовах ДТП (зіткнення автомобілів).

Враховуючі дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 07.06.2024 р.

Вказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, які за критерієм тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день, згідно п.п. 2.2.2, 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості (Том 1, а.п. 171-172);

- висновок експерта № 813 від 10.07.2024 року, згідно якого лікар судово-медичний експерт відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_13 , на підставі даних судово-медичної експертизи гр-ки ОСОБА_7 , 2006 р.н., за медичною документацією, дійшла до наступних підсумків:

1. У гр-ки ОСОБА_7 малася сполучна травма тіла: відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку середнього ступеню, перелом медіальної стінки лівої орбіти без зміщення, рана тім`яної області зліва, рана лівої лобно-тім`яної ділянки (в медичній документації вказана як скальпована), забійна рана завушної ділянки праворуч, забій м`яких тканин скроневих та тім`яних ділянок, черепно-мозкова травма ускладнилась розвитком коми; закрита травма грудної клітки - забій обох легень, правобічний пневмоторакс (наявність повітря в плевральній порожнині), яка ускладнилась гострою дихальною недостатністю; садна по передній поверхні грудної клітини праворуч, підшкірна гематома передньої поверхні верхньої третини правого плеча, садна верхньої третини лівого плеча; перелом діафізу правої стегнової кістки на рівні верхньої та середньої третини із зміщенням відламків, підшкірною гематомою правого стегна, закритий багатовідламковий перелом верхньої третини діафізу лівої стегнової кістки, міжм`язова гематома лівого стегна.

2. Вказані ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились. Не виключено, що дані ушкодження утворилися від дії частин салону автомобіля, в умовах ДТП.

3. Дані ушкодження утворилися незадовго до звернення гр-ки ОСОБА_7 у лікувальний заклад (КНП «Чорноморська лікарня» ЧМР ОО), і таким чином, могли бути заподіяні 07.06.2023 р.

Всі вищевказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом, згідно п.п. 2.1.3 «о», «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (Том 1, а.п. 174-180).

Всі докази, дослідженні під час судового розгляду кримінального провадження, суд вважає, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил, є належними та допустимими.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження захисник ОСОБА_5 ставив під сумнів правильність висновку експертів № 23-4516 судової комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи, складеної 21.12.2023 року, оскільки його підсумки не відповідають дійсним обставинам справи, для проведення експертизи взято вихідні дані, які не містили відомостей щодо моменту виникнення небезпеки для руху кожного водія. Також захисник посилався на те, що експертом ОСОБА_9 надано юридичну оцінку діям водіїв, а також допущено грубу помилку у своєму висновку при визначенні швидкості руху автомобіля Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 , де зазначено, що його швидкість в умовах пригоди становила 121 км/год, що очевидно не відповідає дійсності. Крім того, вважає даний висновок таким, що не містить інформації про момент виникнення небезпеки для водія автомобіля Toyota Camry після виїзду на перехрестя автомобіля Peugeot 308, що впливає на визначення технічної можливості уникнути водієм Toyota Camry ДТП належним виконанням ПДР. Просив суд визнати даний висновок судової комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи неналежним та недопустимим доказом.

За клопотанням захисника під час судового розгляду 16.07.2025 року було допитано експерта лабораторії авто-технічних та транспортно-товарознавчих видів досліджень ОНДІСЕ ОСОБА_9 для роз`яснення його висновку № 23-4516 судової комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи, складеної 21.12.2023 року. Під час допиту останнім роз`яснено свій висновок, та вказано, що дійсно у п.4 його висновку допущено технічну помилку при зазначенні швидкості руху автомобіля Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 в умовах пригоди, а саме вказано 121 км/год, замість правильного - 19 км/год, згідно розрахунків які, описані у дослідницькій частині висновку, де й зазначена правильна швидкість. Також пояснив, що його висновок містить повні відомості щодо поставлених не вирішення експертизи питань, складений згідно норм чинного законодавства та діючої Методики з Реєстру методик проведення судових експертиз, про що зазначено у самому висновку.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження судом двічі вирішувалось клопотання сторони захисту щодо необхідності призначення комплексної комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи, однак судом двічі було відмовлено у задоволенні такого клопотання. У суду відсутні підстави вважати вказаний висновок експертів неповним, необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності, хоча і містить технічну помилку у п.4 підсумків, яка є очевидною, однак такою, яка спростовується проведеним розрахунком, описаним у висновку на сторінках 12-13 (Том 1, а.п. 134-135), згідно якого швидкість руху автомобіля Peugeot 308 р.н. НОМЕР_2 в умовах пригоди, становила 19 км/год.

Також судом не встановлено жодних порушень норм КПК України чи істотного порушення прав та свобод людини при отриманні під час досудового розслідування доказу – висновку експертів № 23-4516 судової комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи. Недопустимість вказаного доказу стороною захисту нічим не обґрунтована, а тому вказаний висновок визнається судом допустимим доказом.

До показань обвинуваченого ОСОБА_4 суд відноситься критично, як таких, що не узгоджуються між собою та надані з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що він завчасно бачив автомобіль «Peugeot», який під`їхав до перехрестя та призупинився. Однак, в подальшому, на запитання головуючого обвинувачений відповів, що він виявив небезпеку для руху коли автомобіль під керуванням ОСОБА_6 виїхав на його смугу руху (середину лівої смуги), при цьому відстань між автомобілями була близько 15-20 метрів. Вказане свідчить про те, що в період часу з моменту початку руху автомобіля «Peugeot» та до моменту виїзду даного автомобіля на середину лівої смуги, по якій рухався ОСОБА_4 (з його слів), він не бачив руху автомобіля «Peugeot» внаслідок відволікання чи неуважності, або його показання в цій частині не відповідають дійсності. Вказане підтверджується відсутністю гальмівного шляху чи зменшення швидкості автомобіля «Toyota Camry», а також відсутністю подання з боку водія ОСОБА_4 будь-яких попереджувальних сигналів для привертання уваги іншого водія транспортного засобу.

Заслухавши пояснення всіх учасників судового провадження, показання потерпілих, обвинуваченого, роз`яснення експерта, дослідивши письмові докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною, а в його діях убачаються невідповідність вимогам п. 12.6 ґ) та п. 12.3 Правил «Правил дорожнього руху» України і його дії, знаходяться в причинному зв`язку з фактом ДТП і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.Тому дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження і що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно досудової доповіді та висновку Одеського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області, щодо вчинення правопорушень обвинуваченим ОСОБА_4 , вважають, що наявні дані не вказують на ймовірність небезпеки. На думку органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення відповідно до результатів оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Відповідно до абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 працює на посаді змінного механіка (суднового) СПК «Богатир» служби флоту ЧФ ДП «Адміністрація морських портів України», за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, одружений, на час ухвалення вироку здійснює догляд за повнолітньою донькою ОСОБА_7 , яка є особою з інвалідністю І групи, та є однією з постраждалих у даній ДТП особою, на наркологічному обліку не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, позицію потерпілого ОСОБА_6 , який просить не призначати реальної міри покарання обвинуваченому, однак позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами на максимальний строк, позицію потерпілої ОСОБА_7 та її законного представника, які вважають обвинуваченого не винуватим у вчиненні данного кримінального правопорушення, а також позицію самого обвинуваченого, який не визнавав вину у вчиненні данного кримінального правопорушення, хоча і визнав, що перевищив дозволену швидкість руху, особу винного, який раніше не судимий, офіційно працює, здійснює догляд за донькою – потерпілою ОСОБА_7 , яка є особою з інвалідністю І групи, наявність позитивних характеристик, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України слід призначити у межах санкції даної статті у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, та із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, так як, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного виду основного покарання.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.

У зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст. 76КК України.

Щодо заявлених на стадії судового розгляду цивільних позовів ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, та ОСОБА_14 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у їх прийнятті судом відмовлено з роз`ясненням права на звернення до суду з такими позовами в порядку цивільного судочинства, згідно ухвали суду від 25.02.2025 року.

Процесуальні витрати по справі понесені на залучення експертів становлять в загальному розмірі 34810 грн. 12 коп. та підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.

Арешти на майно, накладені ухвалами слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.06.2023 року, слід скасувати.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.11.2024 року у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття основного покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.11.2024 року у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів в загальному розмірі 34810 (тридцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 12 коп.

Арешти на майно, накладені ухвалами слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.06.2023 року (справа № 509/3176/23, справа № 509/3177/23), - скасувати.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили:

- автомобіль марки «Тойота Камрі» НОМЕР_3 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_4 , - вважати повернутим власнику ОСОБА_4 ;

- автомобіль марки «Пежо 308» д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_6 , - вважати повернутим власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1