Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №496/684/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/684/25

Провадження № 1-кп/496/65/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка, Біляївського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, який не працює, який має середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник протиправний корисливий умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману. З цією метою, 02.01.2025, приблизно о 14 годині 41 хвилин, ОСОБА_4 прибув до території кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Біляївка, вулиця Отамана Головатого, 144, де помітив раніше не знайому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи протиправний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_5 шляхом обману, приблизно о 14 годині 41 хвилин 02.01.2025, діючи з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_5 та попросив у останньої мобільний телефон для здійснення дзвінка, пообіцявши його відразу повернути. В свою чергу, ОСОБА_5 , не підозрюючи про протиправний намір раніше йому не знайомого ОСОБА_4 , добровільно передала йому для здійснення телефонного дзвінка власний мобільний телефон марки «REDMI 10 2022» чорного кольору, імеі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з встановленою у ньому сім картою № НОМЕР_3 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом обману ОСОБА_5 заволодівши мобільним телефоном марки «REDMI 10 2022» чорного кольору, імеі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з встановленою у ньому сім картою № НОМЕР_3 , скориставшись тим, що ОСОБА_5 не усвідомлює його протиправного наміру та не спостерігає за його діями, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 4005 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , 03.01.2025 приблизно о 13 годині 35 хвилин, прибув до магазину автозапчастин «Все для авто», який розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Біляївка, вулиця Сонячна 1Б, де побачив раніше не знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи протиправний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_6 , шляхом обману, приблизно о 13 годині 35 хвилин 03.01.2025, діючи повторно, з корисливим мотивом, підійшов до ОСОБА_6 та попросив у останнього мобільний телефон для здійснення дзвінка, пообіцявши його відразу повернути. В свою чергу, ОСОБА_6 , не підозрюючи про протиправний намір раніше йому не знайомого ОСОБА_4 , добровільно передав останньому для здійснення телефонного дзвінка власний мобільний телефон марки «REDMI NOTE 8», голубого кольору, імеі НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , з встановленою у ньому сім картою № НОМЕР_6 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом обману ОСОБА_6 заволодів мобільним телефоном марки «REDMI NOTE 8», голубого кольору, імеі НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , з встановленою у ньому сім картою № НОМЕР_6 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 не усвідомлює його протиправного наміру та не спостерігає за його діями, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальний збиток у розмірі 3372 гривень.

Також, ОСОБА_4 , 04.01.2025, приблизно о 16 годині 39 хвилин, перебуваючи біля території магазину «ТОЧКА», що за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Біляївка, вулиця Отамана Головатого, 139, побачив раніше не знайому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи протиправний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману, приблизно о 16 годині 40 пвилин 04.01.2025, діючи повторно з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_7 та попросив у останньої мобільний телефон для здійснення дзвінка, пообіцявши його відразу повернути. В свою чергу, ОСОБА_7 , не підозрюючи про протиправний намір раніше йому не знайомого ОСОБА_4 , добровільно передала останньому для здійснення телефонного дзвінка власний мобільний телефон марки «REDMI 9Т», червоного кольору, імеі НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , з встановленою у ньому сім картою № НОМЕР_9 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом обману ОСОБА_7 заволодівши мобільним телефоном марки «REDMI 9Т», червоного кольору, імеі НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , з встановленою у ньому сім картою № НОМЕР_9 , скориставшись тим, що ОСОБА_7 не усвідомлює його протиправного наміру та не спостерігає за його діями, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальний збиток у розмірі 3659,25 гривень.

Крім цього, ОСОБА_4 , 06.01.2025, приблизно о 17 годині 40 хвилин прибув до території магазину «ТОЧКА», що за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Біляївка, вулиця Отамана Головатого, 384-А, де побачив раніше не знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи протиправний умисел, направлений на оволодіння майном ОСОБА_8 шляхом обману, приблизно о 17 годині 40 хвилин 06.01.2025, діючи повторно, з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_8 та попросив у останнього мобільний телефон для здійснення дзвінка, пообіцявши його відразу повернути. В свою чергу, ОСОБА_8 , не підозрюючи про протиправний намір раніше не знайомого ОСОБА_4 , добровільно передав останньому для здійснення телефонного дзвінка власний мобільний телефон марки «ОРРО А17», синього кольору, імеі НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , з встановленою у ньому сім картою № НОМЕР_12 . В подальшому ОСОБА_4 шляхом обману ОСОБА_8 заволодівши мобільним телефоном марки «ОРРО А17», синього кольору, імеі НОМЕР_10 , НОМЕР_13 , з встановленою у ньому сім картою № НОМЕР_12 , скориставшись тим, що ОСОБА_8 не усвідомлює його протиправного наміру та не спостерігає за його діями, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8 матеріальний збиток у розмірі 3353 гривні.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що все відшкодував потерпілим, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Під час судового засідання пояснив, що висновки для себе зробив та бажає стати на шлях виправлення.

До судового засідання потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представник ОСОБА_8 не з`явилися, але надали до суду заяви, просили розглянути справу у їх відсутність, міру покарання залишили на розсуд суду, жодних претензій до обвинуваченого не мають.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинувачуваного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 190 КК України КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, щире каяття та відшкодування завданої шкоди.

Обставини відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, неодружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, а також приймає до уваги позицію потерпілих, які просили призначити покарання на розсуд суду, жодних претензій не мають, обставини які пом`якшують покарання: щире каяття, відшкодування повністю завданої шкоди, обставин, які обтяжують покарання не встановлено та призначає покарання у виді обмеження волі в межах санкцій ч. 1 та ч.2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.

Водночас, визначаючи справедливе покарання засудженій особі, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у рішенні Європейського суду по справі від 03.10.2002 року «Бемер проти Німеччини» (Bohmer v. Germany), заява № 37568/97, зазначено: «…Суд насамперед відзначає, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв`язку з відстрочкою...».

З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, якщо він у період іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, підстави для його застосування до набрання вироком законної сили відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе накладений арешт скасувати. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту накладеного ухвалами суду - підлягають скасуванню.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 371-373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України - 2 роки обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України - 3 роки обмеження волі.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з випробувальним строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду – 02.04.2026 року.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 14.01.2025 року (справа № 496/224/25, провадження № 1-кс/496/55/25) - скасувати.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «ОРРО А17», модель CPH2477, синього кольору, імеі НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , без сімкартки; мобільний телефон марки «REDMI 9T» модель М2010J19SY, червоного кольору, імеі НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , без сімкартки; мобільний телефон марки «HUAWEI P40 lite E» модель ART-L29, синьо-зеленого кольору імеі НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , без сімкартки; мобільний телефон марки «REDMI NOTE 8» модель M1908C3JG, голубого кольору, імеі НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , мобільний номер НОМЕР_16 ; мобільний телефон марки «REDMI 10 2022» модель 22011119UY, чорного кольору, імеі НОМЕР_1 , НОМЕР_17 , мобільний номер НОМЕР_18 - залишити за належністю власникам.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у загальній сумі 400 грн. за проведення експертизи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1