Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №488/3767/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3767/25

Провадження № 2/488/739/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 350824 від 08.10.2018 у розмірі 20007,46 грн., а також судові витрати в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено договір про надання фінансового кредиту № 350824. Відповідно до індивідуальної частини договору № 350824 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу позику у сумі 3 750 грн.

ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 350824 від 08.10.2018 та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 3 750 грн, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15 287,50 грн, а саме : сума основного боргу 3 750,00 грн; сума боргу за процентами 2 025,00 грн; сума боргу за пенею та штрафами 9512,50 грн.

Також представник позивача зазначив, що 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п.2.2 договору факторингу № 1 від 12.04.2018 окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній. 12.04.2019 укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 30.01.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 350824 від 08.10.2018 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).

Окрім того, посилаючись на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за період з 23.02.2019 до 23.02.2022 у розмірі 3 342,83 грн. - сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань та 1 377,13 грн. - сума збитків з урахуванням 3% річних.

Зазначив, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №350824 від 08.10.2018 становить 20 007,46 грн., з яких: тіло кредиту - 3 750,00 грн; заборгованість по відсоткам 2 025,00 грн; борг за пенею та штрафами 9 512,50 грн; збитки інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 3 342,83 грн; 3% річних 1 377,13 грн.

Посилаючись на викладене, а також те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 11.09.2025 року провадження по зазначеній справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Копію ухвали надіслано сторонам. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Представник позивача просив про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, судом про дату і час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. У поштових повідомленнях від 07.10.2025, 21.11.2025, 29.01.2026 та 19.02.2026 року листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 350824.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу були надані кредитні кошти у розмірі 3 750,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів (п. 1.1., 1.4. Договору).

У договорі сторони узгодили, що сукупна вартість кредиту складає 140,50 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 5 268,75 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування кредитом 40,50 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 1518,75 грн (у грошовому виразі).

У пункті 1.6. Договору сторони передбачили, що відповідач має право ініціювати продовження строку користування кредитом. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження (пролонгації) проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф (у разі наявності). У такому разі та за умови, що залишок тіла кредиту складає не менше ніж 400,00 гривень, строк користування кредитом автоматично продовжується (пролонгується) з дати внесення необхідної суми грошових коштів на такий самий строк і на таких самих умовах (при цьому укладання додаткового договору не потребується).

Крім того, у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом, сторони передбачили відповідальність, що полягає в обов`язку відповідача сплатити Товариству пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 (четвертого) дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів; на 4 (четвертий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн; на 30 (тридцятий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 грн; на 90 (дев`яностий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 грн (п.п. 4.4.1- 4.4.4. п.4.4. Договору).

Вказаний договір підписаний сторонами в електронному виді із застосуванням відповідачем одноразового ідентифікатора «А859193», направленого на номер телефону відповідача НОМЕР_1 .

Слід зазначити, що порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є повідомлення з кодом А859193 на номер телефону відповідача. А отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому. Доказів протилежного суду не надано.

Факт виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання у користування відповідача, як позичальника кредитних коштів, підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 30.07.2025 про успішне зарахування коштів, а також довідкою ТОВ «Авентус Україна» від 08.08.2025 про успішне зарахування коштів.

Окрім того, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, представником позивача було подано клопотання про витребування інформації від емітента картки позичальника кредитних коштів.

Так, 30.01.2026 року Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва за клопотанням представника позивача було витребувано докази у справі від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

02.03.2026 року до суду надійшли витребувані докази, з яких встановлено, що на ім`я гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 08-10-2018 - 08-10-2018 р.: - номер телефону НОМЕР_1 був/є фінансовим. Повідомили, що по рахунку(ах) НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 3 750 UAH за період 08.10.2018-08.10.2018 р.: від 08.10.2018р.

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.

12.04.2018 укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 30.01.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 350824 від 08.10.2018 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

25.07.2024 відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за названим кредитним договором до відповідача.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо погашення кредитної заборгованості, за кредитним договором № 350824 від 08.10.2018 утворилася заборгованість у розмірі 20 007,46 грн., з яких: 3 750,00 грн. - сума основного боргу; 2 025,00 грн. - сума боргу за процентами; 9 512,50 грн. - сума боргу за пенею та штрафами.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки відповідачем не погашено заборгованість в повному обсязі, у даному випадку мають місце порушення ним прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору у загальному розмірі 15 287,50 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Пред`являючи вимоги про стягнення з відповідача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, позивач просив стягнути з відповідача 3342,83 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 23.02.2019 до 23.02.2022 та три відсотки річних за період з 23.02.2019 до 23.02.2022 в сумі 1377,13 грн.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За такого, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 3342,83 грн. та 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання в сумі 1377,13 грн. підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., а тому він підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо понесених витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги суд зазначає наступне.

Що стосується питання витрат на правничу допомогу, то сюди включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024, укладений між ТОВ "Довіра та Гарантія" та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10; додаткову угоду до договору № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», відповідно до якого загальна вартість з підготовки позовної заяви з додатками становить 5000,00 грн.; Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 27.08.2025 на загальну суму виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) 5 000,00 грн.

Квитанцію на підтвердження оплати послуг адвоката суду не надано проте, з цього приводу суд вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Враховуючи складність цієї справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, долучених доказів щодо цих витрат, а також те, що позовні вимоги позивача задоволені повністю, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (код ЄДРПОУ: 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за кредитним договором № 350824 від 08.10.2018 р. станом на 26.08.2025 р. у загальній сумі - 20 007,46 грн., з яких: сума заборгованості 15 287,50 грн., сума інфляційних втрат - 3 342,83 грн., сума 3% річних - 1 377,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (код ЄДРПОУ: 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (код ЄДРПОУ: 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс",код ЄДРПОУ: 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02 квітня 2026 року.

Суддя Я.А. Чернявська