Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 квітня 2026 р.
Справа: №488/4027/25
Суддя: Чернявська Я. А.
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4027/25
Провадження № 2/488/807/26
РІШЕННЯ
Іменем України
02.04.2026 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Акціонерного товариства "Акцент-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач, Акціонерне товариство "Акцент Банк", в особі представника звернулося до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101323490 від 29.07.2024 року у розмірі 11868,58 UAH грн. станом на 13.09.2025 року, яка складається з наступного: 9080,199999999999 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2 656,26 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 132,12 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
29.07.2024 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір ABH0CT155101323490, щодо надання останній кредиту в розмірі 10 000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 28.07.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Зауважив, що Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту.
Вказав, що станом на 13.09.2025 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 11 868,58 грн., яка складається з: 9080,199999999999 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2 656,26 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією. 132,12 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Посилаючись на те, що відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання, позивач був змушений звернутись в суд з вказаним позовом.
Відповідач своїм правом на відзив не скористався. 19.12.2025 року та 03.02.2026 року через канцелярію суду подав заяви про відкладення судового засідання.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.09.2025 року провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Копію ухвали надіслано учасникам справи та викликано останніх у судове засідання.
Позиції учасників справи
Представник позивача, в судові засідання не з`явився, судом про дату і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, просив про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач, в судові засідання не з`явився, судом про дату і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
У поштовому повідомленні від 13.10.2025, 05.12.2025, 29.01.2026, 25.02.2026 року проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Окрім того, Відповідач ОСОБА_1 особисто отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками 19.12.2025 року під розписку.
Мотивувальна частина
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.10.2023 року відповідач ОСОБА_1 , звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
29.07.2024 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір ABH0CT155101323490, щодо надання останній кредиту в розмірі 10000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 28.07.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн
Разом з заявою про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101323490 від 29.07.2024 року, відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому передбачені усі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його електронний підпис в паспорті споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до п. 18 Заяви клієнта Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом (електронним) за номером +380989681187 відповідача у заяві та паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка».
Відповідно до п. п. 3-5 Кредитного договору (заяви клієнта, далі кредитний договір), сума у 100 00,00 грн. на придбання товару/здійснення платежу/оплату послуг до 29.07.2027 року, терміном на 36 місяців.
Згідно до п. 6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 85,00 % річних. Відповідно до п. 7 сторони визначили розмір щомісячного платежу - 782,23 грн. П.8 Вказаного договору визначає денну проценту ставку у розмірі 0,17%.
Відповідно до п.9 Договору встановлено платіжну картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155125873040 .
П. 12 Договору встановлено, що у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Згідно з наданим банком розрахунком, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, а тому станом на 13.09.2025 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 11 868,58 грн., яка складається з: 9080,199999999999 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2 656,26 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією. 132,12 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № ABH0CT155101323490 від 29.07.2024 року виконав свої зобов`язання, що підтверджується наданим до суду Меморіальним ордером N TR.38538020.38265.6065.
При ухваленні вказаного рішення суд також приймає до уваги, що відповідач ОСОБА_1 , факт укладання кредитного договору не оспорив. Протягом 14 календарних днів з дня укладання договору не відмовилася від кредитного договору. Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом здійснював часткове погашення кредиту, що також в сукупності підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів.
Норми права, використані судом
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемність) або він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Відповідно до ст. ст. 509, 524 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтями 610-611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від нього або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачем наведений розрахунок, не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, а тому такий беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту та процентами.
Щодо нарахування відповідачу заборгованості за неустойкою у розмірі 132,12 грн, суд вважає за необхідне вказати таке.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549-552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
З 17 березня 2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє і до нині.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № ABH0CT155101323490 був укладений 29.07.2024 року, тобто у період дії воєнного стану, а отже, з урахуванням положень пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, неустойки в розмірі 132,12 грн.
За такого, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою задоволенню не підлягають.
Враховуючи зазначене, позов про стягнення заборгованості за кредитним Договором №№ ABH0CT155101323490 від 29.07.2024 року з відповідача підлягає частковому задоволенню в частині вимог стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 9080.199999999999 грн.; - 2656.26 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач просив стягнути з відповідача 13 200,00 грн, але суд дійшов висновку про часткове задоволення, а саме в розмірі 5200,00 грн, відповідно з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача (2422,40*11736,46 грн/11868,58) 2359,43 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства „Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, адреса: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101323490 від 29.07.2024 року в загальному розмірі 11 736,46 грн. з яких: - 9080.199999999999 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 2656.26 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства „Акцент-Банк" (код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, адреса: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судові витрати по сплаті судового в розмірі 2359,43 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (скорочена назва - АТ «А-Банк»); код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, адреса: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 02.04.2026 року.
Суддя Я.А. Чернявська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua