Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №488/4413/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №488/4413/25

Суддя: Чернявська Я. А.

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4413/25

Провадження № 2/488/882/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання – Ніколенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Акціонерного товариства "Акцент - Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Акцент-Банк», звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 06.04.2021 року в розмірі 23 842,63 грн., а також судові витрати в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.04.2021 р. відповідач ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. 06.04.2021 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Позивач вказав, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті: https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Зазначив, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка".

Також позивач зазначив, що на суму фактично використаного кредитного ліміту (Кредиту) Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в Тарифах, що підтверджується п. 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим, станом на 06.10.2025 року має заборгованість в розмірі 23 842,63 грн., яка складається з наступного: 20 333,08 грн. - заборгованості за кредитом; 3 509,55 грн. - заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - штрафи.

Вказав, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або в певній частці у разі невиконання клієнтом своїх боргових та інших зобов`язань за договором.

Позивач зазначив, що неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання.

Посилаючись на те, що відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, позивач був змушений звернутись в суд з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 09.10.2025 року провадження по зазначеній справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Копію ухвали надіслано сторонам. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Представник позивача просив про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, судом про дату і час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. У поштових повідомленнях від 06.11.2025 року 22.01.2026 та 11.02.2026 року листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.04.2021 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" та відповідачем ОСОБА_1 у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку був укладений кредитний договір.

У зазначеній анкеті-заяві ОСОБА_1 вказано її персональні дані, такі як ПІБ, дата народження, ІНН, посвідку на постійне проживання, адресу проживання та реєстрації, номер мобільного телефону.

Відповідно до якої зазначено, що відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, який буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з Договором. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису. Дана заява містить підписи представника банку та відповідача.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг A-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

На ім`я відповідача в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до березня місяця 2028 року, № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року та № НОМЕР_4 , строком дії до березня місяця 2028 року.

Згідно довідки за лімітами клієнту старт карткового рахунку відбувся 06.04.2021, встановлено кредитний ліміт 0,00 гривень; останній раз кредитний ліміт збільшено 15.12.2021 до 30 000,00 грн.

З наданого банком розрахунку вбачається, що у відповідача за кредитним договором № б/н від 06.04.2021 р. станом на 06.10.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 23 842,63 грн., з яких: 20 333,08 грн. - заборгованості за кредитом; 3 509,55 грн. - заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - штрафи.

Ухвалюючи рішення у цій справі суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У п. 5 і п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, чим фактично визнала факт отримання нею кредитних коштів, однак погашення за кредитним договором остання здійснювала не у повному обсязі.

Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості встановлена судом на підставі наявних у справі доказів, відповідачем не спростована. Також відповідачем у цій справі не наведено свого розрахунку заборгованості або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням ним зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України зобов`язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач довів належними, допустимими, а в сукупності достатніми доказами факт укладення договору, надання кредиту відповідачеві та зарахуванні грошових коштів на вказаний ним рахунок, а також невиконання відповідачем умов договору та утворення у зв`язку з цим боргу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява АТ «Акцент - Банк» підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір 2422,40 грн, а позов задоволено повністю то вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

Керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, адреса: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.04.2021 року станом на 06.10.2025 року в загальному розмірі 23 842,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, адреса: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ А-Банк); код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, адреса: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2026 року.

Суддя Я.А. Чернявська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua