Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №478/367/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/367/26 Провадження № 1-кп/478/51/2026

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Казанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152270000052 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Добровільське Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом встановлено та визнано доведеним, що 26.01.2026 року близько 13 год. 05 хв. ОСОБА_3 знаходячись неподалік будинку свого знайомого ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_1 , та помітивши, що ОСОБА_5 вийшов зі свого двору та направився вздовж вулиці, прийшов до території домоволодіння останнього, діючи в умовах воєнного стану, введеного в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє до теперішнього часу, реалізуючи умисел, спрямований на викрадення чужого майна, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, шляхом застосування фізичної сили зірвав металеву скобу на вхідних дверях, та проник до приміщення будинку, звідки таємно викрав мобільний телефон марки Realme 67С, моделі RMX 3890 (ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 ), вартістю 2840 грн, та мобільний телефон марки Redmi Note 10, моделі М 2103K19G (ІМЕІ 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 ), вартістю 1257 грн 50 коп., якими розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 4097 грн 50 коп., яку відшкодовано.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вказаному кримінальному правопорушенні визнав повністю і відмовився надати пояснення, щиро кається у вчиненому, з переліком викраденого майна та його вартістю згоден.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 його винуватість підтверджується дослідженими, в ході судового розгляду доказами.

Заявою потерпілого ОСОБА_5 про те, що просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка в період з 12 год по 17 год 26.01.2026 року відірвавши скобу на вхідних дверях проникла до приміщення будинку, розташованого по АДРЕСА_3 і таємно викрала мобільний телефон марки Realme 67С (ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 ), та мобільний телефон марки Redmi Note 10 (ІМЕІ 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 ) (а.с.36).

Даними протоколу огляду місця події від 02.03.2026 року, складеного ст. дізнавачем СД ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, в присутності понятих, власника ОСОБА_5 та таблицею зображень до нього, яким підтверджено проведення огляду місця вчинення злочину, а саме приміщення будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с.38-41).

Заявою ОСОБА_3 від 03.03.2026 року про те, що добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки Realme 67С (ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 ), та мобільний телефон марки Redmi Note 10 (ІМЕІ 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 ), які 26.01.2026 року викрав з будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с.42).

Даними протоколу огляду предмета від 03.03.2026 року, складеного слідчим СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, за участю понятих, ОСОБА_3 , та таблицею зображень до нього, про те, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно надав працівникам поліції мобільний телефон марки Realme 67С (ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 ), та мобільний телефон марки Redmi Note 10 (ІМЕІ 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 ), які ним було викрадено з приміщення будинку ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_1 . Під час проведення огляду здійснювався відеозапис, який записано на диск типу DVD-R LS-MEDIA (а.с.43-50; 51-56).

Згідно висновку експерта від 11.03.2026 року №СЕ-19/115-26/3644-ТВ ринкова вартість об`єкту дослідження, зазначеного в постанові як «мобільний телефон марки Realme, модель С67, об`єм пам`яті 6/128 Гб, придбаний в квітні 2024, який був у використанні» станом на 26.01.2026 могла становити- 2840 грн. Ринкова вартість об`єкту дослідження, зазначеного в постанові як «мобільний телефон марки Redmi, модель Note 10, об`єм пам`яті 4/648 Гб, придбаний 15.07.2022, який був у використанні» станом на 26.01.2026 могла становити- 1257,50 грн (а.с.57-75).

Заявою та розпискою потерпілого ОСОБА_5 від 16.03.2026 року про те, що ним отримано від працівників поліції мобільний телефон марки Realme 67С темно-зеленого кольору, об`єм пам`яті 6GB х128 GB, та мобільний телефон марки Redmi Note 10 темно-сірого кольору, об`єм пам`яті 4GB х 64 GB, в цілому та не пошкодженому стані. Матеріальну шкоду відшкодовано повністю, претензій не має (а.с.86,87).

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Наведені вище докази у їх сукупності вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 26.01.2026 року умисно, таємно, шляхом проникнення до приміщення будинку АДРЕСА_1 , викрав мобільний телефон марки Realme 67С, моделі RMX 3890 (ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 ), вартістю 2840 грн, та мобільний телефон марки Redmi Note 10, моделі М 2103K19G (ІМЕІ 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 ), вартістю 1257 грн 50 коп., належні потерпілому ОСОБА_5 , якими розпорядився як власними, чим вчинив злочин і підлягає відповідальності за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які б, відповідно до ст.67 КК України, обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину - умисний тяжкий злочин, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні трьох малолітніх дітей, згідно із досудовою доповіддю органу пробації має середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення, а також наявність обставини, яка пом`якшує покарання, суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 є можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, що на думку суду відповідає меті покарання, є справедливим і достатнім для досягнення, передбачених ч.2ст. 50 КК України меті покарання та відповідатиме принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 КПК України, а також буде співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.

Натомість судом не встановлено обставин, які свідчили б про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі.

Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на обвинуваченого обов`язки, а саме: п.2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення по даному кримінальному провадженні не застосовувались.

Цивільний позов по вказаному кримінальному провадженні відсутній.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 належить стягнути на користь держави процесуальні витрати в розмірі 7131 грн. 20 коп., пов`язані із залученням експерта.

Керуючись ст.ст.369-371, ст.ст.373-376 КПК України, суд

У х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі положень ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 ( один ) рік не вчинить нового злочину і виконає обов`язки, передбачені п.1 і п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, що на нього покладаються, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міра запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не обиралася.

Речові докази: мобільний телефон марки Realme 67С темно-зеленого кольору, об`єм пам`яті 6GB х128 GB, та мобільний телефон марки Redmi Note 10 темно-сірого кольору, об`єм пам`яті 4GB х 64 GB, які передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , залишити останньому, як законному володільцю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) грн 20 коп., пов`язані із залученням експерта.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1