Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №467/269/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/269/26

Провадження № 2/467/302/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Сурілової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання непрацездатної дружини, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання непрацездатної дружини, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Позивач мотивувала свої вимоги тим, що з відповідачем з 27 червня 2022 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від даних відносин мають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої являється відповідач. Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Крім того, вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою трирічного віку. Відповідач проживає окремо від сім"ї та у добровільному порядку не приймає участі у їх матеріальному утриманні. Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та на її утримання в розмірі 1/4 частини від заробітку(доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 4 березня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила слухати справу у її відсутність.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, відзиву до суду не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 27 червня 2022 року Арбузинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) між сторонами зареєстровано шлюб, актовий запис №47, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20 вересня 2024 року Южноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною – донькою ОСОБА_4 , до досягнення останньою трирічного віку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

У відповідності до вимог статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини;стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідач є працездатною особою, доказів, які б підтверджували дійсний майновий стан (довідка про доходи, відомості про наявність або відсутність рухомого та нерухомого майна, витрат на утримання батьків-пенсіонерів), доказів про наявність хронічних захворювань відповідача як платника аліментів суду не надано.

Враховуючи те, що дитина та відповідач мають задовільний стан здоров`я, відповідач не має на утриманні інших осіб, суд вважає за необхідне визначити спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача на утримання неповнолітньої дитини.

На думку суду, саме такий розмір аліментів буде достатнім для утримання дитини, оскільки відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», саме батьки несуть відповідальність за створення умов необхідних для всебічного розвитку дитини, забезпечення її права на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Крім цього, право одного з подружжя на утримання випливає з конституційного принципу, на якому ґрунтується сімейне законодавство, та загального правила статті 75 СК щодо обов`язку дружини, чоловіка матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до частини другої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Таке право дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (частина 4 статті 84 СК).

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (частина 6 ).

Розмір аліментів дружині, право на яке передбачено статтею 84 СК України, визначається за загальним правилом статті 80 СК України.

За змістом цієї норми аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

З огляду на зазначене, та з урахуванням того, що відповідач є працездатною особою,інших осіб на утриманні не має, а тому має можливість утримувати позивачку, яка позбавлена можливості працевлаштуватись та отримувати самостійний дохід, оскільки доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд прийшов до висновку про наявність передбачених статтею 84 СК України підстав для покладення на відповідача обов`язку надавати матеріальну допомогу позивачу у розмірі 1/6 частини доходів.

Оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання непрацездатної дружини, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 2 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 2 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива