Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №458/198/26 — Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/198/26

1-кп/458/60/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження –

сторона обвинувачення:

прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2025 року № 62025170030011991 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новий Уренгой, росія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, з професійно-технічною освітою, одружений, раніше не судимий, солдат, оператор взводу безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04.03.2026 року прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 передано до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2025 року № 62025170030011991 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в тому, що згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №28 від 28.01.2025 солдат по мобілізації ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв справи за посадою оператора взводу безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахований на всі види забезпечення. Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №95 від 05.04.2025 солдат ОСОБА_4 вважається таким, що 05 квітня 2025 року вибув з району виконання завдань після безпосередньої участі у бойових діях та забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у відпустку за сімейними обставинами в с. Розлуч Львівської області на 10 днів з 05 квітня 2025 року по 14 квітня 2025 року. Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №105 від 15.04.2025 солдата ОСОБА_4 , який вибув з району виконання завдань у відпустку за сімейними обставинами, вважати таким, що 15.04.2025 року здійснив неповернення з відпустки до військової частини НОМЕР_1 в районі виконання завдань.

Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, та перебуваючи на посаді оператора взводу безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу. Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом – Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Разом з тим, 15.04.2025 солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану, без поважних причин не з`явився вчасно на службу після закінчення відпустки до підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та проводив час на власний розсуд за місцем проживання, обов`язки військової служби не виконуючи до 25.02.2026, тобто до моменту його затримання у приміщенні ВнП № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (Львівська область Самбірський район м. Турка вул. В. Стуса, 14), чим було припинено вчинення триваючого кримінального правопорушення.

У підготовчому судовому засіданні 01.04.2026 року прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 підтримав подане власне клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби в Збройних Силах України, а кримінальне провадження на підставі п.1. ч.2 ст.284 КПК України закрити, вирішити такі клопотання в підготовчому судовму засіданні, підтвердив факт бажання проходження ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 , у зв`язку з чим є усі підстави задовольнити клопотання.

У підготовчому судовому засіданні 01.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане в письмовому вигляді клопотання про намір в подальшому проходити службу в Збройних Силах України, додатково пояснив, що має намір в подальшому проходити службу в Збройних Силах України, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав та безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.

У підготовчому судовому засіданні 01.04.2026 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтртмала подане клопотання, просила його задовольнити, окрім цього з метою підтвердження факту подальшого проходження служби в ЗСУ її підзахисного, просила звільнити ОСОБА_4 з-під варти в судовому засіданні.

Заслухавши думку прокурора, сторін кримінального провадження, розглянувши заявлене клопотання обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що клопотання обвинуваченого слід задовольнити з врахуванням таких підстав.

04.03.2026 року до Турківського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2025 року № 62025170030011991 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

31.03.2026 року до Турківського районного суду Львівської області надійшло клопотання прокурора від 30.03.2026 року про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Судом установлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, та перебуваючи на посаді оператора взводу безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи заірози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та зриває до теперішнього часу.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216. Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Разом з тим, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, вибув у відпустку за сімейними обставинами в АДРЕСА_2 на 10 днів з 05 квітня 2025 року по 14 квітня 2025 року. Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №105 від 15.04.2025 солдата ОСОБА_4 , який вибув з району виконання завдань у відпустку за сімейними обставинами, вважати таким, що 15.04.2025 року здійснив неповернення з відпустки до військової частини НОМЕР_1 в районі виконання завдань.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

В ході досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також було отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 на продовження проходження обвинуваченим військової служби.

У зв`язку із чим, обвинувачений просить, а прокурор не заперечив проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 під час воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, добровільно заявив про намір продовжити проходження військової служби, без будь-якого тиску або впливу. ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього з наведеної підстави, про що заявив під час судового засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).

Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Відповідно до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за ст.407 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , командир якої надав письмову згоду на проходження обвинуваченим військової служби, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття кримінального провадження з підстав передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, і безумовної можливості продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні та судового розгляду з його вирішенням по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Також, відповідно до вказаного Закону, військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

З огляду на викладене, оскільки судом встановлена наявність усіх передбачених законом підстав для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Запобіжний захід обирався стосовно обвинуваченого

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 26.02.2026 року у виді тримання під вартою, у зв`язку із закриття кримінального провадження – скасуввати до набрання ухвали законної сили.

Суд не вбачає підстав і потреби в зміні, в обранні або продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на цьому етапі судового розгляду.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлений.

Питання про долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і таке питання потрібно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

У зв`язку з відсутністю речових доказів, дане питання судом не вирішується.

У зв`язку з тим, що арешт на речові докази не накладався і не застосовувався, дане питання судом не вирішується.

Інші письмові докази і характеризуючі особу матеріали, які були долучені до матеріалів кримінального провадження, у подальшому слід зберігати при матеріалах справи.

В рамках кримінального провадження прокурором в порядку ст.128 КПК України не було пред`явлено цивільного позову.

Потерпіла сторона по даному кримінальному провадженні відсутня, цивільного позову в рамках кримінального провадження не пред`явлено.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, здійснені документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення про цивільний позов. В рамках кримінального провадження не було пред`явлено цивільного позову.

В рамках кримінального провадження прокурором в порядку ст..128 КПК України не було пред`явлено цивільного позову.

Потерпіла особа в даному кримінальному провадженні – відсутня.

Оскільки по справі наявні процесуальні витрати відсутні, суд в такому випадку не вирішує дане питання.

Судом також враховано вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Керуючись ч.5 ст. 401 КК України, ст.ст.284,288,369,370,371,372,395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 від 30.03.2026 року, яке надійшло на адресу суду 31.03.2026 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України у зв`язку з поверненням до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби в Збройних Силах України на підставі ч.5 ст.401 КК України, яке підтримане в залі судового засідання обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником адвокатом ОСОБА_5 - задовольнити.

Звільнити на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2025 року № 62025170030011991.

Кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2025 року № 62025170030011991 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі п.1. ч.2 ст.284 КПК України – закрити.

Звільнити ОСОБА_4 в залі суду з-під варти негайно.

Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили, невідкладно поновити звільнену особу ОСОБА_4 на військовій службі.

Зобов`язати ОСОБА_4 невідкладно, після вступу ухвали в законну силу але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою суду законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Контроль за виконанням ухвали суду в частині повернення ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, поновлення звільненої особи ОСОБА_4 на військовій службі покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, який приймав участь в судових засіданнях або входить в склад групи прокурорів.

Докази, які підтверджують вину в скоєному і які були долучені до матеріалів кримінального провадження після вступу ухвали в законну силу, а також докази, які характеризують обвинувачену особу - залишити і зберігати при кримінальній справі.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даної ухвали негайно після проголошення вручити сторонам по справі та прокурору скерувати на електронну адресу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua.

Повний текст ухвали оголошено 02.04.2026 року.

Суддя ОСОБА_1