Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №452/303/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/303/26

Провадження № 1-кп/452/252/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

із участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №12026141290000039 від 28 січня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Кобилин Овруцького району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 ; місце реєстрації АДРЕСА_2 ; громадянина України, українця, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 будучи депутатом Самбірської районної ради Львівської області відповідно до Рішення І сесії VIII демократичного скликання Самбірської районної ради Львівської області №1 від 25 листопада 2020 року, повноваження якого закінчилися в день відкриття Х сесії VIII демократичного скликання Самбірської районної Львівської області, тобто 30.03.2023 року, будучи суб`єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов`язок подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 12.10.2023р. по 31.01.2024р., всупереч вимогам Закону України №3384-ІХ, яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулі 2021-2022 роки за формою, що визначається Національним агентством.

Крім цього ОСОБА_4 достовірно знаючи, що згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані протягом 30 календарних днів із дня припинення відповідної діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями в установленому частиною першою цієї статті порядку, - декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, будучи депутатом Самбірської районної ради Львівської області, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов`язок подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч вимогам частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» не подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період роботи у 2023 році після звільнення за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Судом проаналізовано показання обвинуваченого, позицію прокурора, докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, оскільки він вчинив умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції»; кваліфікація дій за вказаною нормою Кримінального Закону є вірною і обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.

На підтвердження встановлених судом обставин винність особи вбачається із допитаного безпосередньо у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою винність у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та розповів про обставини вчиненого, зокрема підтвердив, що факти, викладені в обвинувальному акті мали місце, у вчиненому щиро кається та просить суд суворо його не карати, схилявся до покарання у виді штрафу, який зобов`язувався сплатити. Додатково зазначив, що у зв`язку з воєнним станом у 2022р. обов`язкове подання електронних декларацій було призупинено і тому він злегковажив тим і, потім декларації фактично не подав через власний непрямий умисел, через просту людську байдужість.

Крім визнання вини обвинуваченим його вина в інкримінованому злочині доведена сукупністю доказів зібраних у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з`ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Тому, аналізуючи раніше наведене та матеріали кримінального провадження, суд переконаний у доведенні вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 366-3 КК України, оскільки він вчинив умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності; на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває; по місцю проживання скарг на нього не поступало.

У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Тому, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості ним учиненого; також судом ураховано особу винного, його характеристику, сімейне становище, обставини вчинення злочину. Із урахуванням цього слід призначити обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для переходу до більш м`якого покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України за вчинене, - не встановлено.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття; обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності з поясненнями обвинуваченого; із урахуванням особи ОСОБА_4 , який раніше не судимий, його позитивної характеристики, поведінки до і після вчинення кримінального правопорушення, вимоги закону, наслідків та обставин вчиненого особою, - суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; також слід особі визначити додаткове покарання про позбавлення права обіймати пов`язані з виборчим процесом посади в органах місцевого самоврядування на строк один рік.

Цивільного позову за встановленим законом порядком не заявлено; заходів забезпечення кримінального провадження не вживалось, речові докази та витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2500(двох тисяч п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500(сорок дві тисячі п`ятсот)гривень з позбавленням права обіймати виборні посади в місцевому самоврядуванні на строк один рік.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя