Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №332/2024/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2024/26

Провадження № 2-о/332/94/26

Рішення

Іменем України

02 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

за участю:

заявника: ОСОБА_1 ,

представника заявника: адвоката Молоткової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Молоткова Вікторія Василівна, заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

Встановив:

01.04.2026 ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Молоткова Вікторія Василівна, звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , який є братом її чоловіка.

Заява обґрунтована тим, що заявник є дружиною ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 , заінтересована особа по справі, є його рідним братом. Брати є спадкоємцями квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батьків.

Приблизно в серпні 2023 року ОСОБА_2 почав проживати у вищевказаній квартирі.

Також у вищевказаній квартирі проживає заявник разом зі своїм чоловіком та їхніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (є дитиною з інвалідністю).

З вересня 2025 року чоловік заявника був мобілізований до лав ЗСУ.

ОСОБА_2 почав зловживати спиртними напоями та наркотичними речовинами, влаштовувати сварки. Під час сварок останній виражається на адресу заявника нецензурною лайкою, погрожує ножем, лякає дітей, на зауваження не реагує.

25.03.2026 ОСОБА_2 влаштував сварку із заявником, в ході якої вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , його винесено строком на 10 діб, з 16:30 год. 25.03.2026 по 16:30 год. 04.04.2026 із зобов`язанням залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; забороною на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

У зв`язку з тим, що заявник побоюється за своє життя та життя своїх дітей, враховуючи систематичність домашнього насильства та вживання ОСОБА_2 спиртних напоїв і наркотичних речовин, а також постійні погрози, приниження та залякування з його боку, вона просить суд видати обмежувальний припис терміном на 6 місяців.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали вимоги заяви та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3505 ЦПК України, неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , попереджена про кримінальну відповідальність за статтями 384-385 КК України, яка є племінницею заявника, підтвердила факт вчинення 25.03.2026 ОСОБА_2 домашнього насильства відносно її тітки. Суду пояснила, що 25.03.2026 працівниками поліції був виданий терміновий заборонний припис, а 26.03.2026 ОСОБА_2 знову з`явився до квартири, виламував двері, у зв`язку з чим заявник знову викликала поліцію. Свідок знає, що ОСОБА_2 тривалий час перебував в місцях позбавлення волі, вживає наркотичні засоби.

З`ясувавши позицію заявника та її представника, заслухавши покази свідка, вивчивши письмові докази, встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що заявник ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Вони мають двох спільних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження Серії НОМЕР_2 , Серії НОМЕР_3 (а.с. 9-зворот – 10).

Заявник та її діти є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.11.2025. Згідно цих довідок, адресою їх фактичного місця проживання наразі є: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

Окрім того документально підтверджено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 08.04.2019 квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала по 1/2 частці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , батькам ОСОБА_3 (чоловіка заявника) та ОСОБА_2 (заінтересованій особі по справі, брату чоловіка заявника) (а.с. 7).

Батьки померли та після їх смерті були відкриті дві спадкові справи, а саме: спадкова справа № 118/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та спадкова справа № 119/2024 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , що підтверджується відповідними витягами зі Спадкового реєстру (а.с. 7-зворот – 8).

ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями та наркотичними речовинами, влаштовує сварки. Під час сварок останній виражається на адресу заявника нецензурною лайкою, погрожує ножем, лякає дітей, на зауваження не реагує.

В судовому засіданні було документально підтверджено, що малолітня ОСОБА_5 , 06.11.2021, є дитиною з інвалідністю і агресивна поведінка ОСОБА_2 в побуті негативно впливає на психічний стан здоров`я дитини.

25.03.2026 ОСОБА_2 влаштував сварку із заявником, в ході якої вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , його винесено строком на 10 діб, з 16:30 год. 25.03.2026 по 16:30 год. 04.04.2026 із зобов`язанням залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; забороною на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (а.с. 8-зворот).

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі – Закон) визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Особа, яка постраждала від домашнього насильства – особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, визначених в ч. 2 цієї статті. Згідно ч. 3 цієї статті, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

У даній справі судом встановлено, що між сторонами склалися певні конфліктні стосунки, підґрунтям яких єшкідливі звички заінтересованої особи, його аморальний спосіб життя, агресивна поведінка.

Відповідно до пп. 5, 7 ч. 1 ст. 1 Закону, запобігання домашньому насильству – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

Обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;

Згідно ст. 24 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника є одним зі спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (ч. 2 ст. 26 Закону).

З огляду на викладене, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.05.2020 в рамках справи № 673/1607/19.

З огляду на обставини конкретної справи, в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є легітимним заходом втручання у права та свободи особи.

При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Вказане кореспондується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній в постанові від 17.02.2021 в рамках справи № 766/13927/20-ц.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 2 ст. 3506 ЦПК України).

Разом з тим, ст. 8 Конвенції гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Тобто, при вирішенні питання щодо домашнього насильства суду потрібно переконатися, чи ґрунтується відповідна заява на достатній доказовій базі.

В даному випадку, заявником у повному обсязі доведені ризики, що, на її думку, мають місце у відносинах сторін та становлять пряму загрозу для заявника і суд дійшов до висновку, що існує обґрунтований ризик продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи і такі ризики є реальними.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги щодо встановлення обмежувального припису є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 3505 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

На підставі ст. ст. 12, 13, 76, 81, 258, 259, 265, 3506, 353, 355 ЦПК України, суд

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 ), від імені якої діє адвокат Молоткова Вікторія Василівна, заінтересована особа – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ), про видачу обмежувального припису – задовольнити.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому визначити тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , 01.04.1990, строком на 6 (шість) місяців з наступними заборонами:

-заборонити ОСОБА_2 , 13.08.1988, перебувати в мiсцi проживання та наближатися не менше ніж на 100 метрів до місця фактичного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , у будь-який час доби;

-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вести листування та телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 3506 ЦПК України).

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису – віднести на рахунок держави.

Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення (ч. 1 ст. 3508 ЦПК України).

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02.04.2026.

Суддя О.С. Яцун