Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №404/1701/20 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

24 березня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/1701/20

провадження № 22-ц/4809/657/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна Олена Петрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Данилюк Надія Володимирівна, на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 грудня 2025 рокуу складі судді Іванової Н.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляєь самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна Олена Петрівна, про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 грудня 2025 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. На вирішення експертизи поставлено такі питання:

«1. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частку АДРЕСА_1 ?;

2. Які варіанти виділення 1/2 частки об`єкта нерухомого майна – житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів?;

3. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частку земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:02:028:0124 безпосередньо під її часткою житлового будинку?;

4. Які варіанти виділення 1/2 частки об`єкта нерухомого майна – земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:02:028:0124 можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів?».

На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Данилюк Надія Володимирівна, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просили вказану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Данилюк Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , просила апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції – скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник ОСОБА_1 адвокат Пузир В.О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Інші учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності відповідача та третьої особи на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з частинами першою та третьою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Закон України «Про судову експертизу» визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно частин 1 та 3 статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 370 ЦПК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку,встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 з подібними правовідносинами зазначив, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Завданням суду при розгляді відповідної категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом (квартира) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами.

Отже, проведення судової будівельно-технічної експертизи у справах про поділ нерухомого майна між співвласниками у натурі є обов`язковим.

Частина перша статті 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частини перша-третя статті 12 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, предметом доказування у даній справі є, зокрема, можливість поділу спірного нерухомого майна у натурі між співвласниками та визначення варіантів поділу.

Посилаючись на порушення норм процесуального права представник відповідачів адвокат Данилюк Н.В. зазначала, що суд першої інстанції не навів підстав необхідності вчинення такої процесуальної дії, як зупинення провадження у справі, та не навів обставин, які входять до предмета доказування та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань. Крім того, суд не надав можливості поставити запитання з боку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та обрати експертну установу, оскільки не задовольнив клопотання адвоката про відкладення розгляду справи.

Апеляційним судом встановлено, що адвокатом Данилюк Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 28.10.2025 було надано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, до якої додано ордери на надання правничої допомоги Штомпель Т.С. та ОСОБА_4 від 24.10.2025 (т.3 а.с.39-41).

28.10.2025 адвокатом Данилюк Н.В. було заявлено клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату та надано заяву про надання доступу до матеріалів справи (т.3 а.с.42-43).

Судом першої інстанції клопотання та заява адвоката були задоволені, розгляд справи відкладено на 19.12.2025 на 9.30 год (а.с.44).

Як свідчить протокол судового засідання №5649623 судове засідання, призначене на 19 грудня 2025 року, розпочалось о 09:37:09 год та завершилось о 09:51:40 год проголошенням вступної та резолютивної частини ухвали про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т.3 а.с.52-55).

Клопотання адвоката Данилюк Н.В. про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату у зв`язку із зайнятістю, як секретаря Ради адвокатів Кіровоградської області, у роботі РАР було підписано адвокатом кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом 19.12.2025 о 10:03:47 год та отримано судом на електронну адресу 19.12.2025 о 10:05 год, тобто після проголошення ухвали суду та закінчення судового засідання (а.с.56-58).

Слід зазначити, що письмове клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи стороною позивача було заявлено разом із заявою про зміну предмету позову 16 липня 2024 року (т.2 а.с.177-187).

Отже, на момент вступу у справу 28.10.2025 адвоката Данилюк Н.В., як представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та надання доступу до матеріалів справи, вказане клопотання вже містилося у справі, тому адвокат мав достатньо часу для ознайомлення з ним, мав можливість запропонувати експертну установу та поставити запитання експерту.

Виходячи з викладеного вище суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про необхідність призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи. Порушень судом процесуальних прав відповідачів Штомпель Т.С. та ОСОБА_4 апеляційним судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Данилюк Надія Володимирівна, залишити без задоволення, а ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 грудня 2025 року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2026 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко