Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №345/5496/23 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/5496/23

Провадження № 33/4808/229/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисника Ткач В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мотальової-Кравець В.Ю. на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 536,8 грн судового збору.

Згідно постанови, ОСОБА_1 18.10.2023 року о 00.30 год. в м. Калуш по вул. Хіміків керував транспортним засобом марки ВАЗ 2106 з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник Мотальова-Кравець В.Ю. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, адже розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , який не отримував копії постанови через те, що в день складання протоколу був мобілізований та з того часу проходив військову службу в зоні бойових дій у складі військової частини НОМЕР_2 на посаді водія-електрика, про що свідчать матеріали справи та довідки з військової частини. Про існування судового рішення дізнався лише у лютому 2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, що є підставою для поновлення процесуального строку на оскарження постанови. Що стосується суті інкримінованого правопорушення, то в матеріалах справи повністю відсутні належні, допустимі та беззаперечні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відсутній будь-який відеозапис, який би фіксував безпосередній рух автомобіля. Крім того, відсутні й незалежні свідки, здатні підтвердити обставини правопорушення. Суд першої інстанції фактично побудував своє рішення на припущеннях, що прямо суперечить презумпції невинуватості. Крім того, виявлені працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння мають виражений формальний та надуманий характер, що підтверджується тим фактом, що правоохоронці зазначили серед ознак «почервоніння шкіри», хоча подія відбувалася о 00:30 год. у темну пору доби за умов недостатнього освітлення, що робить об`єктивне візуальне визначення кольору шкіри неможливим і свідчить про шаблонність складених матеріалів. Перевірити обставини правопорушення неможливо, оскільки долучений до справи диск з відеозаписом є пошкодженим, що офіційно підтверджено актом Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2026 року. Окрім іншого, про непослідовність, сумнівність дій працівників поліції та формальний підхід до оформлення правопорушення свідчить і невиконання імперативних норм, щодо відсторонення водія від керування та вилучення документів. Всупереч прямим вимогам статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, поліцейські не здійснили процесуального відсторонення водія від керування, не склали відповідного акта, не вирішили питання про тимчасове затримання транспортного засобу відповідно до статті 265-2 КУпАП, не передали його іншій тверезій особі та не відібрали у водія письмового зобов`язання не керувати автомобілем протягом наступних 24 годин, просто залишивши транспортний засіб на місці зупинки без будь-яких юридично оформлених рішень. Поряд із цим, у порушення вимог статті 265-1 КУпАП, у особи взагалі не було вилучено посвідчення водія та не видано тимчасового дозволу на право керування, що є обов`язковим заходом забезпечення провадження у справах такої категорії. Невчинення поліцейськими цих базових дій доводить, що вони самі не мали переконання у наявності стану сп`яніння, а матеріали складалися формально, що унеможливлює визнання їх належними доказами. Суттєві недоліки містяться і в самих процесуальних документах, які до того ж складалися різними працівниками поліції, що додатково ставить під сумнів цілісність процедури оформлення справи. Так, у протоколі серії ААД №588784 допущено очевидну помилку в даті: вказано 18 жовтня замість 19 жовтня 2023 року, адже час 00:30 год. належить вже до наступної календарної доби, що ставить під сумнів точність усього документа. Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів є абсолютно недопустимим доказом, оскільки він не містить відомостей про присутність двох незалежних свідків під час фіксації нібито відмови від огляду, а за відсутності безперервної відеофіксації цієї процедури (через пошкодження файлу), твердження поліції про відмову залишається лише нічим не підтвердженим припущенням, яке не може бути покладено в основу обвинувачення. Крім того, ключовий документ, а саме направлення на огляд водія до закладу охорони здоров`я, складено з грубим порушенням форми Додатку 1 до Інструкції МВС та МОЗ України, оскільки у його назві взагалі відсутнє слово «медичний», а сам заповнений бланк не містить таких обов`язкових реквізитів, як серія та номер службового посвідчення працівника поліції. Враховуючи, що відповідальність за ст.130 КУпАП настає виключно за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку, відмова від проходження огляду за направленням, яке не відповідає затвердженому зразку і складене з порушеннями, не утворює складу адміністративного правопорушення, а тому, керуючись ст. 62 Конституції України щодо тлумачення всіх сумнівів на користь особи, провадження у справі підлягає закриттю.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник Мотальова-Кравець В.Ю. належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, проте в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, будь яких клопотань не подали.

Захисник Ткач В.О. просила проводити апеляційний розгляд у відсутність ОСОБА_1 та захисника Мотальової-Кравець В.Ю., підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами слід рахувати неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

З довідки командира ВЧ НОМЕР_2 вбачається, що матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 19 жовтня 2023 року (а.с.64)

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що судовий розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 та без наявності документів, що підтверджують його належне повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.

З метою відновлення доступу особи до правосуддя, слід визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з мотивів, які наведені в апеляційній скарзі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, зокрема щодо розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 та без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов`язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин викладених в протоколі.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, справа не містить дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, зокрема про судове засідання призначене на 06.12 2023 року. Ці обставини підтверджуються конвертом з відміткою «повертається» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.13) та розпискою про отримання повістки, графи якої не містять відмітки про отримання повістки (дати отримання та особистого підпису одержувача). Ці ж обставини підтверджуються і вищенаведеною довідкою, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 19 жовтня 2023 року.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, що судовий розгляд відбувся з порушенням процедури передбаченої ст.268 КУпАП, а тому приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Переглядючи справу, апеляційний суд виходить з вимог діючого законодавства, відповідно до яких, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення (ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП).

На підтвердження обставин правопорушення органом поліції було зібрано наступні доказі: протокол про адміністративне правопорушення ААД№588784 від 18.10.2023р. (а.с.1); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.2); направлення водія на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.3); постанова про накладення адміністративного стягнення (а.с.5); реквізити посвідчення водія (а.с.6); копія свідоцтва про повірку вимірювальної техніки (а.с.7); диск з відеозаписом (а.с.8).

Дослідивши зазначені докази, апеляційний суд дійшов висновку, що їх не достатньо для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення ААД№588784 від 18.10.2023р.

Так, згідно протоколу, ОСОБА_1 18.10.2023 року о 00.30 год. в м. Калуш по вул. Хіміків керував транспортним засобом марки ВАЗ 2106 з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

У даному випадку, саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Проте, справа не містить належних та допустимих доказів таких дій ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що свідки не були залучені працівниками поліції, а диск з відеозаписом є пошкодженим та не відтворюється в судовому засіданні. Цей факт підтверджується і актом Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2026 року (а.с.40).

Інші докази не є такими, що належним чином (поза розумним сумнівом) доводять обставини правопорушення, зокрема: факт керування автомобілем ОСОБА_1 , наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння; вимогу поліцейського до водія про проходження огляду на стан сп`яніння; відмову водія від такого огляду.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що справа не містить належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Всі сумніви щодо обставин правопорушення, відповідно до діючого законодавства, підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу захисника задовольнити.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт