Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №345/6470/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/6470/25

Провадження № 22-ц/4808/352/26

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скарг у ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2025 року, ухвалене в складі судді Сухарник І. І. в місті Калуші, у справіза позовомАкціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або в Мобільному додатку.

19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до банку, у зв`язку із чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів, що складають договір, у мобільному додатку та зобов`язався виконувати їх умови.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 60000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, водночас відповідач не надав банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за договором.

Враховуючи викладене, АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19 жовтня 2018 року в розмірі 68201,14 грн станом на 05 жовтня 2025 року та судові витрати в розмірі 3028 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2025 року задоволено позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19 жовтня 2018 році у розмірі 68201,14 грн станом на 05 жовтня 2025 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» 3028,00 грн судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що факт укладення відповідачем договору про надання банківських послуг та порушення ним взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів у строки, передбачені договором, підтверджується матеріалами справи. З огляду на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти добровільно позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 68201,14 гривень.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 на рішення суду подав апеляці йну скаргу, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою обставину, що він не отримував та не використовував кредитні кошти, а заборгованість виникла внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб, які незаконно отримали доступ до його банківського рахунку, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зазначене, на думку апелянта, є підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язання, оскільки відсутня його вина у виникненні спірної заборгованості.

Апелянт також зазначає, що позивач є професійним учасником фінансового ринку та саме на нього покладається обов`язок забезпечення належного рівня захисту рахунків клієнтів і здійснення моніторингу підозрілих операцій. Однак у спірному випадку позивач не надав доказів належного виконання таких обов`язків та не довів, що спірні транзакції були ініційовані відповідачем.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції передчасно ухвалив оскаржуване рішення, оскільки на момент його ухвалення кримінальне провадження за фактом шахрайства не було завершене, винні особи не встановлені, а вирішення цивільного спору без з`ясування відповідних обставин призвело до ухвалення передчасного та необґрунтованого рішення.

Також апелянт звертає увагу на те, що він перебуває на військовій службі, що обмежує можливість контролювати банківські рахунки. Крім того, на його думку, анкета-заява сама по собі не може підтверджувати фактичне отримання кредитних коштів та користування ними, тоді як інших належних доказів передачі коштів саме йому позивач не надав.

На підставі наведеного апелянт просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк».

Позиція інших учасників справи

АТ «Універсал Банк» своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.

Враховуючи категорію справи та ціну позову, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Також відповідач підтвердив, що ознайомлений та отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 31, том 1).

До договору банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с. 32-38), Тарифи Чорної карти monobank (а.с. 39-40) та паспорт споживчого кредиту Чорної карти monobank (а.с. 41-43).

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 05 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 , тип рахунку –картка чорна, статус картки – активна до 11/29 (а.с.29).

Згідно із довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 05 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 19 жовтня 2018 року встановлено кредитний ліміт у сумі 1000 грн, у подальшому кредитний ліміт неодноразово збільшувався (а.с. 30).

Згідно із розрахунком заборгованості за договором № б/н від 19 жовтня 2018 року, укладеним між банком та ОСОБА_1 , загальний залишок заборгованості станом на 05 жовтня 2025 року за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 68201,14 грн (а.с. 6-18).

Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12024091170000348 від 21 червня 2024 року), 21 червня 2024 року в чергову частину Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області звернувся ОСОБА_1 про те, що невідома особа 20 червня 2024 року близько 17:50 год шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами на його банківських картах (а.с.67, зворот).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, ОСОБА_1 з 17 січня 2026 року має статус учасника бойових дій, встановлений військовою частиною НОМЕР_3 на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Матеріалами справи підтверджується, що 19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої банк відкрив йому поточний рахунок та встановив на нього кредитний ліміт, який в подальшому банком збільшувався.

У анкеті-заяві відсутні будь-які дані стосовно умов кредитування, зокрема визначення розміру процентів за користування кредитними коштами.

Звертаючись до суду із позовом, товариство в обґрунтування позовних вимог, окрім анкети-заяви посилалося також на Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank.

Однак долучені позивачем до матеріалів позовної заяви Умови та правила, підпису ОСОБА_1 як особистого, так і електронного не містять.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження того, що саме із долученими до позову Умовами та правилами ознайомився і погодився відповідач, підписуючи анкету-заяву, а також те, що такі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, товариство не надало.

Що стосується паспорту споживчого кредиту, то колегія суддів також не вважає, що він є доказом погодження сторонами умов кредитування.

Так, у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем із надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є Паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

До спірних правовідносин неможливо застосувати й правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому неможливо, так як кредитор мав можливість додати до позовної заяви Умови та правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, за відсутності підтверджень щодо конкретних умов кредитування, запропонованих відповідачу, Умови та правила, Тарифи, а також паспорт споживчого кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для нарахування банком процентів за користування кредитними коштами.

Зазначений висновок узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції наведеного не врахував, не надав належної оцінки неправомірності нарахування процентів, розмір яких сторонами не погоджувався, що призвело до безпідставного збільшення заборгованості. Крім того, суд залишив поза увагою обставини щодо суми, сплаченої відповідачем у рахунок погашення заборгованості, яка значно перевищує фактично використані ним кредитні кошти, та її розподіл на погашення нарахованих процентів, а також наявність кримінального провадження щодо можливого вчинення шахрайських дій стосовно відповідача, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк», оскільки банком не доведено належними доказами розмір заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, апеляційний суд уважає за необхідне апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2025 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. О. Максюта