Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №183/5689/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1732/26 Справа № 183/5689/23 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,

суддів – Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Карпенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2025 року про заміну заходу забезпечення позову, у складі судді Майної Г.Є.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2025 року клопотання ОСОБА_2 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задоволено.

Замінено захід забезпечення позову, вжитий на підставі ухвали Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року, іншим, а саме замінено заходи забезпечення позову у виді:

«Заборонити будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням (окрім оформлення спадкових справ) 2/3 часток нерухомого майна: - земельної ділянки, кадастровий номер: 1211900000:02:016:0165 площа (га): 0.0702, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських адреса: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28544572); - житлового будинку, загальна площа (м2): 112.5, житлова площа (м2): 47, опис: житловий будинок - літ. А, гараж - літ. Д, сарай- літ. Е, убиральня - літ. Ж, літній душ - літ. 3, вигр. яма - літ. Я, ворота - № 1, огорожа -№ 3, 5, 6, дворове покриття - № l, хвіртка - № 2: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28538245); - нежитлового приміщення, загальна площа (м2): 67.9, матеріали стін: цегла, опис: нежиле приміщення адреса: АДРЕСА_2 (номер відомостей про речове право: 11361222), право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої на зазначену частину майна є відповідач ОСОБА_2 , - до набрання законної сили рішення суду, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно, а також нотаріусам, як суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом вчинення будь-яких реєстраційних дій (в тому числі, але не виключно, реєстрацію прав власності, реєстрацію правочинів щодо відчуження тощо, окрім оформлення спадкових прав), пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на зазначене нерухоме майно.»

на:

«Заборонити будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням (окрім оформлення спадкових справ) нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер: 1211900000:02:016:0165 площа (га): 0,0702, в цілому, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, адреса: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28544572); житлового будинку, загальна площа (м2): 112,5, житлова площа (м2): 47, в цілому, опис: житловий будинок - літ. А, гараж - літ. Д, сарай - літ. Е, убиральня - літ. Ж, літній душ - літ. 3, вигр. яма - літ. Я, ворота - № 1, огорожа -№ 3, 5, 6, дворове покриття - № l, хвіртка - № 2: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28538245), право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яке успадковано відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується договором про поділ спадщини від 23 вересня 2024 року, - до набрання законної сили рішення суду, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно, а також нотаріусам, як суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом вчинення будь-яких реєстраційних дій (в тому числі, але не виключно, реєстрацію прав власності, реєстрацію правочинів щодо відчуження тощо, окрім оформлення спадкових прав), пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на зазначене нерухоме майно».

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для заміни заходів забезпечення позову, оскільки об`єкти нерухомого майна, щодо яких судом застосовано заходи забезпечення позову, належать відповідачу на праві власності в цілому, на відміну від дня застосування заходів забезпечення позову, коли презюмувалося право власності відповідача лише на 2/3 частки зазначеного нерухомого майна, отже, застосування заходів забезпечення позову у тому виді як вони існують, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично призводить до непропорційного втручання у право власності відповідача.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції порушив її право на гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки замінив захід забезпечення позову вжитий на підставі ухвали суду від 29 березня 2024 року, неефективним заходом забезпечення позову, який призведе до ускладнення чи до унеможливлення виконання ймовірного судового рішення у разі задоволення позову, оскільки замінений захід спрямований на заподіяння шкоди житловим правам та інтересам ОСОБА_2 , а саме позбавлення його єдиного житла та буде мати негативні наслідки для неї, як для позивача у справі, а тому замінений захід не може вважатись допустимим заходом охорони матеріально - правових її інтересів, як позивача у справі. Вказує, що встановлення заборони відчуження житлового домоволодіння в цілому з одночасним скасування заборони на відчуження нежитлового приміщення, оскільки в аспекті існування виконання ймовірного судового рішення, направлено на уникнення сплати боргу, а тому замінний захід не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення і захистити її інтереси, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням (окрім оформлення спадкових справ) 2/3 часток нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер: 1211900000:02:016:0165 площа (га): 0,0702, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських адреса: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28544572); житлового будинку, загальна площа (м2): 112,5, житлова площа (м2): 47, опис: житловий будинок - літ. А, гараж - літ. Д, сарай- літ. Е, убиральня - літ. Ж, літній душ - літ. 3, вигр. яма - літ. Я, ворота - № 1, огорожа -№ 3, 5, 6, дворове покриття - № l, хвіртка - № 2: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28538245); нежитлового приміщення, загальна площа (м2): 67,9, матеріали стін: цегла, опис: нежиле приміщення адреса: АДРЕСА_2 (номер відомостей про речове право: 11361222), право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої на зазначену частину майна є відповідач ОСОБА_2 , - до набрання законної сили рішення суду, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно, а також нотаріусам, як суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом вчинення будь-яких реєстраційних дій (в тому числі, але не виключно, реєстрацію прав власності, реєстрацію правочинів щодо відчуження тощо, окрім оформлення спадкових прав), пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на зазначене нерухоме майно.

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про заміну заходу забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали суду від 29 березня 2024 року та просив змінити заходи забезпечення позову на заборону будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням (окрім оформлення спадкових справ) нерухомого майна: - земельної ділянки, кадастровий номер: 1211900000:02:016:0165 площа (га): 0,0702, в цілому, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських адреса: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28544572); - житлового будинку, загальна площа (м2): 112,5, житлова площа (м2): 47, в цілому, опис: житловий будинок - літ. А, гараж - літ. Д, сарай- літ. Е, убиральня - літ. Ж, літній душ - літ. 3, вигр. яма - літ. Я, ворота - № 1, огорожа -№ 3, 5, 6, дворове покриття - № l, хвіртка - № 2: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28538245), право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яке успадковано відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується договором про поділ спадщини від 23 вересня 2024 року, - до набрання законної сили рішення суду, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно, а також нотаріусам, як суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом вчинення будь-яких реєстраційних дій (в тому числі, але не виключно, реєстрацію прав власності, реєстрацію правочинів щодо відчуження тощо, окрім оформлення спадкових прав), пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на зазначене майно.

Клопотання про зміну заходів забезпечення позову мотивована тим, що в рамках спадкової справи у вересні 2024 року між спадкоємцями померлої ОСОБА_3 було укладено договір про поділ спадщини, за яким йому дісталось: в цілому земельна ділянка, кадастровий номер: 1211900000:02:016:0165, площа (га): 0,0702, в цілому житловий будинок, загальною площею (м2): 112,5, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та в цілому нежитлове приміщення, загальною площею (м2): 67,9, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . На його замовлення було проведено незалежну оцінку вартості нерухомого майна, яким забезпечено позов, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер: 1211900000:02:016:0165, становить 608400,00 грн.; житлового будинку, загальна площа (м2): 112,5, адреса: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 2853245) вартість якого, відповідно до звіту про незалежну оцінку майна становить 3844600,00 грн.; нежитлового приміщення, загальна площа (м2): 67,9, адреса: АДРЕСА_2 (номер відомостей про речове право: 11361222), вартість якого становить 3185000 грн.

Зазначає, що з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача буде достатнім та співмірним забезпечити позов шляхом заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням (окрім оформлення спадкових справ) земельної ділянки, кадастровий номер: 1211900000:02:016:0165, площею (га): 0,0702, в цілому, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 28544572) вартість якої становить 608400,00 грн. та житлового будинку, загальною площею (м2): 112,5, в цілому розташований за адресою АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 2853245) вартість якого становить 3844600,00 грн., оскільки вартість цього майна в сукупності є співрозмірною з ціною позову, замість застосованих судом заходів забезпечення позову щодо 2/3 часток нерухомого майна (земельної ділянки, житлового будинку та нежитлового приміщення).

Задовольняючи клопотання про заміну заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що застосування заходів забезпечення позову у тому виді як вони існують, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично призводить до непропорційного втручання у право власності відповідача, оскільки об`єкти нерухомого майна, щодо яких судом застосовано заходи забезпечення позову, належать відповідачу на праві власності в цілому, на відміну від дня застосування заходів забезпечення позову, коли презюмувалося право власності відповідача лише на 2/3 частки цього нерухомого майна.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову, згідно статті 149 ЦПК України, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересіввідповідачаабо пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зазначене узгоджується з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а також правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, серед іншого, що «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Відповідно до частин 1-3 статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим приймається ухвала.

Тлумачення положень частини 1 статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині 1 статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна.

Заміна заходів забезпечення позову передбачає заміну як виду, так і самого заходу у межах одного виду.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01 квітня 2019 року у справі № 922/1631/18 зазначено, що при вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто самена заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

До подібних висновків також дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 638/18499/18, провадження № 61-19248св19.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року в порядку забезпечення позову, заборонено будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням 2/3 часток нерухомого майна, а саме земельної ділянки, житлового будинку та нежитлового приміщення, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої на зазначену частину майна є ОСОБА_2 , тобто на майно в межах ціни позову.

Однак, зі змісту клопотання про заміну заходів забезпечення позову ОСОБА_2 фактично просить частково скасувати вжитий ухвалою суду захід забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням (окрім оформлення спадкових справ) нерухомого майна, а саме відносно земельної ділянки та житлового будинку, та зазначає, що вартість майна, на яке він просить замінити захід забезпечення позову, становить 4453000,00 грн.

Тобто, заявник фактично просить замінити заходи забезпечення позову із заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням 2/3 часток нерухомого майна, а саме земельної ділянки, житлового будинку та нежитлового приміщення на заборону будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти особисто, чи через інших осіб будь-які дії, пов`язані з відчуженням (окрім оформлення спадкових справ) нерухомого майна, а саме лише земельної ділянки та житлового будинку, виключивши нежитлове приміщення, що не є заміною одного виду забезпечення позову іншим в розумінні положень статті 156 ЦПК України.

Замінити вжитий судом захід забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії щодо земельної ділянки та житлового будинку, будь-яким іншим заходом, передбаченим частиною 1 статті 150 ЦПК України, заявник не просить.

Тобто, суд першої інстанції, фактично замінив захід забезпечення позову вжитий на підставі ухвали суду від 29 березня 2024 року, неефективним заходом забезпечення позову, який призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання ймовірного судового рішення у разі задоволення позову, оскільки замінений захід спрямований на заподіяння шкоди житловим правам та інтересам ОСОБА_2 , а саме позбавлення його єдиного житла та буде мати негативні наслідки в разі задоволення позову, тому замінний захід не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення і захистити інтереси позивача у даній справі.

При цьому колегія суддів, оцінюючи співвідношення негативних наслідків від вжиття заходу забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати внаслідок заміни заходів забезпечення позову, вважає, що тимчасове обмеження прав відповідача у зазначений вище спосіб є менш обтяжливим, оскільки у разі відмови у задоволенні позову, вжиті заходи забезпечення позову, будуть відновленими, в той час, як невжиття заходів щодо заборони вчиняти певні дії на 2/3 часток нерухомого майна, а саме земельної ділянки, житлового будинку та нежитлового приміщення, може призвести до незворотних наслідків або значно утруднити ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В ухвалі суду про забезпечення позову застосований захід забезпечення, який узгоджується із вимогами процесуальних норм щодо забезпечення позову: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому підстав для заміни такого заходу забезпечення на інший, який не відповідає вимогам процесуального права, у суду першої інстанції не було.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин в межах предмету спору, заяви про забезпечення позову та клопотання про заміну заходів забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при здійсненні оцінки співмірності заходів забезпечення позову та їх заміні, та існування реальної загрози ускладнення виконання рішення суду, та як наслідок відсутність підстав для заміни такого заходу забезпечення на інший.

З огляду на зазначене, ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про заміну заходу забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про заміну заходу забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 24 березня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна