Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №932/2044/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/95/26 Справа № 932/2044/24 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Свистунової О.В., Пищиди М.М.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення боргу за договором купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, в якому просить стягнути (з урахуванням додаткових пояснень) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» заборгованість по договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом в розмірі 78 187,55 грн., з яких: 57 789,88 грн. – сума основного боргу; 4 884,78 грн. – 3% річних; 14 301,83 грн. – інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання; а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Позов мотивовано тим, що між нею та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» 09 грудня 2020 року укладено договір №522001261521 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарством. З огляду на те, що на відповідача за вказаним договором покладено обов`язок вчасної сплати за отриману електроенергію, який останнім не виконується, що стало передумовою для утворення заборгованості і нарахування санкцій, передбачених ст.625 ЦК України, позивач вважала за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року позов задоволено та ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 заборгованість по договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом в розмірі 78 187 гривень 55 коп., з яких: 57 789 гривень 88 коп. – сума основного боргу; 4 884 гривень 78 копійок – 3% річних; 14 301 гривню 83 копійки – інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання. Вирішено питання стосовно судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, ухвалене без належного врахування всіх обставин справи з порушенням норм матеріального і процесуального права, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення та додаткове суду не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими.

ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить прийняти її відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги” основної суми боргу у розмірі 57789,88 грн., та закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку із добровільним виконанням вимог позивача відповідачем.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог - задоволено.

Прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» суми боргу в розмірі 57789,88 грн. за договором купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 57789,88 грн. – визнано нечинним.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення боргу за договором купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 57789,88 грн. – закрито.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у сторін договірних правовідносин щодо купівлі-продажу електричної енергії з кореспондуючими правами та обов`язками, які сторони не заперечують, у зв`язку з чим, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу у розмірі 57 789,88 грн. грн.

Також відповідачем допущено порушення строків сплати за отриману електроенергію, що призвело до утворення заборгованості, підлягають стягненню з відповідача нарахування, здійснені у відповідності до ст.625 ЦК України, які складаються з: 4 884,78 грн. – 3% річних; 14 301,83 грн. – інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у зв`язку із закриттям провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу «зеленого» тарифу в розмірі 57789,88 грн., рішення суду переглядається колегією суддів в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу «зеленого» тарифу у розмірі 20398,98 грн, що складається з 4884 грн 78 коп. - 3% річних, 14301 грн 83 коп. - інфляційних витрат за прострочення виконання зобов`язання та 1212 грн 37 коп. судового збору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії договору №522001261521 про купівлю-продаж енергії за «зеленим» тарифом, 09 грудня 2020 року між ОСОБА_1 (споживач) та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (постачальник) досягнуто згоди на придбання останнім у ОСОБА_1 електричної енергії, виробленої генеруючою установкою. Вказаним договором також визначено, що постачальник здійснює оплату за продану електричну енергію до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим на основі звіту про обсяги та напрями перетоків електричної енергії та акта приймання-передачі товару (електричної енергії).

Відповідно до копії актів приймання-передачі товару (електричної енергії) та акту коригування від: 28.02.2022 ОСОБА_1 передано 3 585 кВт.год, сума до виплати споживачу – 19 185,84 грн.; 31.03.2022 ОСОБА_1 передано 4 145 кВт.год, сума до виплати споживачу – 16 700,31 грн.; 30.04.2022 ОСОБА_1 передано 3 585 кВт.год, сума до виплати споживачу – 14 444,06 грн.; 31.05.2022 ОСОБА_1 передано 5 312 кВт.год, сума до виплати споживачу – 28 428,23 грн.; 30.06.2022 ОСОБА_1 передано 5 458 кВт.год, сума до виплати споживачу – 27 317,29 грн.; 31.07.2022, ОСОБА_1 передано 5 230 кВт.год, сума до виплати споживачу – 26 176,15 грн.; 31.08.2022 ОСОБА_1 передано 4 567 кВт.год, сума до виплати споживачу – 22 857,84 грн.; 30.09.2022 ОСОБА_1 передано 2 994 кВт.год, сума до виплати споживачу – 14 984,97 грн.; 31.10.2022 ОСОБА_1 передано 1 510 кВт.год, сума до виплати споживачу – 6 790,40 грн.; 30.11.2022 ОСОБА_1 передано 1 506 кВт.год, сума до виплати споживачу – 7 165,83 грн.; 31.03.2023 ОСОБА_1 передано 3 417 кВт.год, сума до виплати споживачу – 17 281,73 грн.; 30.04.2023 ОСОБА_1 передано 2 828 кВт.год, сума до виплати споживачу – 14 457,62 грн.; 31.05.2023 ОСОБА_1 передано 5 130 кВт.год, сума до виплати споживачу – 26 226,16 грн.; 31.07.2023 ОСОБА_1 передано 5 438 кВт.год, сума до виплати споживачу – 28 167,60 грн.; 31.08.2023 ОСОБА_1 передано 5 494 кВт.год, сума до виплати споживачу – 28 457,66 грн.; 30.09.2023 ОСОБА_1 передано 4 942 кВт.год, сума до виплати споживачу – 25 598,44 грн.; 31.10.2023 ОСОБА_1 передано 3 134 кВт.год, сума до виплати споживачу – 16 085,81 грн.;30.11.2023 ОСОБА_1 передано 1 358 кВт.год, сума до виплати споживачу – 6 970,18 грн.;31.01.2024 ОСОБА_1 передано 1 321 кВт.год, сума до виплати споживачу – 6 968,91 грн.;29.02.2024 ОСОБА_1 передано 1 877 кВт.год, сума до виплати споживачу – 9 902,09 грн.;31.03.2024 ОСОБА_1 передано 3 371 кВт.год, сума до виплати споживачу – 17 783,67 грн.;31.05.2024 ОСОБА_1 передано 5 663 кВт.год, сума до виплати споживачу – 31 110,94 грн.;31.07.2024 ОСОБА_1 передано 5 371 кВт.год, сума до виплати споживачу – 30 691,46 грн.;31.08.2024 ОСОБА_1 передано 5 018 кВт.год, сума до виплати споживачу – 28 674,32 грн.;30.09.2024 ОСОБА_1 передано 4 335 кВт.год, сума до виплати споживачу – 24 771,46 грн.

Відповідно до копії довідки про доходи та утримані і сплачені до державного бюджету суми податків та зборів (назва організації: ТТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», видана ОСОБА_1 ) за договором №522001261521, розмір боргу перед споживачем за період з 01.2022 до 09.2024 становить 57 789,88 грн. З вказаної довідки вбачається, що сума боргу визначена з урахуванням платежів ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» за платіжними інструкціями №№3382190, 3395699, 3416681, 3403640.

На підтвердження нарахувань, здійснених за механізмом, встановленим ст.625 ЦК України, позивачем надано розрахунок, здійснений за період: 31.01.2022 – 30.09.2024, згідно якого: 4 884,78 грн. – 3% річних; 14 301,83 грн. – інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання.

На підтвердження нарахувань, здійснених за механізмом, встановленим ст.625 ЦК України, відповідачем надано контррозрахунок, згідно якого: 1 867,24 грн. – 3% річних; 3 131,74 грн. – інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у сторін договірних правовідносин щодо купівлі-продажу електричної енергії з кореспондуючими правами та обов`язками, які сторони не заперечують, у зв`язку з чим, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу у розмірі 57 789,88 грн. грн. В той же час, з огляду на те, що відповідачем допущено порушення строків сплати за отриману електроенергію, що призвело до утворення заборгованості, підлягають стягненню з відповідача нарахування, здійснені у відповідності до ст.625 ЦК України, які складаються з: 4 884,78 грн. – 3% річних; 14 301,83 грн. – інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання.

Колегія суддів погоджується, з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено: одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.11.3. п.п.11.3.18 «Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством. Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Підпунктом 11.3.19. п.11.3 ПРРЕЕ регламентовано, що плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством. У відповідності з п.11.3. п.п.11.3.20 ПРРЕЕ, розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць. Постачальник універсальних послуг щомісячно до 5 числа формує Звіт про обсяги та напрями перетоків електричної енергії на основі даних, отриманих від оператора системи, та надає їх побутовому споживачу, у тому числі в електронному вигляді, для підписання. Якщо побутовий споживач до 10 числа не повернув або не надав до нього свої зауваження, такий Звіт про обсяги та напрями перетоків електричної енергії вважається погодженим. Розрахунок за придбану електричну енергію постачальник універсальних послуг здійснює не пізніше 15 днів після закінчення розрахункового періоду на основі Звіту про обсяги та напрями перетоків електричної енергії.

Відповідно до вимог ст. 63 ч. 5 п. 4 Закону України Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до ч. 23 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 по справі № 754/17518/15-ц, у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати КЦС від 23.01.2019 року № 355/385/19.

Матеріалами справи встановлено, що договір, що був укладений між сторонами, не визнаний недійсними та не розірвані. Зобов`язання стороною не виконано.

Суд першої інстанції правильно проаналізував в сукупності норми законодавства та матеріали справи, наявність у сторін договірних правовідносин щодо купівлі-продажу електричної енергії з кореспондуючими правами та обов`язками, які сторони не заперечують, обсяг виробленої позивачем і переданої відповідачу електроенергії, а також наявність боргу та його сума, які відповідачем не заперечуються. Крім цього, даний факт підтверджено актами приймання - передачі товару за спірний період року за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищевказані обставини, в тому числі встановлені під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, здійснення часткового погашення заборгованості, а також враховуючи прийняття відмови позивача від частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 57789,88 грн. та закриття провадження в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не було спростовано наявність заборгованості по договору купівлі-продажу «зеленого» тарифу у розмірі 20398,98 грн, що складається з 4884 грн 78 коп. - 3% річних, 14301 грн 83 коп. - інфляційних витрат за прострочення виконання зобов`язання та 1212 грн 37 коп. судового збору, а тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що відповідачем допущено порушення строків сплати за отриману електроенергію, що призвело до утворення заборгованості, суд першої інстанції надавши обґрунтовану оцінку розрахунку позивача та відхиливши контррозрахунок відповідача дійшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для стягнення санкцій, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України, які складаються з: 4 884,78 грн. – 3% річних; 14 301,83 грн. – інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання.

Посилання апелянта на невиконання ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» фінансових зобов`язань перед відповідачем, як на підставу невиконання останнім зобов`язань перед позивачем, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З наведеного вбачається, що кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами. Крім того, вступаючи у договірні відносини, боржник несе ризики можливої відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, та відсутності у нього необхідних коштів.

Доводи апеляційної скарги про те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини колегія суддів відхиляє, оскільки невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» укладеного з відповідачем договору не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем за відповідним договором, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 у справі № 910/9905/21 та у постанові КГС від 06.12.2022 року у справі № 910/14453/21.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» – залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 24 березня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 01 квітня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді О.В. Свистунова

М.М. Пищида