Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №208/5822/23 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 31 березня 2026 р.

Справа: №208/5822/23

Суддя: Агєєв О. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1151/26 Справа № 208/5822/23 Суддя у 1-й інстанції - Савранський Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №208/5822/23 за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Кам`янського від 05 серпня 2025 року про залишення без розгляду і повернення заяви про скасування судового наказу, постановлену у складі судді Савранського Т.А.,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулось до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг теплопостачання, абонентське обслуговування у розмірі 14 887,79 грн.

Судовим наказом №208/5822/23 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 : 13871,05 грн. – заборгованість за надання послуг теплопостачання за період з жовтня 2020 року по червень 2023 року включно за адресою: АДРЕСА_1 ; 1016, 74 грн. – заборгованість за абонентське обслуговування. Усього: 14887,79 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» витрати за сплату судового збору: 268,40 грн.

05 серпня 2025 року боржник ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Кам`янського із заявою про скасування судового наказу №208/5822/23 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2023 року та клопотання на поновлення строку на його оскарження.

В обґрунтування заяви зазначив про те, що про наявність судового наказу він дізнався після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від приватного виконавця 21 липня 2025 року. Не згоден з вимогами стягувача, оскільки вказує на повну сплату послуг стягувача.

У зв`язку із чим просив поновити строк для подачі заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ №208/5822/23 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2023 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського від 05 серпня 2025 року строк на звернення з заявою про скасування судового наказу, поновлено. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28 липня 2023 року у справі №208/5822/23, виданого за заявою АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль», залишено без розгляду та повернуто її боржнику.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржена ухвала суду постановлена з грубим порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що подана ним заява про скасування судового наказу є належно оформленою.

Факт того, що договірні зобов`язання у частині оплати заборгованості не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Вказує, що боржник не зобов`язаний подавати докази на підтвердження наявності чи відсутності тих фактів, які обґрунтовують його заперечення проти вимог заявника.

Розрахунок заборгованості не є належним доказом у справі.

У зв`язку із чим просив суд ухвалу Заводського районного суду м. Кам`янського від 05 серпня 2025 року скасувати і постановити нову ухвалу про скасування судового наказу від 28 липня 2023 року.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

У справі встановлено, ухвалою Заводського районного суду м. Кам`янського від 05 серпня 2025 року строк на звернення з заявою про скасування судового наказу, поновлено. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28 липня 2023 року у справі №208/5822/23, виданого за заявою АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль», залишено без розгляду та повернуто її боржнику.

Суд першої інстанції в оскарженій ухвалі від 05 серпня 2025 року зазначив, що матеріали справи містять розрахунки АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованості боржника, а само по собі не бажання боржника сплачувати суми заборгованості за комунальні послуги, не є підставою скасування рішення суду у формі наказу, так як така «легкість» повністю знищує саму суть наказного провадження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

З матеріалів справи вбачається, АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» надали до суду першої інстанції довідку по споживачу за послуги теплопостачання за особовим рахунком ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 має заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 13781,05 грн., заборгованість за абонентську плату у розмірі 1016,74 грн.

Судовим наказом №208/5822/23 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 : 13871,05 грн. – заборгованість за надання послуг теплопостачання за період з жовтня 2020 року по червень 2023 року включно за адресою: АДРЕСА_1 ; 1016, 74 грн. – заборгованість за абонентське обслуговування. Усього: 14887,79 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» витрати за сплату судового збору: 268,40 грн.

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/1174/20 зазначено, що спір про право – це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Суд зауважує, що поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Таким чином спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

З тексту судового наказу, виданого Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2023 року встановлено, що сума заборгованості за надання послуг теплопостачання за період з жовтня 2020 року по червень 2023 року - 13871,05 грн., заборгованість за абонентське обслуговування - 1016, 74 грн.Усього: 14887,79 грн.

Боржник стверджує про те, що у нього заборгованість по оплаті послуг за теплопостачання відсутня, оскільки ним сплачена. Тобто в даному випадку має місце спір.

Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача, а саме: суперечності щодо обов?язку оплати боржником послуг, невизначеності періоду користування послуг, за який стягується заборгованість, а також непогодження боржника із сумою боргу, означає наявність спору про право.

Колегія суддів звертає увагу, що у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу.

Частиною 3 ст.171 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, зазнавши про відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, постанов ухвалу про залишення заяви без розгляду та повернення її боржнику, що не передбачено чинним ЦПК України та суперечить висновкам суду, зазначених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Заводського районного суду м. Кам`янського від 05 серпня 2025 року про залишення без розгляду і повернення заяви про скасування судового наказу скасуванню, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Кам`янського від 05 серпня 2025 року про залишення без розгляду і повернення заяви про скасування судового наказу у справі №208/5822/23 — скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2026 року.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua