Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №626/1057/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1057/26

Провадження № 1-кп/626/231/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

01 квітня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226080000021 від 14.03.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Духів Кременецького району Тернопільської області, громадянина України, який не одружений, має середню спеціальну освіту, військовослужбовця ЗСУ – оператора безпілотних літальних апаратів 3 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу безпілотних систем 9 роти безпілотних авіаційних комплексів 5 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , ВОС-124, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальний проступок, за наступних обставин.

ОСОБА_3 після отримання підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_2 , усвідомлюючи, що він порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», почав свідомо використовувати завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 29.03.2023 ТСЦ 1242, з категоріями на право керування «А1», «А», «В1», «В» на ім`я ОСОБА_3 , у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.

Так, 13.03.2026 року близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_3 під час руху на автомобілі марки JAC T6 PICKUP державний номерний знак НОМЕР_3 сірого кольору, був зупинений працівником поліції на стаціонарному посту поліції, що розташований на 87 км автодороги зі сполученням «Харків-Берестин-Перещепине-Дніпро» під час превентивних поліцейських заходів, в ході чого ОСОБА_3 було запропоновано пред`явити документи, що посвідчують особу.

Під час перевірки документів ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що не має права на керування транспортним засобом, на законну вимогу працівників поліції надав, тим самим використав, завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 29.03.2023 ТСЦ 1242 з категоріями на право керування «А1», «А», «В1», «В», на ім`я ОСОБА_3 . Згідно висновку СЕ-19/121-26/7560-ДД від 19.03.2026 бланк посвідчення водія, серійний номер НОМЕР_2 , виданого 29.03.2023 року ТСЦ 1242, з категоріями на право керування «А1», «А», «В1», «В», на ім`я ОСОБА_3 не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа – посвідчення водія.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини скоєного ним кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, та у присутності захисника ОСОБА_4 надав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

Обвинуваченим ОСОБА_3 надано письмову заяву, в якій останній зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України він беззаперечно визнає, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також у заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин; він обізнаний у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджено підписом в заяві обвинуваченого захисником ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю, дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При дослідженні даних, що характеризують особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 не судимий, за місцем проживання та за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, скарг на нього не надходило, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, його ставлення на наслідків скоєного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу, оскільки вважає, що таке покарання є необхідним, справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Накладений з метою забезпечення збереження речових доказів відповідно до ухвали слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області від 17 березня 2026 року арешт на майно - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 29.03.2023 року ТСЦ 1242 на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ч.4 ст. 174 КПК України слід скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта на підставі ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого, з якого стягнути на користь держави 3565 гривень 70 копійок.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п*ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Накладений відповідно до ухвали слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області від 17 березня 2026 року арешт на майно - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 29.03.2023 року ТСЦ 1242 на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 - скасувати.

Речові докази - підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 29.03.2023 року ТСЦ 1242 на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 ; електронний носій інформації – CD-R диск «MEDIA» (700MB/80 MIN, 52x speed) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565 гривень 70 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя