Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №612/219/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

612/219/26

1-кп/612/37/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, має на утриманні 1 малолітню дитину, працюючого прибиральником території в Близнюківському комунальному підприємстві «Комунальник», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 28.01.2025 через сайт знайомств в мережі Інтернет познайомився з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого почав спілкуватися з останньою через смс - повідомлення, телефонні дзвінки та зустрічі.

Під час спілкування 28.01.2025 ОСОБА_5 розповіла ОСОБА_4 , що вона навчається у 8 класі і їй 14 років, таким чином останній дізнався, що ОСОБА_5 не досягла шістнадцятирічного віку.

В подальшому, 10 квітня 2025 близько о 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебував вдома у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , де у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_5 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням власних геніталій, після чого останній запропонував ОСОБА_5 вступити з ним в статеві зносини, на що остання погодилася та з метою задовольнити свою статеву пристрасть, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , будучи повнолітнім і достовірно знаючи, що ОСОБА_5 не досягла шістнадцятирічного віку, перебуваючи в кімнаті вищевказаного будинку, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», посягаючи на статеву недоторканість ОСОБА_5 , її нормальний фізичний та моральний розвиток, за згодою ОСОБА_5 , без застосування фізичного та психологічного насилля, а також погрози застосування до неї такого насилля, вчинив з останньою дії сексуального характеру, які виразились у вагінальному проникненні в її тіло своїми геніталіями.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред`явлені обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку.

Потерпіла неповнолітня ОСОБА_5 та її законний представник ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, надали письмову заяву в якій зазначили, що претензій до обвинуваченого не мають, їм роз`яснено порядок розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. При вирішенні міри покарання покладаються на розсуд суду.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеному кримінальному правопорушенні доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 155 КК України – вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує відсутність обтяжуючих обставин відповідно ст. 67 КК України. Щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення відповідно до ст. 66 КК України є обставиною, що пом`якшує його покарання.

Згідно класифікації кримінального правопорушення, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 155 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює прибиральником території в Близнюківському комунальному підприємстві «Комунальник», за місцем роботи характеризується позитивно, не одружений, має на утриманні 1 неповнолітню дитину.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що ним скоєно нетяжкий злочини, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 155 КК України.

При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діянь, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, відсутність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На період іспитового строку суд покладає обов`язки на ОСОБА_4 , передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_4 засуджується до покарання з іспитовим строком, отже, суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не пред`являвся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1