Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №941/988/25 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Петрівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 31 березня 2026 р.

Справа: №941/988/25

Суддя: Больбот А. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/988/25

Провадження № 2/941/59/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.

за участю: секретаря судового - Больбот Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПЕТРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ, з участю третьої особи – СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ «АГРОФІРМА МАРІАМПОЛЬСЬКА»,про визнання права власності на майновий пай - свідоцтво (майновий сертифікат), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Петрівського районного суду Кіровоградської області з вищевказаним позовом, мотивуючи це тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивачки - ОСОБА_2 . Позивачка є спадкоємицею майна померлої відповідно до заповіту. Після смерті тітки позивачки відкрилась спадщина на майновий пай в СВК «Агрофірма Маріампольська», який знаходиться на території с. Луганка Олександрійського р-ну, Кіровоградської обл. Дане майно є часткою у майновому фонді « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вартістю 15040,00 грн. Даний майновий пай належав померлій ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія КД № 221603 від 10.06.2002. Жовтоводською нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майновий пай в СВК «Агрофірма Маріампольська», що належав померлій ОСОБА_2 на підставі майнового сертифіката серії КД № 221603 від 10.06.2002, позивачці було відмовлено у зв`язку ненаданням оригіналу вищезазначеного правовстановлюючого документу, ані його дублікату. Надати нотаріусу зазначений майновий сертифікат, позивачка не має можливості.

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28.10.2025 було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

13.11.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи, у яких представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позову мотивуючи це тим, що право власності на даний майновий пай не може бути визнано за ОСОБА_1 так як на підставі договорів № 1 від 25 липня 2006 року та № 2 від 07 вересня 2006 року право власності на вказаний майновий пай ОСОБА_2 було продано СВК «Агрофірма Маріампольська» за 15040 грн. Вказані кошти СВК «Агрофірма Маріампольська» були видані ОСОБА_2 на підставі видаткових касових ордерів № 1546 від 25.07.2006, № 1595 від 03.08.2006 та № 1710 від 07.09.2006. Зазначені договори є дійсними, вони ніколи ніким не оспорювалися.

13.03.2026 до суду від позивачки надійшла «відповідь на відзив», у прохальній частині якої остання, поряд з вимогою про визнання за нею права власності на майновий сертифікат (свідоцтво про право власності на майновий пай) у порядку спадкування, прохала суд визнати договір купівлі-продажу майнового паю недійсним та прохала витребувати у відповідача та тертьої особи докази.

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2026 було відмовлено у прийнятті до спільного розгляду заяви позивачки про зміну предмета позову, заявленої неюу «відповіді на відзив».

Також, ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2026 було відмовлено узадоволенні клопотання позивачки про витребування доказів, заявленого нею у «відповіді на відзив».

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи маються заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивачки - ОСОБА_2 . Позивачка - ОСОБА_1 , є спадкоємицею майна померлої відповідно до заповіту, посвідченого 10 грудня 2008 року державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюком В.О., зареєстрованого у реєстрі за № 3657.

Після смерті ОСОБА_2 позивачка у встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний термін прийняла спадщину, звернувшись з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 69766643 від 16.08.2022.

Згідно довідки Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_2 була занесена у списики для отримання майнового паю в СВК «Агрофірма Маріампольська» вартістю 15040,00 гривень. ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КД № 221603 від 10.06.2002.

За результатами звернення позивачки до Жовтоводської нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майновий пай в СВК «Агрофірма Маріампольська», що належав померлій ОСОБА_2 на підставі майнового сертифіката серії КД № 221603 від 10.06.2002, останній було відмовлено у зв`язку ненаданням оригіналу вищезазначеного правовстановлюючого документу, ані його дублікату.

Встановлені вище обставини узгоджуються з копією спадкової справи № 110/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.38-45).

Як вбачається з наданих представником третьої особи належним чином засвідчених копій договорів № 1 від 25 липня 2006 року та № 2 від 07 вересня 2006 року, право власності на вищевказаний майновий пай ОСОБА_2 було продано СВК «Агрофірма Маріампольська» за 15040,00 грн. Вказані кошти СВК «Агрофірма Маріампольська» були видані ОСОБА_2 на підставі видаткових касових ордерів № 1546 від 25.07.2006, № 1595 від 03.08.2006 та № 1710 від 07.09.2006. Додатком до зазначених договорів є свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КД № 221603 від 10.06.2002, належним чином завірена копія якого надана представником третьої особи до суду (а.с.92-97).

Належних та допустимих доказів визнання договорів № 1 від 25 липня 2006 року та № 2 від 07 вересня 2006 року про купівлю-продаж майнового паю недійсними до суду надано не було.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст.392 ЦК України власник майна може подавати позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 ЦПК України. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на майновий пай - свідоцтво (майновий сертифікат) слід відмовити в повному обсязі, оскільки позивачкою не доведено факт належності спадкодавцю майнового паю на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПЕТРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ, з участю третьої особи – СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ «АГРОФІРМА МАРІАМПОЛЬСЬКА»,про визнання права власності на майновий пай - свідоцтво (майновий сертифікат) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 01.04.2026.

Суддя А.Ю. Больбот

Оригінал: reyestr.court.gov.ua