Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №394/1254/25 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

02.04.2026 394/1254/25

2/394/20/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів, посилаючись на те, що 26.04.2024 року до неї звернувся відповідач з проханням позичити йому 30000 грн. на лікування. Враховуючи, що позивачка знала відповідача і на той час в неї була така сума грошей, вона погодилася позичити йому 30000 грн. за умови повернення їй зазначеної вище суми по 4000 грн. до 31.12.2024 року.

При цьому до 21.11.2025 року відповідач не повернув жодної гривні.

Відповідач надав розписку від 26.04.2024року, за змістом якої він 26.04.2025 року без примусу у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримав від позивачки 30000 грн., які зобов`язувався повернути по 4000 грн.

Саме на цих умовах вони і уклали договір позики. На підтвердження передачі грошей відповідач власноруч в присутності двох свідків написав розписку і отримав гроші.

Однак відповідач свої зобов`язання згідно договору та вказані в борговій розписці строки не виконав. Позивачка неодноразово зверталася до нього з вимогою повернути гроші, однак відповідач гроші не повертає. Це змусило позивачку звернутися за захистом порушеного права до суду.

Згідно ухвали Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12.12.2025 року розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання та викликом учасників справи.

Позивачка в судовому засідання позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити ,не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, також не подав відзив на позовну заяву, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні суду пояснили, що 26.04.2024 року вони були присутні при передачі коштів позивачкою відповідачу в сумі 30000 грн., при цьому була складена розписка. Відповідач зобов`язався повертати кошти частинами. Вони також підписали розписку. Як їм відомо відповідач до даного часу не повернув кошти позивачці.

Заслухавши позивачку, свідків та дослідивши матеріали справи в сукупності суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України вказує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Матеріали справи містять світлокопію боргової розписки відповідно до якої, мовою оригіналу: Я, ОСОБА_2 проживаю АДРЕСА_1 , серія паспорту НОМЕР_1 виданий Новоархангельським РВ УМВС 16 грудня 2010 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 взяв в борг 30000 грн. у ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 . обов`язуюся кожного місяця віддавати по 100 доларів (4 тисячі грн.) а.с.13/.

29.09.2025 року у зв`язку з невиконанням зобов`язання позивачкою на адресу відповідач було направлено претензію, в якій просила сплати суму боргу в розмірі 30000 грн. /а.с.12/.

Відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Отже наявність у позивачки боргової розписки свідчить про невиконання зобов`язання.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України божник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Положенням ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст.. 1046 ЦК України

Ч.2 ст. 1047 ЦК України передбачає, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

ВС у свої рішеннях вказував, що досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.

Крім того, за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором ч. 1 ст. 1049 ЦК України.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем жодних доказів на спростування доводів позивачки зазначених нею у позові, або ж сплати останній боргу за договором позики, до суду не подано.

Отже, враховуючи вище викладене, а також те, що боргова розписка від 26.04.2024 року підтверджує факт укладення договору позики, а відтак і отримання коштів відповідачем та виникнення у нього обов`язку в їх поверненні, який ним в свою чергу не виконано, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивачки по справі, тому з сукупності вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості за договором позики в сумі 30000 грн.

Понесенні позивачкою витрати у вигляді судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на її (позивачки) користь.

Приймаючи до уваги викладене та, керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 612 ч.1, 625, 629, 1049 ч.1, 1054 ЦК України , суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою в сумі 30000 /тридцять тисяч/ грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні судові витрати в сумі 1076 /одна тисяча сімдесят шість / грн. 40 коп.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Копію даного рішення негайно після постановляння направити учасникам справи.

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2026 року.

Суддя: