Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №392/187/26 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/187/26

провадження 1-кп/392/193/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 – ОСОБА_7 , представника Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Мала Виска кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121090000002 від 09 січня 2026 року, за обвинуваченням неповнолітнього:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, учень ПТУ № 16 м. Мала Виска, зареєстрованого та проживаючого за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, –

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, тобто у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, при наступних обставинах.

Так, 28.12.2025 у вечірній час, неповнолітній ОСОБА_5 , прийшов в гості до потерпілого ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в приміщені будинку за вказаною адресою під час розмови із яким стався конфлікт в ході якого вони вийшли на подвір`я домоволодіння. В цей момент у ОСОБА_5 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень, неповнолітній ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір`ї домоволодіння потерпілого ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано підійшов до потерпілого ОСОБА_4 та наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_4 , від якого він впав на землю, неповнолітній ОСОБА_5 сів зверху на ОСОБА_4 та наніс ще чотири удари кулаками двох рук в обличчя потерпілого.

Внаслідок умисних дій неповнолітнього ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 було спричинено, тілесні ушкодження у вигляді струс головного мозку навколоорбітальні гематоми обох очей, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 21 від 16.01.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Під час підготовчого судового засідання, 12 лютого 2026 року прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України на підставі статті 46 Кримінального кодексу України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілими та закриття кримінального провадження № 12026121090000002 від 09 січня 2026 року. При цьому прокурор просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальний проступок, законний представник якого відшкодував збитки, завдані кримінальним правопорушенням у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити. При цьому обвинувачений пояснив, що розуміє, що вказана обставина не є реабілітуючою, суть обвинувачення йому зрозуміла, він визнає свою вину у повному обсязі, а також підтвердив факт примирення з потерпілими.

Захисник та законний представник обвинуваченого не заперечували проти задоволення клопотання захисника, скільки обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, вину свою визнав у повному обсязі та було відшкодовано завдану шкоду.

Потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, зазначивши, що шкода, завдана даним кримінальним проступком була відшкодована у повному обсязі, будь-які претензії до обвинуваченого у нього, як потерпілого, відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що ОСОБА_5 , необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 125 КК України, а кримінальне провадження № 12026121090000002 від 09 січня 2026 року закрити з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Приписами частини 1 статті 286 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до частини 4 статті 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Приписами статті 46 КК України серед іншого передбачено, що особа яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну нею шкоду.

Згідно частини 2 статті 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкція частини 1 статті 125 КК України передбачає застосування до винних осіб покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Отже, судом встановлено, що кримінальне правопорушення яке ставиться у провину обвинуваченому належить до категорії кримінальних проступків, матеріалами кримінального провадження підтверджується, що обвинувачений раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

У відповідності до частини 3 статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Судом, шляхом опитування учасників судового провадження для з`ясування їхньої думки з приводу поданого захисником клопотання, було встановлено, що обвинувачений та потерпілий примирилися і потерпілому в повному обсязі відшкодована завдана шкода.

При цьому суд звертає увагу, що закон не покладає на суд обов`язок перевірки ступеня примирення потерпілого з обвинуваченим і обсягу відшкодування завданих збитків.

Крім того, 11 лютого 2026 року між неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_5 , потерпілим ОСОБА_4 , за участю медіатора ОСОБА_9 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 було укладено угоду за результатами медіації у межах Програми відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілими та закриття кримінального провадження № 12026121090000002 від 09 січня 2026 року

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні не застосовувались.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження у під час досудового розслідування не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись статтями 284, 288, 369, 372, 395 КПК України, суд, –

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, на підставі статті 46 КК України, у зв`язку із примиренням винного з потерпілим.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121090000002 від 09 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, –закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Маловисківський районний суд Кіровоградської області.

Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1