Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №404/1420/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/1420/26

Номер провадження 2-о/404/34/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив суд встановити факт належності його батькові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 03.01.1994 р. Міською Радою народних депутатів м. Кіровоград щодо квартири за АДРЕСА_1 , та Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 001754, виданого 11.07.1996 р. Вільненською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області щодо земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_2 (після зміни адреси – по АДРЕСА_3 .

Заява мотивована тим, що у названих документах ім`я та по батькові його батька вказані не так як у паспорті його батька, що перешкоджає видачі нотаріусом заявнику та заінтересованій особі відповідних свідоцтв про право на спадщину на згадані два об`єкти нерухомого майна.

Ухвалою судді від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами окремого провадження у судовому засіданні.

Заявник та заінтересована особа в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявник вимоги заяви підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, заінтересована особа не заперечувала проти задоволення заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи.

Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

З долучених до матеріалів справи документів встановлено, що батько заявника – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За фактом смерті ОСОБА_3 за заявою заінтересованої особи приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Панасюк Лорою Степанівною 17.12.2025 р. була заведена спадкова справа за № 45/2025.

Згідно матеріалів спадкової справи, що надійшли до суду від нотаріуса, спадкоємцями ОСОБА_3 стали заявник та заінтересована особа як єдині спадкоємці першої черги за законом.

В ході встановлення нотаріусом обсягу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 виявилось, що у правоустановчих документах на деякі об`єкти нерухомого майна його ім`я та по батькові вказані не так як у його паспорті та свідоцтві про смерть ( ОСОБА_4 ).

Зокрема у Свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданому 03.01.1994 р. Міською Радою народних депутатів м. Кіровоград щодо квартири за АДРЕСА_1 (на той час – Кіровоград) ім`я та по батькові спадкодавця вказані як « ОСОБА_5 ». При цьому в укладеному 26.08.2014 р. усіма співвласниками названої квартири нотаріально посвідченому договорі щодо розподілу часток у праві власності на квартиру ім`я та по батькові спадкодавця вказані так як у його паспорті – ОСОБА_4 .

Також у державному акті на право приватної власності на землю серії КР № 001754, виданому 11.07.1996 р. Вільненською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області щодо земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_4 , зміна адреси здійснена відповідно до рішення Вільненської сільської ради № 158 від 09.10.2023 р.) у селі Вільне Кропивницького (на той час – Кіровоградського) району Кіровоградської області ім`я та по батькові спадкодавця вказані як « ОСОБА_6 ». При цьому у виданому раніше Будівельному паспорті на забудову даної ділянки від 05.04.1993 р. ім`я та по батькові спадкодавця вказані так як у його паспорті – ОСОБА_4 .

Як вбачається з роз`яснення приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Панасюк Лори Степанівни від 03.02.2026 р. № 8/02-14 названі невідповідності у написанні імені та по батькові спадкодавця у зазначених вище двох правоустановчих документах на даний час перешкоджають видачі нотаріусом заявнику та заінтересованій особі відповідних свідоцтв про право на спадщину на згадані два об`єкти нерухомого майна.

До вказаних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

При цьому, обов`язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, включаючи матеріали наданої на вимогу суду приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Панасюк Лорою Степанівною спадкової справи № 45/2025, встановлено, що Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане 03.01.1994 р. Міською Радою народних депутатів м. Кіровоград щодо квартири за АДРЕСА_1 , та Державний акт на право приватної власності на землю серії КР № 001754, виданий 11.07.1996 р. Вільненською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області щодо земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_2 (після зміни адреси – по АДРЕСА_3 , дійсно належать батькові заявника – ОСОБА_3 .

При цьому суд враховує, що різниця у написанні імені та по батькові спадкодавця у названих правоустановчих документах викликана наявністю в українській мові двох аналогів російського імені «Евгений», а саме « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_7 », тобто має технічний характер.

Факт належності вказаних документів підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають, тому за наведених обставин заява підлягає до задоволення.

Встановлення факту породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в можливості належним чином оформити право на спадщину з законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявника.

Керуючись ст. 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтва про право власності на житло від 03 січня 1994 року № 8748, виданого Міською радою народних депутатів, на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 001754 від 11 липня 1996 року, виданого на підставі рішення четвертої сесії ХХІІ скликання Вільненської сільської Ради народних депутатів від 28 березня 1995 року № 3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.04.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова